Знову живий: цитати Бабченка про війну, Україну і Путіна

Російський опозиційний журналіст Аркадій Бабченко, чиє "вбивство" інсценувала в Києві Служба безпеки України, має величезну аудиторію читачів у Facebook.

Пан Бабченко - затятий критик російської влади, "мілітаризму" та "імперства" у російському суспільстві, розповідає про жахи війн у Чечні, де сам служив, та адаптацію ветеранів до мирного життя. Є автором книги "Война", яку опублікував 2015 року.

BBC News Україна згадує частину відомих висловів з інтерв'ю Аркадія Бабченка, які привернули увагу тисяч людей до його думок.

Про Майдан в Україні

"Україна стала Україною саме тому, що вона скинула Януковича, а не тому, що він розвалився сам від дряхлості на своєму троні і все стало добре само собою. І ще тому, що вона скинула його за СВОБОДУ, а не за ковбасу.

І ще тому, що вона скинула його за свободу саме ТОДІ, КОЛИ БУЛО ТРЕБА, а не через п'ятнадцять років.

Диктатурі потрібно протистояти саме тоді, коли вона є. А не тоді, коли вона сама здохне. Цінуйте можливість скидати своїх диктаторів. Вона дає вам шанс зрозуміти цінність свободи.

А легко прийшло - легко пішло. У дев'яносто першому свобода сама легко звалилася нам в руки. І так само легко була просрали в дев'яносто дев'ятому" (допис у Facebook )

Звернення до росіян, які їдуть на війну в Україну

"Десантник-доброволець! Знай, що якщо ти випадково заїдеш на територію України, твій командувач скаже "У нашій повітряно-десантній бригаді втрат немає".

Твоя дружина передасть твій телефон іншій людині, яка скаже, що це ти, а з хреста на твоїй могилі знімуть табличку з твоїм ім'ям. Армія тебе кине, синку. Завжди.

Цю пам'ятку я написав після війни в Грузії. Єдине, що додав, це останній абзац. А так все як і раніше. Актуально як ніколи. Батьківщина тебе кине, синку. Завжди".

Про плани Росії щодо України

"Я припускаю, що РФ не припинить спроби повернути Україну в своє імперське лоно. Росія вичікує, і за будь-якого погіршення ситуації тут, в Україні, зроблять нові кроки.

Використовуватимуть всі методи розхитування ситуації в Україні. Це і спроби привести своїх людей до Верховної Ради, і теракти, і пропаганда, і тиск на фронті". (В інтерв'ю журналу Фокус)

Якою має бути політика Заходу

"Спроби грати в демократію з авторитарними режимами в інфантильних суспільствах, що бажають простих рішень складних проблем, одного разу вже привели Європу на межу катастрофи. Я зараз кажу про гітлерівський фашизм.

Спроба говорити з такими режимами мовою демократії - не досягнення, а слабкість. Подібні режими не розуміють цієї мови. З ними треба говорити тією мовою, яку розуміють саме вони. Бити по руках відразу. Негайно. Давати жорстку відсіч.

Не дозволяти їм пускати коріння. Давати свободу самовираження людожерам не просто непередбачливо - це небезпечно. На жаль, Захід досі в повній мірі не усвідомлює цієї небезпеки". (Допис у Facebook).

Про роль Путіна в історії Росії

"Поки є Володимир Путін, в Росії війна буде завжди. Жодних інших інструментів утримання ситуації в країні та утримання впливу на суспільство, крім війни, у нього не залишилося.

Зараз війна перенесена в Сирію і на пару років військова повістка забезпечена. Якщо там щось відбуватиметься не так, я не виключаю перенесення театру військових дій назад на Донбас". ( В інтерв'ю УНІАН).

Про те, якою має бути Росія

"Наше з вами завдання, зробити так, побудувати таку державу, аби ніколи, ***, наші солдати нікуди "за поребрик" більше не лізли". (В інтерв'ю Цензор.НЕТ).

Про ставлення в Росії до незалежності України

"Українець для росіянина був завжди "братнім", але на сходинку нижчим. Росіянин завжди знав, що метрополія - Росія, а Україна - колонія.

І бісить зараз саме те, що українці викаблучуються, бажають стати незалежними, самі стати метрополією і відкинути статус колонії". (В інтерв'ю УНІАН).

