"Я страждаю в ім'я Ісуса": що відомо про пастора, через якого США обвалили економіку Туреччини

Торгова війна між Вашингтоном та Анкарою обвалила економіку Туреччини та поставила країну на межу повномасштабної фінансової кризи. Відносини між двома союзниками по НАТО загострилися через 50-річного американського пастора Ендрю Брансон.

Хто він такий і до чого тут американські мита на сталь і алюміній?

"У Туреччині в нього були злети та падіння"

Ендрю Брансон виріс в невеликому містечку Блек Маунтін в Північній Кароліні в родині вірян. Брансон - старший серед сімох братів та сестер. Його батьки Пем та Рон Брансони - пресвітеріанські місіонери, які проповідували в Мексиці, Пакистані та Росії. За розповідями Пем, в дитинстві Брансон ледь не помер від важкої хвороби: "У той час я вже готова була віддати його Господу для його цілей".

Брансон обрав собі шлях пастора і в 90-ті роки переїхав до Туреччини в рамках місії The Associate Reformed Presbyterian Church - консервативної євангелічної спільноти. Він оселився в Ізмірі - третьому за кількістю населення місті в країні - разом з дружиною Нарін та трьома дітьми. Там він очолив євангелічну церкву Воскресіння з паствою в кілька десятків людей. Крім того, пастор надавав допомогу біженцям з Сирії.

За словами сестри пастора Брансона Бет Герман, в Туреччині родина пастора жила дуже просто: "Барбекю, пікніки, плавання, кіно та настільні ігри вечорами. У якомусь сенсі це типова американська сім'я, попри те, що живе вона дуже далеко. Мені здається, що життя в Туреччині сильно згуртувало їх, тому що там вони можуть покладатися тільки один на одного ".

"Материнська церква" храму в Ізмірі знаходиться в Монтріті в Північній Кароліні. Члени громади іноді відвідували пастора Брансона. За словами його друга, преподобного Едварда Браувера, працювати місіонером за кордоном - "це дуже складне завдання".

"Він завжди був дуже чесний і зізнавався, що за 20 років роботи в Туреччині у нього бували й злети, і падіння", - розповідав Броувер. Періодично, згадує він, Брансон відчував себе пригніченим. Іноді, навпаки, відчував, як досягає успіхів як християнський проповідник.

"Я тут, аби страждати в ім'я Ісуса"

Влітку 2016 року в Туреччині сталася спроба військового перевороту. Після того як прихильникам Реджепа Тайіпа Ердогана вдалося придушити заколот, в країні почалися масові репресії проти людей, яких вважали прихильниками повалення президента Туреччини. За два роки в країні за підозрою в причетності до путчу заарештували понад 60 тисяч осіб, а більше 160 тисяч держслужбовців та військових звільнили зі служби.

Відповідальність за організацію заколоту турецька влада покладає на Фетхуллаха Гюлена - одного з найвідоміших ісламських проповідників у світі. В Анкарі Гюлена та його прихильників називають терористами, сам проповідник входить до когорти найбільш розшукуваних людей в країні.

Гюлен з 1999 року мешкає в США в добровільному вигнанні. Після невдалого перевороту Туреччина зажадала в американської влади видати імама, проте США відмовилися зробити це, пославшись на брак доказів, що Гюлен причетний до будь-якої терористичної діяльності. Сам імам засудив путч та відкинув звинувачення в причетності до його організації.

У самій Туреччині в цей час тривали арешти людей, які, на думку влади, були пов'язані з рухом Гюлена. У листопаді 2016 року за цією підозрою заарештували Ендрю Брансона та його дружину Норін. Дружину пастора відпустили через 13 днів, його ж залишили в ув'язненні - тепер йому загрожує до 35 років в'язниці.

На думку турецької прокуратури, Брансон контактував з Гюленом та отримував з-за кордону гроші, на які збирався вести підривну діяльність. В обвинувальному висновку стверджується, що пастор також займався військовим шпигунством під виглядом місіонера. Анонімний свідок у суді стверджував, що священик проповідував серед прихожан ідею створення християнського руху серед курдів і держави на його основі.

Пан Брансон свою провину визнавати відмовляється. Восени минулого року Туреччина запропонувала США обміняти його на Гюлена, проте американська влада як і раніше відмовляються видавати ісламського проповідника. "Учні Ісуса страждали в ім'я нього, тепер моя черга. Я невинна людина. Я відкидаю всі звинувачення. Але я знаю, чому я тут. Я тут, щоб страждати в ім'я Ісуса", - говорив Брансон, виступаючи в суді.

"Я збентежений. Молись за мене"

Звільнити пана Брансона ще з моменту його арешту вимагали численні християнські організації та неурядові організації. Американський центр закону і правосуддя, який допомагає пастору з адвокатами, вважає священика політичним в'язнем. Організація також висловлювала побоювання через психологічний та фізичний стан пастора.

