Східний форпост НАТО чи вічний кандидат: чого Україні чекати від Альянсу

Черговий саміт НАТО може зробити чіткішими перспективи членства України в Альянсі, а може надовго залишити її у статусі "вічного кандидата", попереджають міжнародники.

Водночас, українське питання може стати заручником боротьби між "південним" і "східним" флангами Альянсу.

А через позицію Угорщини Київ не скористається своїм найпотужнішим інструментом - комісією Україна-НАТО.

То чого Україні чекати від саміту?

Без комісії

Зустріч найвищих представників країн Північноатлантичного альянсу пройде 11-12 липня в Брюсселі за участі президента Порошенка.

Очікувалося, що на саміті відбудеться засідання комісії Україна-НАТО на найвищому рівні.

Утім, цього не станеться.

"У НАТО є питання консенсусу ухвалення рішень, і цим успішно скористалися наші сусіди з Угорщини, які блокували всі рішення щодо засідань не лише комісії "Україна-НАТО" [на рівні глав держав і урядів], а й на рівні міністрів закордонних справ і міністрів оборони", - пояснює керівник урядового Управління з питань співробітництва з НАТО Олексій Генчев.

Його слова підтвердили тривогу українських медіа, що Будапешт вирішив блокувати всі ініціативи Києва у НАТО через освітній закон в Україні.

Замість переговорів на найвищому рівні з конкретних питань співпраці Альянсу та Києва, президента України тепер очікує зустріч у тристоронньому форматі НАТО-Україна-Грузія, перед якою він разом із генсеком Альянсу виступить зі спільною заявою.

Це компромісний варіант, який Києву запропонували замість повноцінної роботи комісії.

"Засідання комісії Україна-НАТО закінчується декларацією, де прописуються усі моменти подальшої співпраці між НАТО та Україною - це досить рамковий документ. А тристороннє засідання буде просто консультативно-дорадчим, обміном поглядами", - пояснює BBC News Україна Віталій Мартинюк, директор міжнародних програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".

"У Брюсселі ми не зможемо зробити все, що хотілося б у рамках комісії Україна-НАТО. Але президент має інформаційний і практичний пакет, який донесе до глав держав і урядів та керівництва НАТО", - обіцяє експерт.

Голова представництва України при НАТО Вадим Пристайко повідомив ЗМІ, що Угорщина може заблокувати навіть заяву тристороннього засідання НАТО-Україна-Грузія, але наголосив, що важливішою все ж буде підсумкова декларація саміту.

А в українських дипломатичних колах BBC News Україна повідомили, що цієї заяви не буде, бо Угорщина її таки заблокувала.

Буде лише заява генсека, в якій він традиційно підтримає територіальну цілісність і суверенітет України, засудить анексію Криму.

Про що говоритимуть

Однією з головних тем саміту заявлена афганська місія НАТО "Рішуча підтримка", до якої залучена і Україна.

Наразі в Афганістані перебуває 11 українських військових, але, за словами пана Генчева, цей контингент скоро зросте до 29 осіб.

Ще 40 українських військових входять до місії НАТО у Косово.

А загалом сьогодні в миротворчих операціях під егідою ООН служать 338 українських військовослужбовців.

Участь українських миротворців - один із аргументів Києва на майбутньому саміті.

Але проблема України та її конфронтації з Росією на Донбасі і в Криму хоча й обов'язково потрапить до порядку денного саміту, та все ж навряд чи буде ключовою.

Як прогнозує експерт із міжнародної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко, очікувано дискутивним у Брюсселі стане питання 2% ВВП на оборону, які країни НАТО мали б витрачати на оборону.

Це - одна з вимог президента США Дональда Трампа до всіх членів Альянсу.

Валерій Кравченко вважає, що консенсусу тут досягти буде надто складно, зокрема й через різне розуміння урядами загроз, на які має реагувати НАТО - сам Альянс надто великий.

"Те, що є загрозою Естонії та Литві, не є загрозою для Португалії чи Іспанії", - пояснює він.

Як наслідок, за пріоритетність на саміті конкуруватимуть два умовних "натівських" фланги: "південний" (включно з Португалією, Іспанією, Італією та Грецією), який наполягатиме на посиленні операцій стримування нелегальних мігрантів у Середземномор'ї, та "східний" (члени НАТО з Центрально-Східної Європи), що виступатиме за посилення Альянсу на кордонах із Росією.

"Важливо, як Росія буде звучати в декларації Брюссельського саміту НАТО. Зараз вони (НАТО. - Ред.) говорять, що проводять політику стримування російської агресії на Сході, але залишають відкритим вікно для діалогу", - відзначає Віталій Мартинюк.

