Що таке "привілей струнких" і хто його має?

Купувати одяг у мас-маркеті, комфортно подорожувати потягами й літаками - люди сприймають це за норму.

Але, можливо, скоро ситуація зміниться. Бо, якщо це для вас норма, значить, ви користуєтесь "привілеєм струнких", каже Кора Гаррінгтон, яка пише блог про білизну.

У низці дописів у Twitter, Кора пише: "Необов'язково почуватися стрункою, щоби мати привілей струнких". Це лише означає, що ви не страждаєте від "жирофобії" інших людей, і ваші розміри не заважають вам жити повсякденним життям.

"Стрункість - не відчуття. Якщо іншим людям ви здаєтесь стрункою чи струнким, значить, так і є. Якщо, заходячи у будь-яку крамницю одягу, ви очікуєте знайти там широкий асортимент моделей у вашому розмірі - ви стрункі", - пише вона у Twitter.

На думку Кори, не слід вважати, що тему про "привілей струнких" мають розвивати лише люди з пишними формами.

"Якщо ми говоримо про будь-яку соціальну нерівність, ініціювати цю розмову не завжди мусять ті, хто потерпає від цієї нерівності, - пояснює вона кореспонденту BBC Three. - Адже це лише посилює психологічну травму: людина вже й так має певне фізичне обмеження, а тепер ще й має виправдовувати своє існування перед ворожим натовпом".

"Оскільки я користуюся "привілеєм струнких", коментарі й критичні зауваження не задінуть мої почуття так сильно, як було б з людьми, позбавленими цього привілею".

Кора не першою підняла цю тему - блоґери, які пишуть про позитивне ставлення до свого тіла, обговорюють її щонайменше кілька років. На платформі Tumblr є навіть блоґи, присвячені виключно цій темі.

Утім, публікації Кори вподобали і поширили стільки разів, що ця ідея вийшла у широкі маси, дійшовши навіть до вух тих, хто раніше цей термін не чув.

У низці дописів вона пояснює, що привілей струнких - це коли не треба відбиватися від цькувань і осуду через свою вагу чи раціон.

"По роботі, я мушу розглядати фото моделей, набагато тонших за мене, тож я рідко коли почуваюся стрункою. Та я можу зайти у будь-яку крамницю одягу з очікуванням, що зможу придбати щось у своєму розмірі. Я навіть про це не замислююсь. Це і є "привілей струнких", - розповідає вона.

"Коли хтось бачить моє фото в інтернеті, мені не кажуть, що непогано б схуднути; коли я їм печиво чи морозиво у громадських місцях, то не ловлю на собі зневажливі погляди, - веде далі Кора. - Ніхто не зітхає й не закочує очей, виявляючи, що я - його сусідка у літаку чи автобусі".

"Направду, моє тіло взагалі ніхто не коментує. Якщо ви живете, не вислуховуючи постійні поради щодо своєї зайвої ваги… якщо вам узагалі не треба про це думати - це привілей", - додає вона.

Багато хто з читачів, як худих, так і повних, погоджуються з Корою: жити набагато простіше, коли ти стрункий, і люди часто не усвідомлюють міцного зв'язку між розміром одягу та якістю життя.

"Чесно кажучи, я ніколи не дивилася на це під таким кутом, але тепер бачу: чорт забирай, а це ж правда!" - відповідає Корі користувачка під ніком @Saisailu97.

"Часом мені важко підібрати брюки через нестандартне співвідношення між стегнами і талією, та загалом я знаю, що мій розмір у магазинах є. Без одягу я не лишуся. Так, це привілей", - пише інша користувачка @StyledBlack.

Привілей чи ні?

Втім, інші заперечують термін "привілей", вказуючи, що струнким теж не завжди легко знайти одяг, який пасує.

"Якщо привілей струнких існує, моє тіло про це не здогадується. У мене буквально дитячий розмір, і знайти на мене одяг надзвичайно важко. Мене не сприймають всерйоз, а часом навіть висміюють через мою комплекцію. То що, є в мене привілей струнких чи ні?" - запитує @micro_smol.

