Помста чи демократія: антикорупціонери подали свої декларації

Парламент так і не скасував скандальне рішення про обов'язкове електронне декларування для громадських активістів та всіх, хто пов'язаний з протидією корупції.

А тому до 1 квітня всі антикорупціонери мали подати інформацію про свої статки, які з 10 квітня почне перевіряти Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК).

Чи всі підкорилися закону та які загрози існують на цьому шляху - досліджувала ВВС News Україна.

Перевірка НАЗК

НАЗК вже готується почати перевірку статків, вказаних в реєстрі. Проте декларації деяких громадських активістів вже обросли скандалами.

Політики звертають увагу громадськості на чималі доходи антикорупціонерів, ті ж у відповідь кажуть про "підміну понять".

"Позиція фракції БПП - скасувати е-декларування (для антикорупціонерів. - Ред.). Суспільство вже побачило по 1,5 мільйона в рік доходів у антикорупціонерів, більше ніж у президента, прем'єра, генпрокурора. І позики, які були взяті у подружок всяких різних своїх", - сказала в ефірі "112 Україна" представник президента у парламенті Ірина Луценко.

Вона додала, що "хлопці на допомогу наших міжнародних партнерів живуть непогано, доходи мають хороші".

"Тобто, є за що критикувати і бути антикорупціонером. Думаю, вони себе добре почувають. У владу вони не йдуть, у депутати поки що не можуть. От вони на тих великих європейських грошах і піаряться", - додала представник президента.

Найчастіше згадують керівника "Центру протидії корупції" Віталія Шабуніна з його майже 900 тис. грн доходу за минулий рік, а також виконавчого директора Transparency International Ukraine Ярослава Юрчишина з 1,5 млн грн.

Привернула увагу політиків і декларація координатора руху "ЧЕСНО" Ірини Федорів, яка вказала, що придбала в минулому році квартиру під Києвом у Коцюбинському за 59 доларів США за метр квадратний.

"І це не першоквітневий жарт... Тепер, мабуть, всі зрозуміли чому ці негідники, які ховаються за назвою так званих "антикорупційні активісти" не хочуть заповнювати е-декларацію. Квартиру за такою ціною неможливо купити навіть в країнах третього світу!", - прокоментував декларацію активістки депутат Ігор Мосійчук.

Пізніше Ірина Федорів пояснила, що під час заповнення декларації стався збій, а квартиру вона придбала ще 12 років тому.

Якщо промоніторити ще й регіональні ЗМІ, то можна побачити багато критичних матеріалів про декларації місцевих антикорупціонерів.

"Помста" політиків

Громадські активісти вважають такі дії політиків помстою за їхню антикорупційну діяльність.

"Підміна понять, провокації, тиск на окремих активістів, руйнування довіри - це все наслідки необдуманого, спровокованого помстою, кроку політиків", - каже Ярослав Юрчишин.

У розмові з BBC News Україна він пояснив, що електронні декларації необхідні для контролю статків тих, хто утримується з податків українців.

Натомість, політики хочуть "створити враження про громадських активістів, як про бізнесменів".

За його словами, створюється маніпуляція свідомістю людей, коли показують доходи членів громадських організацій і порівнюють їх, наприклад, з мінімальною зарплатою в державі.

Сам Юрчишин вже подав декларацію та готовий до "дискредитаційних кампаній".

Але в цій ситуації, каже він, політики мають розуміти, що громадські організації здають багато звітів державі, зокрема, й фіскальній службі. А тому їм складно щось приховати.

Пан Юрчишин прогнозує, що після того, як антикорупціонери подадуть декларації, "емоції спадуть і їх таки скасують".

А от Віталій Шабунін подавав свої декларації ще до того, як парламент зобов'язав це робити.

За його словами, в цій ситуації більше турбує "атака на громадський сектор", а також на людей, які з ним співпрацюють.

"Ми виконали закон, яким би абсурдним він не був. Бо закон є закон. Натомість керівництво СБУ та прокурори Матіоса (військовий прокурор Анатолій Матіос. - Ред.), з якими ми судимося за неподання ними декларацій, не виконують закон, прямі норми якого їм не подобаються", - каже він у зверненні на своїй сторінці у Facebook.

