Чи стався демографічний зсув у Криму?

Уповноважений президента України у справах кримських татар Мустафа Джемілєв твердить, що за три з половиною роки після анексії Криму на півострів переїхали 550 тисяч росіян і вихідців із Донбасу.

При цьому, за його даними, за цей період Крим залишили щонайменше 50 тисяч кримських татар і представників інших національностей.

За офіційними даними Федеральної служби державної статистики РФ, до Криму перебралося близько 150 тисяч вихідців із Росії, виїхало за межі Криму - 66 тисяч людей.

Що криється за оприлюдненими цифрами і чи справді ідеться про те, що національний склад на півострові зазнав змін і цей процес триває?

"Примусове виселення"

Мустафа Джемілєв вважає, що Росія примусово змінює демографічну карту анексованого Криму, витісняючи з півострова корінне населення. За його словами, створюються умови, за яких кримські татари змушені залишати свої домівки.

В інтерв'ю "5 каналу" він сказав, що Росія "порушує Женевську конвенцію, що забороняє примусову зміну демографічної ситуації на окупованій території" і що такі дії "є військовим злочином".

Стаття подібного змісту міститься у Женевській конвенції "Про захист цивільного населення під час війни", що ухвалена у 1949 році.

У ній йдеться про те, що цивільні, що перебувають на окупованій території, не можуть зазнавати утисків, забороняється їх депортація чи вигнання.

Уповноважений президента твердить, що близько 300 тисяч людей переїхало до Криму з Росії, близько 250 тисяч - з "ДНР" і "ЛНР".

Офіційні дані Федеральної служби державної статистики (Росстату), які оприлюднювали російські ЗМІ, свідчать про те, що з 2014 року до кінця третього кварталу 2016 року до Криму переїхало понад 149 тисяч людей, виїхало - 66 тисяч. Тобто "чистий" міграційний притік на півострів становив 83 тисячі.

Як каже український історик Михайло Жирохов, якщо брати до уваги офіційну статистику Росії, то, на перший погляд, ситуація не надто відрізняється від тієї, що була до анексії Криму. Чисельність переселенців на півострів становить трохи більше 6%.

"Проте "заміщення" населення Криму насправді значно вище. Насамперед тому, що у статистиці майже не враховуються так звані "біженці з Донбасу", які перебувають у Криму фактично на напівлегальному становищі, як "тимчасові приїжджі з території України". А їх - від 100 до 200 тисяч. Фактично, сміливо можна казати, що відсоток заміщення зростає до 12-13", - зазначив Михайло Жирохов у коментарі ВВС Україна.

Про те, що офіційна статистика про переселенців до Криму може бути заниженою, пишуть і у російських ЗМІ. Вони вказують, що офіційні дані враховують лише тих людей, котрі, переїхавши на півострів, звернулися до органів поліції і пройшли реєстрацію.

Менше туристів - більше машин

Заступник гендиректора телеканалу ART Айдер Муждабаєв розповідає, що показовими прикладами збільшення населення у Криму є затори на дорогах, зміни на ринку нерухомості та ціни на продукти.

"З часу анексії туристів стало менше, а заторів на дорогах - більше, бо побільшало автомобілів. До Криму приїхали працівники правоохоронних органів, ФСБ, прокуратури разом із сім'ями. Це тисячі людей. Дані про військових засекречені, але їх теж побільшало у військових частинах, передусім, Чорноморського флоту. Вони платоспроможніші, ніж жителі півострова, вони в основному, орендують житло. Наслідок - зростання цін на оренду, навіть далеко від морського побережжя. Ціни на продукти теж зросли", - розповідає він в інтерв'ю ВВС Україна.

Про особливості "внутрішніх мігрантів" каже також Михайло Жирохов.

"Військові, чиновники та їхні сім'ї. Процес заміщення державних службовців триває ударними темпами. Згідно із вимогами Росії, для отримання роботи не враховується досвід української державної служби, що залишає за бортом більшість чиновників ще українських органів влади", - каже він.

"Друга велика категорія - це військові відставники, які, користуючись численними державними програмами кредитування та іпотеки, охоче переїжджають ближче до моря. Є подібні програми і у нафтогазових гігантів, таких як "Газпром", - розповів Михайло Жирохов у коментарі ВВС Україна.

"Політика витіснення"

Активісти кримських татар вважають, що Росія здійснює політику витіснення кримських татар із Криму. "Ніхто, звісно, відкрито не заявляє, що ви тут непотрібні. Але на побутовому рівні це відбувається постійно - про це кажуть сусіди - не кримські татари, мовляв, Крим - російський, вам тут не місце. Про це кажуть співробітники ФСБ під час допитів кримських татар, натякають, що їм безпечніше жити в Україні", - розповідає журналіст Айдер Муждабаєв.

Офіційна влада Росії заперечує порушення прав кримських татар у Криму.

Керівник Федерального агентства РФ у справах національностей Ігор Барінов на засіданні постійного форуму ООН з питань корінних народів заявляв, що з України лунають упереджені і заполітизовані оцінки про становище кримських татар.

Він звинуватив українську владу в тому, що вона "нічого не робила (для кримських татар. - Ред.), Й тільки зараз ситуація кардинально змінюється".

Історик Михайло Жирохов каже, що не зовсім згоден із твердженням, що ідеться про цілеспрямоване витіснення кримськотатарського населення з їхньої батьківщини.

"Татари, як жили досить відособлено в декількох районах півострова при українській владі, так вони і продовжують жити, зовсім не інтегруючись у насаджувану Росією систему", - каже він.

"Інша справа, що тепер вони перебувають під жорстким пресингом влади і не повною мірою можуть реалізувати свої права як національна меншина. Я маю на увазі відсутність шкіл з кримськотатарською мовою навчання, газет, журналів, що в перспективі може призвести до знищення їхньої ідентичності як такої", - вважає Михайло Жирохов.

У Меджлісі, який ФСБ Росії включив у перелік заборонених екстремістських організацій, кажуть про щонайменше 50 тисяч жителів Криму, що вимушено виїхали, більшість із яких - кримські татари.

Керівник благодійної організації "Крим-SOS" Таміла Ташева заявляла, що ця цифра сягає 100 тисяч людей.