"Для України це вікно є негативним - у тому сенсі, що НАТО не хоче дратувати Росію і не хоче давати нам амбіційні обіцянки щодо членства, щоб це вікно діалогу лишалося відкритим", - пояснює експерт.

Особливої ваги питання набуває у світлі зустрічі Володимира Путіна та Дональда Трампа в Гельсінкі, яка пройде через кілька днів після саміту НАТО.

Директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця констатує: "Брюссельський саміт має показати, чи сприйматиме НАТО Україну як форпост стратегічної оборони свого східного флангу, чи знову шукатиме діалог з Росією та піде на компроміси, підсумком яких може стати формування біполярної системи у Європі - "Ялти-2" (за аналогією з Ялтинською конференцією 1945 року, на якій переможці Другої світової війни визначали післявоєнний лад. - Ред.).

Українська сторона великі надії покладає на двосторонні зустрічі Петра Порошенка з лідерами країн НАТО.

За інформацією джерел BBC News Україна, вже підтверджена зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном і прем'єром Нідерландів Марком Рютте.

Дипломати працюють над організацією зустрічі з президентом США, та поки не відомо, чи вона відбудеться через завантаженість графіку американського президента.

Членство чи партнерство?

Традиційно Київ очікуватиме сигналів щодо перспектив свого членства в НАТО.

Цього року виповнюється десять років від Бухарестського саміту, у декларації якого було чітко визначено, що Україна та Грузія у майбутньому стануть членами Північноатлантичного альянсу.

Київ тоді впритул наблизився до отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ), але за президентства Януковича і Україна, і НАТО від подальшого зближення відмовилися.

Після 2014 року Київ знову заявив про курс на членство у Північноатлантичному альянсі, що відображено у недвозначних змінах до стратегічного закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики, а також недавньому законі про нацбезпеку, який Петро Порошенко підписав перед Брюссельським самітом.

Тепер Україна очікує на реакцію НАТО.

"Для України позитивним сигналом має стати заява зі сторони НАТО щодо підтвердження декларації Бухарестського саміту 2008 року про те, що Україна буде членом Альянсу", - каже Олексій Генчев.

Водночас, додає керівник Управління з питань співробітництва з НАТО, "Україна не має робити якихось заяв чи заявок про надання Плану дій щодо членства".

На його думку, як і на думку більшості експертів, шанси отримати зараз ПДЧ в Брюсселі мінімальні.

Натомість Київ має працювати над реформами, щоб наблизитися до легендарних "стандартів НАТО".

Чи виходить це у нього, партнери з НАТО скажуть в оцінках закону про нацбезпеку - в Брюсселі Київ чи не вперше почує критику своїх нових норм про цивільний контроль армії та цивільного міністра оборони.

А замість ПДЧ Україні більш реально очікувати на приєднання до іншої програми Північноатлантичного альянсу - Програми розширених можливостей.

"Україна вже отримує максимальну кількість як практичної і технічної, так і експертної допомоги від НАТО, але ця програма надасть можливість досконало отримати те, що називається у НАТО "взаємосумісністю", - пояснює Олексій Генчев.

Він запевняє, що це не стане заміною ПДЧ чи компромісним його варіантом - "це додатковий шанс для України проводити реформи в оборонній сфері".

Але такий оптимізм щодо програми, куди входять Австралія, Фінляндія, Швеція, Йорданія та Грузія, висловлюють не всі.

"Для Грузії це був, фактично, вирок що вони беруть участь у програмі, де є Австралія і Йорданія, - що їх вже не сприймають як країну, яка має мету членства у НАТО", - вважає Валерій Кравченко.

"Або партнерство, або інтеграція… Для України це (приєднання до Програми розширених можливостей. - Ред.) буде негативно сприйматися з точки зору перспектив колись набути членство у НАТО", - додає він.

Водночас експерти справді радять слідкувати за тим, як розвиваються відносини НАТО та Грузії.

"Україна з Грузією йде в одному кейсі, але Грузія трохи нас випереджає. Як тільки вона отримає ПДЧ - або запрошення до членства в Альянсі - можна очікувати, що наступною стане Україна", - прогнозує Віталій Мартинюк.

Це означатиме, що Альянс готовий розширюватися не лише на Західних Балканах, де до нього нещодавно приєдналася Чорногорія та може скоро отримати офіційне запрошення Македонія, а й на сході Європи.

Утім, Олексій Генчев сумнівається, що Грузія таки отримає ПДЧ на майбутньому саміті в Брюсселі - "через те ж вікно для діалогу з Росією".

Хочете отримувати історії звідусіль у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.