Про російський менталітет

"Російський менталітет дозволяє посилати мільйони людей на смерть. Я не сумніваюся, що які б не були протести, невдоволення рівнем життя, корупцією і чим завгодно, але в разі повномасштабної війни, якщо Путін віддасть наказ дійти до Гібралтару, - дійдуть.

Трупами завалять всю Європу, але дійдуть". (В інтерв'ю Фокус).

Про слабкість російської опозиції

"Протестний прошарок є. Горезвісні 14% існують, але вони розмазані тонким шаром по всій величезній території країни. А держава сильна.

Величезна територія не дає можливості зібратися протестному кулаку, але тоталітарна держава отримує відмінні можливості зібрати репресивний кулак. Все-таки кістяк цих 14% - буржуазно-демократична і ліберальна публіка.

Але вони не хочуть йти на барикади за свободу. Імперці готові за свою імперію, за свій ГУЛАГ йти на барикади, вбивати та вмирати, а демократи - ні. Вони максимум готові вийти на несанкціонований мітинг". (В інтерв'ю журналу Фокус).

Чому війна вабить молодих росіян

"У Москві, Пітері, Красноярську, в 10-20 великих містах Росії можна нормально жити. А решта Росії - вона бідна. Вона в ХІХ столітті. Від регіону до регіону - реально дупа. Лінія розмежування століть проходить по фарватеру Волги, це прямо відчувається. Там безнадія і алкоголізм.

Ти народжуєшся, живеш в своєму Вишньому Волочку, закінчуєш школу, а далі що? Або бухати, або до в'язниці. А тут по телевізору показують, що бандери-фашисти вбивають росіян.

І раптом у тебе з'являється можливість кудись поїхати, світ подивитися, тому що вони це розглядають як можливість вирватися з цієї своєї безнадії. (В інтерв'ю Цензор.НЕТ)

Про вплив пропаганди у російському суспільстві

"Росіяни хочуть війни і це абсолютно точно. Зараз я можу сказати про мою країну - мій народ хоче війни. Звідки це береться - з зомбоящику!

Навіть в Союзі не робили з суспільством того, що робиться зараз, навіть в "совку", де проголошувався класом-гегемоном пролетаріат, ставку робили на академіків, космонавтів, інженерів, фізиків - трудову інтелігенцію.

А цей режим ставку робить не просто на люмпенів, а на гопників, агресивних та озброєних. Їх виховують десятиліттями.

Носіїв мізків і гена вільнодумства вичавлювали з країни, а з самого низу в людях залишалися найбільш мерзенні якості. Все це зробив телевізор, від цього нікуди не подітися". (В інтерв'ю УНІАН).

Про війни на пострадянському просторі

"Росія не воює ані з Грузією, ані з Молдовою, ані з Україною, тому що Росія не розглядає пострадянські країни, що оточують її, як суб'єкти права. В уявленні Росії таких держав не існує.

Росія воює зі США. А Грузію, Молдову, Чорногорію, Україну розглядає як мішки з піском, з яких вона викладає бруствер навколо себе, аби не прийшло кляте НАТО. Ось в цьому сенсі всі ці війни, звичайно, схожі". (В інтерв'ю Цензор.нет).

Про значення Донбасу та Криму для Росії

"Треба чітко розуміти, що за Крим Росія буде битися до останнього.

Кремль не має наміру воювати за Донбас (правда, це не виключає постачання туди зброї і боєприпасів), оскільки нових проблем і нових трупів керівництво РФ не хоче". (В інтерв'ю УНІАН).

Про подолання "в'єтнамського синдрому" та адаптацію ветеранів

"Найкращий рецепт, який мені подобається, застосовують в Ізраїлі. В них після дембеля прийнято півроку-рік або подорожувати, або йти в кібуц й тупо копати картоплю. Фізична праця на відносній самоті дуже лікує. Робота на фермі, робота з кіньми, маса рецептів є в усьому світі.

Перший крок - знову налаштувати мозок назад. На фронті організм перестає виробляти гормони, що відповідають за дружбу, радість, посмішку, любов і таке інше. Виробляються гормони ненависті та агресії. Це все просто хімія.

Потрібна можливість себе реалізувати, працювати, створити сім'ю, не відчувати себе дурнем, який втратив рік життя, поки тут країна розвивалася, гуляла, бухала. Треба повернути людину в суспільство. На війні суспільство від солдата вимагає самопожертви, повертаючись з війни, солдат того ж вимагає від суспільства". (В інтерв'ю Фокус).

Хочете отримувати найцікавіші матеріали в месенджер? Стежте за нами в Telegram!