"Марсіанська лабораторія" посеред Тихого океану

Невеличкий острів Хунга Тонга-Хунга Хаапай - наймолодший у світі.

Він утворився у 2015 році у Тихому океані після виверження однойменного вулкана.

Як зазначає кореспондент ВВС з питань науки Джонатан Амос, це молоде геологічне утворення на Землі може багато розповісти вченим про те, де і як шукати ознаки життя на Марсі.

Вулканічна порода острова схожа на марсіанський ґрунт.

Спочатку вчені побоювалися, що вода розмиє острів за кілька років. Але тепер вони прогнозують, що Хунга Тонга-Хунга Хаапай може існувати до 30 років.

Через хвилі його форма весь час змінюється, й за цим пильно спостерігають дослідники.

Вони вважають, що залишки схожих островів можна знайти на Червоній планеті.

Якщо все дійсно так, то це може стати серйозною базою для пошуків позаземного життя.

Вулкани і життя

На Землі майже скрізь, де є підводні вулканічні процеси, виникають умови для мікробів. Острів Хунга Тонга-Хунга Хаапай може слугувати своєрідною лабораторією по вивченню стародавнього Марса, де, як вважається, була вода. А значить, могли існувати й умови для виникнення простих форм життя.

Доктор Джим Гарвін з Центру космічних польотів Ґоддарда при NASA пояснює, що такі форми рельєфу можуть бути свідченням існування палеоводи на Червоній планеті та стародавнього життя у її глибинах.

"Хунга Тонга-Хунга Хаапай може навчити нас на Землі, як краще розуміти Марс", - додає вчений.

Про свої дослідження він та його колеги розповіли на форумі Американського геофізичного товариства - найбільшому щорічному зібранні вчених, які вивчають Землю та умови на інших планетах.

Острів, про який йде мова, виріс з вулкана висотою понад 1,3 км, що повністю знаходиться під водою у південно-західній частині Тихого океану, серед архіпелагу Тонга.

Хунга Тонга-Хунга Хаапай з'явився внаслідок процесу "суртсеєзації", названого так на честь виверження підводного вулкана неподалік Ісландії у 1963-1967 рр., що створило схожий острів Суртсей.

Під час таких вивержень магма взаємодіє з холодною водою. Це призводить до інтенсивного накопичення на дні океану попелу та кам'яних уламків - так званого вулканічного туфу.

У випадку з островом Хунга Тонга-Хунга Хаапай утворився туфовий конус висотою більше 100 метрів.

Вчені попереджають, що він не існуватиме довго. Шторми рано чи пізно розмиють острів.

Утім, вся ця руйнація може тривати кілька десятиліть. Дослідники планують слідкувати за кожною її стадією за допомогою детальних супутникових знімків.

Вчені відзначають, що це перший острів, який виник та не зник одразу в нинішню епоху високоточних приладів.

Тому досвід спостереження за Хунга Тонга-Хунга Хаапай не має аналогів.

Що шукати на Марсі

Особлива увага вчених прикута до темпу ерозії на різних глибинах, розповідає ВВС доктор Гарвін.

"Ми отримаємо покадрову картину того, як острів проходитиме цикл ерозії, й вона дасть нам уявлення, що шукати на Марсі", - пояснює вчений.

"Якщо ми те саме знайдемо на Марсі, то, можливо, це засвідчить, що деякі ділянки планети вкривала вода глибиною десятки чи сотні метрів, й вона чинила таку ж ерозію", - пояснює дослідник.

Вода та час - ключові чинники для життя. Як і джерела енергії та поживні речовини.

На Землі все це можна зустріти біля вулканів на дні океанів.

Колонії мікроорганізмів виникають у багатих на мінерали водах навколо гарячих тріщин в гірській породі.

Саме тому вчені за допомогою супутників шукають свідчення схожої ерозії на Червоній планеті, пише Джонатан Амос.

Сьогодні Марс повністю висушений. Проте це не завжди було так.

Якщо на ньому виявлять залишки утворень, схожих на земні острови Хунга Тонга-Хунга Хаапай та Суртсей, то саме туди слід направляти марсоходи у пошуках ознак життя.

"Це одна з речей, яку шукатиме ровер місії NASA Марс-2020", - наголошує доктор Гарвін.

Строк життя острова

Доктор Ден Слейбек намагається з'ясувати, як довго проіснує острів Хунга Тонга-Хунга Хаапай.

Супутникові знімки свідчать, що він одразу почав руйнуватися дуже швидко.

"Якби така тенденція тривала, то, ймовірно, він проіснував би шість років. Але через півроку зміни уповільнилися", - каже науковець.

"Простий лінійний прогноз на основі всіх наших даних дає нам 26-30 років", - підсумовує він.