Культогляд: Навіщо Дженіфер Лоуренс оголилася в новому фільмі про шпигунів

У культогляді цього тижня:

- Чим може вразити новий музей у Бордо

- Чи допоможуть білі троянді подолати сексуальне насильство

- Навіщо Дженіфер Лоуренс неодноразово оголилася в новому фільмі про шпигунів

- Наскільки змінилися охоронці порядку на концертах за останні десятиліття

Музей, що об'єднує

Далеко не кожен музей вина здатен уникнути відвертого прославляння і реклами певного виробника, регіону чи переваг конкретного вина. Але музею La Cite du Vin у французькому місті Бордо це вдалося, пише винний критик Ерік Азімов на сторінках New York Times.

На думку автора, музей, що був збудований на західному березі річки Гаронни у 2016 році, не ставить за мету пряму рекламу вин зі славетного регіону Бордо. "Замість цього він сповідує екуменічний підхід і зосереджується на розмаху винної культури у світі, дозволяючи історії та людям, які виробляють вино, говорити самим за себе", - пише Азімов.

Він вважає, що музей успішно виконує функцію культурного центру, що об'єднує два Бордо - місто і регіон. Автор нагадує, що місто Бордо завжди відігравало ключову роль як центр винної торгівлі. Але як би це парадоксально не звучало, зв'язок між містом і легендарним виноробним регіоном навколо нього завжди був досить слабким. "La Cite du Vin сподівається стати критично важливою ланкою між урбаністичним центром винної торгівлі та тисячами виробників, які традиційно стояли окремо від нього", - наголошує Азімов.

Сама будівля музею, на думку критика, заслуговує окремої уваги. Зведена за проектом паризького архітектурного бюро XTU, будівля має дуже сучасний вигляд і ніби виринає з розташованої поруч Гаронни. На думку автора статті, в цьому є окремий задум архітекторів, адже музей ніби говорить гостям, що консерватизм і неповороткість Бордо вже в минулому.

В музеї гості можуть побачити постійну виставку, розташовану в 19 тематичних просторах, і ознайомитись зі зразками виноградників у різних куточках світу. Крім того, можна в деталях побачити, як виготовляється вино і як його можна смакувати.

"Зрештою виникає екзистенційне питання про те, чому люди докладали і докладають стільки зусиль, аби створити напій, що не є життєво важливим", - пише Азімов.

Білі троянди проти насильства

Слідом за "Золотим Глобусом" і "Греммі" церемонія вручення музичних нагород Brit Awards вирішила підтримати громадський рух #MeToo, який виступає проти сексуального насильства.

Як пише Guardian, організатори попросили гостей і учасників церемонії, яка відбудеться 21 лютого в Лондоні, прикрасити свої наряди білими трояндами, на знак солідарності з жінками, які зазнали домагань і дискримінації.

"Ми відчули, що обговорення проблеми рівності та насильства на роботі не може бути проігнороване британським музичним суспільством", - повідомив глава церемонії Джейсон Ілі. "Якщо Brit Awards може зробити внесок у висвітлення цієї вельми делікатної теми, ми сподіваємося, що зрештою це допоможе", - додав він.

Говорячи про масштаби сексуального насильства в британській музичній індустрії, він сказав: "Абсолютно кожна галузь має такі проблеми, що є неприпустимим".

Учасники церемонії по-різному відреагували на ініціативу організаторів, повідомляє Guardian.

"Особисто я не збираюся вдягати квітку, але не тому, що мене не зачіпає ця тема, - я і сама була жертвою сексуальних домагань - а тому, що, які б добрі наміри не стояли за цією ініціативою, я вважаю, що нам варто зосередитися на значущих змінах", - заявила Вік Бейн, виконавчий директор британської академії композиторів і авторів пісень.

Виконавчий директор Асоціації Незалежної Музики Пол Пасіфіко сказав, що цінує зусилля організатора Brit Awards, але відзначив, що "ми і так знаємо про існування проблеми".

