Воєнний стан і транш МВФ: Україна чекає гроші "під ялинку"

Після місяців вагань український уряд зважився на підвищення цін на газ для населення, а парламент спромігся ухвалити бюджет до 1 грудня, як цього вимагає Бюджетний кодекс.

Ці дві події мали б відновити доступ до позик МВФ та інших кредиторів ще до кінця року.

Проте 26 листопада в Україні запровадили воєнний стан, що діятиме принаймні 30 днів.

Чи може країна за воєнного стану отримати гроші від міжнародних партнерів і чи не зміниться її економіка за цей час настільки, що попередні домовленості втратять актуальність?

У день запровадження воєнного стану у МВФ запевнили, що "немає юридичних обмежень щодо продовження співпраці з Україною у цій ситуації".

За кілька днів про налаштованість до співпраці заявила у телефонній розмові із президентом Порошенком голова МВФ Крістін Лагард, додавши, що попередня оцінка бюджету на 2019 рік є задовільною.

У МВФ повідомили, що виконання Києвом умов для відновлення фінансування триватиме приблизно до 10 грудня. Після чого має відбутися засідання Ради директорів фонду.

"Під час розмови було окремо підкреслено, що введення воєнного стану не вплине на взаємодію з МВФ", - так передано зміст розмови на сайті українського президента.

"Напоготові"

Дата засідання директорів наразі не визначена. Хоча вони мають ухвалити не лише рішення про виділення Україні чергового траншу після перерви у понад півтора року, але й затвердити нову програму співпраці з країною.

Про те, що програму розширеного фінансування (EFF) буде замінено на stand-by ("напоготові"), стало відомо ще у жовтні. Саме у той день, коли український уряд оголосив про підвищення цін на газ для населення на 23,5%.

Розпочата навесні 2015 року програма розширеного фінансування передбачала можливість виділення Україні близько 17,5 млрд доларів на чотири роки. Київ зміг отримати менше половини виділених коштів.

Перший транш програми був 5 млрд доларів. Останній надійшов у квітні 2017 року. З того часу між Києвом і МВФ тривали дискусії щодо підвищення цін на газ для населення до ринкового рівня. За цей період ціна на газ для промисловості перевищила фіксовану ціну для населення у понад два рази.

Програма stand-by є меншою як за обсягами, так і за часом. Вона буде розрахована на майже 4 млрд доларів, по які Київ може звернутися у наступні 14 місяців.

На відміну від розширеного фінансування, які зазвичай надаються країнам, що потребують термінової допомоги під час кризи, stand-by розраховані на країни, економіка яких є стабільною і зростає, але потребує підтримки у вирішенні певних проблем.

Найбільша поточна проблема України - пік виплат боргів попередніх років. За 2018-2022 роки повернення зовнішнього державного і гарантованого країною боргу разом із відсотками коштуватиме Києву 25,5 млрд доларів.

Темпи зростання української економіки не дозволяють розрахуватися за боргами самотужки.

Щоб повернути старі борги, Київ міг би знову позичити. Але ще до оголошення воєнного стану це коштувало від 7 до 9% річних.

Політичне напруження означатиме зростання вартості позик. МВФ та інші кредитори позичають під 2-3%. Ціна питання для відновлення співпраці із ними обчислюється мільярдами доларів.

Воєнний стан "лайт"

Воєнний стан не уповільнить співпрацю з МВФ, вважає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.

"Вже у наступні тижні збереться Наглядова рада МВФ і ухвалить рішення про виділення кредиту. Є очікування, що до кінця року кошти будуть у нас на рахунку", - каже економіст, додаючи, що навряд чи хтось з експертів має зараз підстави робити якісь песимістичніші прогнози.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко обережніший.

До оголошення воєнного стану, каже він, очікування і справді були такими: до 10 грудня Київ та МВФ дійдуть згоди щодо бюджету на 2019 рік, за який депутати проголосували в ніч проти 23 листопада. Після цього директори МВФ схвалюють транш від 1,5 до 2 млрд доларів.

За словами економіста, "це мало б зняти навантаження не тільки на цей рік, але й забезпечити фінансову стабільність щонайменше до середини літа 2019 року".

Проте після оголошення воєнного стану ситуація стала непевною. За "жорсткого" сценарію стану, коли "все для фронту, все для перемоги", Україна могла б навіть відмовитися від повернення боргів.

Але Київ обрав м'якіший варіант, імовірно, не без консультацій із міжнародними партнерами.

"Ще до голосування у Верховній Раді ми почули заяву від МВФ, що фонд продовжить співпрацю з Україною навіть при запровадженні воєнного стану. Для мене це було сигналом того, що ми рухаємося від жорсткого сценарію "все для фронту" до варіанту "лайт", коли ми продовжуємо співпрацю із міжнародними фінансовими інституціями".

Втім, якщо узгодження бюджету затягнеться до 20-х чисел грудня, то рішення про виділення позик Україні може бути перенесено на другу половину січня з огляду на період свят, вважає експерт.

Олег Устенко також нагадує, що після позитивного рішення МВФ Україна може розраховувати на півмільярда євро від ЄС і близько 800 млн доларів за програмами допомоги від Світового банку.

А от самостійний вихід на ринки запозичень, який планував Київ, викликає застереження, оскільки воєнний стан може підвищити вартість позик для України і наступного року.