Раніше Анатолій Матіос засекретив електронні декларації військових прокурорів в цілях безпеки.

Громадські активісти звертають увагу на той факт, що прогалини в системі електронного декларування можна використати для маніпуляцій.

"Наприклад, якщо ти отримав у спадок квартиру чи хтось із членів родини стояв на черзі та отримав її від держави, ти це джерело не можеш вказати в декларації. Немає такої опції. І потім цей момент дуже легко можуть використати проти тебе", - пояснює одна з активісток на умовах анонімності.

А Реанімаційний пакет реформ (РПР) навіть заявив про наміри звернутися з цього питання до Конституційного суду, оскільки ці норми є "недемократичні та дискримінаційні".

"У жодній європейській країні не існує обов'язку декларування майна для громадських активістів, експертів чи журналістів-розслідувачів на одному рівні з державними посадовцями, адже це по суті, надає владі інструмент для вибіркового переслідування, створює широке поле для маніпуляцій і безпідставного застосування санкцій", - заявили в РПР.

Деякі представники громадських організацій взагалі вирішили не заповнювати електронні декларації.

Відтік кадрів

Такі зміни привели до нової проблеми - відтоку іноземних фахівців з наглядових рад підприємств.

Склалася ситуація, коли Україна сама запросила цих людей допомогти, а через певний період зобов'язала їх заповнювати майнову декларацію.

Кілька тижнів тому у відставку подали чотири члени Ради директорів Київської школи економіки. За словами почесного президента закладу Тимофія Милованова, тепер їм буде складніше залучати людей, які мають міжнародну репутацію.

У Transparency International повідомили, що через електронне декларування з ними відмовилися співпрацювати кілька контрагентів, а відразу після ухвалення парламентом відповідного закону, з організації звільнилися кілька людей.

"Але критичного відтоку не було", - каже виконавчий директор офісу організції в Україні Ярослав Юрчишин.

Через е-декларування іноземні експерти виходитимуть з наглядових рад державних підприємств

Аналогічні ризики існують і для наглядових рад стратегічних державних підприємств. Іноземці через обов'язкове електронне декларування можуть вийти з наглядових рад таких великих компаній, як "Нафтогаз" та "Приватбанк".

Радник уряду з реформи держпідприємств та приватизації Андрій Бойцун пояснює BBC News Україна, що залучати кандидатів до наглядових рад, особливо іноземців, тепер буде значно складніше.

"Можна впевнено сказати, що багато хто із членів існуючих наглядових рад серйозно подумає про звільнення з посади. На сьогодні незалежні наглядові ради створено у "Нафтогазі", "Приватбанку", "Укргазбанку" та "Магістральних газопроводах України", - каже він.

Крім того, за його словами, іноземців тепер буде складніше залучати до нових наглядових рад. Йдеться про такі підприємства, як "Укренерго", "Укрпошта", "Укрзалізниця" та інші важливі держкомпанії.

"Я вважаю, що ці вимоги в принципі не повинні поширюватися на членів наглядових рад", - сказав пан Бойцун.

Стурбований Захід

"Українська влада не виконала взятого нею зобов'язання", - заявив у кінці березня європейський комісар з питань політики сусідства Йоганнес Ган, критикуючи електронне декларування для активістів.

Слідом за Європою свою стурбованість висловили країни "Великої сімки". Посли G7 заявили, що ці вимоги не відповідають міжнародним зобов'язанням України та найкращим міжнародним практикам.

Окрему заяву щодо цього ухвалив Держдеп США, який закликав українську владу скасувати вимогу електронного декларування для громадських активістів.

Тож, від парламенту очікують цього рішення найближчим часом.

Президент Петро Порошенко неодноразово публічно заявляв, що підтримує скасування цієї вимоги, але рішення - за парламентом.

Попри це, депутати на засіданні 3 квітня відхилили відповідні законопроекти і поки що не відомо, коли знову повернуться до розгляду цього питання.

В парламенті стверджують, що досі у депутатів є розбіжності щодо цього питання і вони шукають компроміс.

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.