Натомість Джейн Терд, креативний директор звукозаписувальної компанії PIAS, зі схваленням поставилася до заклику організаторів церемонії, сказавши, що "будь-яка крихта стане в нагоді". При цьому вона додала, що хотіла б бачити і "конкретні" дії в боротьбі з дискримінацією.

Вердикт "Червоному горобцю"

Перед виходом у прокат американського шпигунського трилера "Червоний горобець", головну роль в якому зіграла голлівудська актриса Дженіфер Лоуренс, Independent аналізує, чи вдало було обрано час для прем'єри.

Здається, що на тлі розслідування про можливе втручання Росії в президентські вибори США і появи досьє колишнього британського розвідника Крістофера Стіла про нібито співпрацю на Дональда Трампа з Кремлем нині просто ідеальний час для трилера про російською шпигуна, пише Independent . Проте "Червоному горобцю", на думку видання, це не допомогло, і фільм навряд чи зможе вразити аудиторію.

Лоуренс у кіно зіграла балерину, яка закінчила кар'єру після серйозної травми. Будучи у боргу перед своїм дядьком, вона змушена погодитися на роботу розвідницею, яка всіляко спокушає "об'єкт".

"Цікаво, чи відчувала себе Лоуренс так само в боргу перед режисером 'Голодних ігор' Френсісом Лоуренсом, щоб знятися в цьому фільмі? Здається, навряд чи існувала якась інша мета, окрім як показати її оголеною в стількох ракурсах, скільки прописано в контракті", - вважає Independent.

На думку критиків видання, дії у фільмі розгортаються "занадто повільно", тож стрічка "затягнута". Творці спробували компенсувати це сценами насильства, однак вони "викликають огиду", додає автор.

Порядок на концертах "вже не той"

Чи замислюються відвідувачі рок-концертів про тих коротко підстрижених велетнів, які зазвичай стоять на вході до клубу та біля сцени?

Як пише французька газета Liberation, вони часто викликають у любителів музики незадоволення чи байдужість. Проте впродовж останніх десятиліть ставлення переважної більшості французів до охоронців на концертах кардинально змінилося.

Видання пише, що теракт у клубі Bataclan у 2015 році остаточно змінив не лише правила безпеки на концертах, але й імідж тих, хто забезпечує порядок.

"Напад на Bataclan 13 листопада 2015 року прискорив професіоналізацію роботи охоронців. Колись їх недолюблювали й вважали - іноді правильно - небезпечними громилами, але тепер агенти безпеки мають позитивний імідж. Навіть ті, хто найбільше жалівся, зрозуміли, що, як і поліція, ці люди корисні, адже можуть навіть врятувати їм життя", - відзначає Liberation.

Газета цитує 64-річного ветерана цієї справи Сержіо, який 35 років пропрацював охоронцем на різних заходах. Він розповів, що нині працюють зовсім не так, як раніше. "Я сам колись грав у рок-гурті, носив чорну куртку як усі в спальних районах. Ми знали всі інші гурти. Коли люди почали організовувати концерти, їм потрібен був хтось, хто знає всіх проблемних хлопців. Тоді ж не було обшуків, публіка приходила з кастетами, ланцюгами, це були ніби джунглі", - цитує його видання. Він додав, що то були "важкі роки", але вони багато чому навчили стражів порядку.

Нині на концертах працюють переважно професіонали. У Франції усі вони мають отримати від спеціального відомства під егідою міністерства внутрішніх справ спеціальну картку. Умовою для отримання картки є успішне складання іспитів, а навчальна програма передбачає і спеціальну підготовку з протидії тероризму.

Ще однією зміною є те, що ця робота перестала бути виключно чоловічою. Як розповів виданню керівник однієї з великих компаній, що займається організацією заходів, у Парижі близько половини охоронців порядку, що працюють в компанії, - жінки.

Підготували Наталя Моісеєва та Юрій Мартиненко

Служба моніторингу BBC