Дехто навіть каже, що зазнав цькувань через худорбу.

"Смішно бачити твіти про те, які привілейовані худі люди, коли мене цькували й соромили лише тому, що я худа. Мене навіть питали, як я довела себе до такого стану. Розумники завжди знайдуть що сказати про ваше тіло. Головне - щоб ви у ньому були щасливі", - пише користувачка Twitter @yourenancy.

У відповідь, Кора каже, що привілей струнких не означає, що ніхто не критикуватиме вашу зовнішність чи що у вас буде легке життя у всіх інших аспектах. Наприклад, худа людина цілком може страждати від того, що в неї великий ніс, відстовбурчені вуха чи погана шкіра.

"Це не значить, що у вас легке життя, що ніхто ніколи не глузує з вашої зовнішності чи що ви завжди можете купити будь-яку забаганку у першій-ліпшій крамниці. Це значить, що завдяки худорлявості ви не є мішенню суспільної дискримінації та упереджень. Ваша вага і будова тіла вважаються "нормальними", - відповідає на критику Кора.

Стефані Єбоа, авторка блоґу для повних, погоджується з Корою: було б непогано, якби стрункі люди визнали свій привілей.

"Мене часом дратує, коли привілейовані люди змагаються за звання найбільш пригноблених, - каже вона. - Годі вже, скажіть чесно про свої привілеї".

Але користувач Twitter Ітан Пітер, який сам себе називає "чоловіком видатних розмірів", не погоджується: йому не подобається, що худі люди говорять за нього.

"Привілей струнких, беззаперечно, характерний для нашого суспільства - від дивних поглядів на вулиці до незручностей у літаках, парках атракціонів і магазинах одягу. Ми всі це бачимо. АЛЕ! Маю дещо зауважити", - заявляє Ітан.

"Я ще не чув, щоб про привілей струнких говорили люди видатних розмірів - лише худі, які роблять з себе мучеників. Та ми не просили вас вмирати! Заспокойтесь уже. Не треба нас рятувати. У нас є власні голоси", - каже він.

"Не засмучуйтесь через нас. Звісно, часом нам не подобається, як до нас ставляться. Та є важливіші й нагальніші справи - расизм, сексизм, дискримінація ЛГБТ+ і так далі. Ми можемо змінити своє становище, якщо захочемо, тоді як деякі інші люди не можуть", - пише він у Twitter.

У розмові з нашим кореспондентом Ітан додає: "Дехто вважає, що привілею струнких не існує, але він таки існує. Просто я б не називав це "привілеєм". Це скоріше "незручність для повних" - таке вже наше життя. Це на 100% наша справа - щось у ньому змінити і, правду кажучи, тому я й написав ті твіти. У світі багато інших рухів, яким потрібні прибічники".

Були й більш ядучі відповіді на початковий допис Кори. За її словами, це її здивувало.

"Я не очікувала таких жорстких відповідей, - каже вона, - зокрема такого сильного опору ідеї про те, що певні розміри тіла дають власнику чіткі та вимірні суспільні переваги".

Скандал довкола Netflix

Допис Кори з'явився лише через тиждень після гучного інтернет-скандалу, пов'язаного з виходом на Netflix нового серіалу під назвою "Ненаситні". Головна героїня - старшокласниця, яку цькують за зайву вагу. Одного літа вона худне і, повернувшись до школи, мститься колишнім кривдникам.

Серіал негайно звинуватили у "фетшеймінгу" за використання костюмів, що імітують вагу, і побудову сюжету за схемою "як жирна дівчина стала гарною". Понад 100 тисяч осіб підписали петицію за скасування трансляції цього серіалу.

Акторка у головній ролі Деббі Раян написала критикам розлогу відповідь, пояснюючи, що цей серіал "сатиричний".

"Ми не займаємося фетшеймінгом, - пише вона. - Навпаки, ми привертаємо увагу до викривлених і шкідливих суспільних систем, де стрункість прирівнюється до вартості".

"Мені б хотілося, щоби жінки і далі ділилися своїми історіями й таким чином викривали болісні реалії життя, які щодня тягнуть нас у болото", - підсумовує вона.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.