Чи очікує на Донбас "передноворічне" загострення боїв?

19 грудня російські офіцери, які входили до Спільного центру з контролю та координації перемир'я на Донбасі (СЦКК), вийшли з його складу і, за повідомленням медіа, виїхали з зони конфлікту.

Зміни відбулися і в українській частині Центру - військові, які в рамках його роботи перебували у невизнаних "ДНР" і "ЛНР", виїхали звідти.

При цьому в ЗСУ стверджують, що їхні офіцери все ж залишатимуться працювати у СЦКК, але не на території сепаратистів.

Утім, оглядачі та учасники переговорного процесу по Донбасу вважають, що вихід Росії фактично кладе край існуванню СЦКК.

А це, своєю чергою, підвищує ризики ескалації бойових дій та погіршує перспективи обміну полоненими.

Оперативна комунікація

Спільний центр з контролю та координації перемир'я - орган, до якого донедавна входили російські та українські офіцери. Останнім часом їх було по 75 із кожної сторони.

Представництва сепаратистів у Центрі офіційно не було, однак у самопроголошених "республіках" своїх представників туди все одно "призначили".

І російські, і українські офіцери в СЦКК перебували по обидва боки лінії фронту та спостерігали за тим, як сторони дотримуються перемир'я.

"Це була оперативна комунікація", - розповідає ВВС Україна військовий експерт Михайло Жирохов.

Він пояснює: російські офіцери у СЦКК мали прямі контакти з командирами збройних формувань "ДНР" і "ЛНР", українські - з керівниками секторів сил АТО.

Коли на фронті відбувалося загострення, чергові офіцери СЦКК контактували по своїх лініях, дізнавалися про ситуацію і намагалися домовитися про припинення обстрілів.

Все це відбувалося в тісній співпраці з моніторинговою місією ОБСЄ, але СЦКК мала більше можливостей впливу.

У понеділок МЗС Росії заявило що російські військові більше не братимуть участі в роботі центру.

Такий крок пояснили позицією української сторони, яка, за словами російських дипломатів, не хотіла чітко регламентувати роботу СЦКК та всіляко перешкоджала представникам від Росії вести спостереження на лінії зіткнення та спілкуватися з місцевими.

Крім того, у Москві звернули увагу на те, що з нового року Україна вводить нові правила для в'їзду росіян на свою територію. А вони, зокрема, передбачають збір персональних даних, що "неприйнятно для російських військовослужбовців".

В українському МЗС відповіли так: "Розцінюємо цей безпрецедентний крок Росії як чергову провокацію, яка істотно підриває Мінські домовленості, та прагнення зняти з себе будь-яку відповідальність, як сторони конфлікту, за наслідки збройної агресії проти нашої держави".

Кінець СЦКК?

"Росіяни хочуть змусити Київ до прямих переговорів із Донецьком і Луганськом. Для цього їм потрібно показати, що Центр припинив роботу, а росіяни в ньому були одним зі стабілізуючих факторів на фронті", - вважає Михайло Жирохов.

Він додає, що "без участі Росії немає ніякого сенсу в існуванні цього центру".

Такої ж точки зору притримується учасник переговорів у Мінську від України Євген Марчук.

"Відкликання російської частини СЦКК однозначно призведе до ліквідації цієї структури", - написав він у Facebook.

А інша переговорниця від України Ірина Геращенко висловила тривогу щодо такої ситуації "в час, коли ми напряму наблизилися до фінішної прямої з визначення дати звільнення заручників".

Самої дати можливого обміну полоненими досі немає, але раніше всі причетні сторони декларували бажання вирішити це питання до нового року.

Російські ж представники на переговорах в Мінську наголошують: саме позиція Києва щодо СЦКК загрожує всьому мінському процесу.

"Поширюючи репресивний порядок в'їзду в Україну для російських громадян на російських військовослужбовців СЦКК, офіційний Київ демонструє, що ні в що не ставить Мінські угоди… Хотілося б вірити, що офіційний Київ усвідомлює недоречність і шкоду від своїх дій", - заявив повноважний представник Росії на переговорах Борис Гризлов.

Водночас у "ЛНР" вже висловили готовність повністю замінити росіян у Спільному центрі.

"Якщо Україна піде на якісь поступки, наприклад погодиться, що в Центрі будуть представники "ДНР" і "ЛНР", тоді Росія може повернути своїх офіцерів. Але оскільки Україна не налаштована на це, то, схоже, що цього центру просто не існуватиме. Залишатиметься тільки ОБСЄ", - констатує Михайло Жирохов.

Загострення

За заявами про СЦКК у понеділок увечері послідувало загострення на Донбасі.

Зокрема був обстріляний населений пункт Новолуганське на Світлодарській дузі.

У штабі АТО заявили, що його обстріляли сили "ДНР" із "Градів" - вперше за довгий час задіявши реактивну артилерію.

Як наслідок - пошкоджено кілька десятків будинків, серед яких дитсадок, школа, медзаклад і газогін.

Даних про загиблих не надходило, однак вісьмох цивільних, зокрема одну дитину, поранено.

У відповідь у самопроголошеній "ДНР" заявили, що у понеділок українська армія обстріляла з важкої артилерії Горлівку, яка лежить за кілька кілометрів від Новолуганського.

Через це там поранено щонайменше двох цивільних, додають у "ДНР".

Обидві сторони при цьому кажуть про "провокації" з боку супротивника та не виключають їхнього продовження у найближчому майбутньому.

Військовий експерт Михайло Жирохов припускає, що ескалація боїв зараз справді можлива: "Судячи з досвіду попередніх років, до числа 25-го грудня будуть загострення. Потім можуть ухвалити "різдв'яне перемир'я", яке так-сяк триватиме до 10-х чисел січня".

Водночас він прогнозує, що хоча ситуація й може загостритися одразу на кількох ділянках лінії зіткнення, до повномасштабного наступу по всьому фронту навряд чи дійде - для цього сторони не сконцентрували достатньо сил.

А Євген Марчук підсумовує: припинення діяльності СЦКК значно ускладнить можливість досягнення реального перемир'я на Донбасі.

У моніторинговій місії ОБСЄ тим часом кажуть, що кількість обстрілів на Донбасі зараз можна порівняти з лютим цього року, коли сталося останнє масштабне загострення в районі Авдіївки.