Такої ж позиції дотримується і підзвітна конгресу США комісія з міжнародної релігійної свободи. Її представники зустрічалися з Брансоном після арешту. "Коли я його побачила, то помітила, що ремінь ледве-ледве тримав на ньому штани. Він був ні в сих ні в тих", - розповіла віце-голова комісії Христина Арріага. За її словами, в'язниця стала для пастора місцем "психологічної та фізичної дезорієнтації".

Крім того, за її спогадами, пастор не розумів, у чому саме його звинувачують. "Як наш союзник по НАТО може так себе вести? Які звинувачення проти мене? Я що, залишуся тут до кінця життя?", - питав він в американських чиновників.

У лютому ЗМІ опублікували уривки листа Брансона своїй дружині, який той передав через дипломатів. "Я збентежений. Будь ласка, молися за мене. Я тебе люблю - просто нестерпно думати, що я старію в цьому місці без тебе", - писав священик. Через ув'язнення він на самоті зустрів 50-річний ювілей, а також пропустив весілля доньки.

Представники християнської громади в Північній Кароліні відправляли Брансону листівки. Свої побажання вони писали двома мовами - турецькою та англійською, щоб в охорони в'язниці не виникали підозри. Американські правозахисні організації зібрали сотні тисяч підписів під петиціями за звільнення священика - їх передавали в тому числі до Білого дому.

Донька пастора Жаклін Брансон, виступаючи від імені Європейського центру з питань права та юстиції в Женеві, в березні цього року захищала батька в ООН. Звинувачення на адресу пастора вона назвала абсурдними: "Моя родина любить та поважає турецький народ, і мій батько присвятив служінню їм понад 20 років".

"Відпустіть його або зіткнетеся з наслідками"

Відносини США і Туреччини за останні кілька років сильно погіршилися. Причина - не тільки у відмові видати Гюлена та утриманні Брансона, але й в розбіжностях щодо Сирії, іранської ядерної програми та через закупівлі Анкарою російської зброї. Однак на реальне загострення з багаторічним союзником по НАТО американська влада пішла саме через переслідування проповідника з Північної Кароліни.

Президент США Дональд Трамп вперше висловився на підтримку Брансона у квітні цього року. "Пастор Ендрю Брансон, хороша людина та християнський лідер, під слідством і переслідується в Туреччині без жодної на те причини. Його називають шпигуном - але я більший шпигун, ніж він. Сподіваюся, йому дозволять повернутися додому до його чудової родини, поруч з якою він і має бути", - написав Трамп в Twitter.

Відтоді президент США ще кілька разів згадував священика. В одному з його повідомлень у Twitter говорилося, що пана Брансона "тримають в заручниках вже занадто довго". "Це чудовий християнин і сімейна людина. Він страждає. Ця невинна людина віри має бути негайно звільнена", - писав Трамп.

Звільнити Брансон вимагали й інші чиновники. Віце-президент Майк Пенс заявив, що Туреччина має відпустити Брансона або "зіткнеться з наслідками". Держсекретар Майк Помпео попередив, що Анкару чекають "чутливі санкції", якщо Туреччина продовжить утримувати громадянина США.

В кінці липня суд в Ізмірі відпустив пастора під домашній арешт. Попри це, Вашингтон зважився на ескалацію. 1 серпня Мінфін США запровадив санкції проти міністра внутрішніх справ Туреччини Сулеймана Сойлу та міністра юстиції Абдулхаміта Гюля, яких вважає причетними до утримання Брансона, й заморозив їх активи.

Запровадити санкції дозволив так званий глобальний акт Магнітського, який спрямований на тих, хто, на думку влади США, причетний до корупції та порушення прав людини. Майк Помпео пояснював, що рішенню передували "численні бесіди між президентом Трампом та президентом Ердоганом".

Американські ЗМІ пояснювали, що така підтримка Брансона американською владою пов'язана і з наближенням виборів до конгреса - таким чином політики хочуть схилити на свою сторону консервативних християнських виборців.

Санкції привели до падіння ліри до рекордних значень - з початку року вона подешевшала до долара на 40%. Однак на цьому влада США не зупинилися. Незабаром Трамп оголосив, що американська влада в два рази збільшує мита на поставки турецької сталі та алюмінію. Це тільки посилило обвал національної валюти та фондового ринку, а також серйозно погіршило прогнози по інфляції.

Ердоган у відповідь попередив, що одностороння політика США змусить Туреччину шукати нових друзів. Він також закликав населення продавати золото і долари: "У них є долар, а у нас є наші люди, наша правда, і з нами Аллах!". Крім того, президент пригрозив бойкотом електронної продукції з США.

У вівторок тимчасовий повірений у справах США в Туреччині Джеффрі Говінір відвідав Брансона в його будинку в Ізмірі. "Ми продовжимо закликати турецьку владу відпустити його та інших осіб, які несправедливо утримуються в місцевих тюрмах", - пообіцяв дипломат.

Тим часом адвокат Брансона подав нову апеляцію. Захист вимагає, щоб йому дозволили залишати країну.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram.