Amnesty порівняла ситуацію з правами людини із 1930-ми
Автор фото, AP
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International у доповіді про ситуацію із правами людини у світі у 2016-2017 роках відзначає зростання у політиці - як на міжнародному, так і національних рівнях - риторики "страху і відрази".
"Ми починаємо 2017 рік у вкрай нестабільному світі, повному тривоги і невпевненості у майбутньому", - йдеться у вступному слові до доповіді генерального секретаря Amnesty Саліла Шетті.
За його словами, у 2016 році держави і збройні угруповання "здійснювали численні порушення прав людини, і для мільйонів людей цей рік став роком постійних страждань".
"2016-й став роком, коли цинічне використання риторики "ми і вони", мови звинувачень, ненависті і страху, у всьому світі досягло безпрецедентного з 1930-х років рівня", - наголосив пан Шетті.
У доповіді організація проаналізувала ситуацію у 159 країнах світу. В усіх них зафіксували серйозні порушення прав людини.
При цьому у щонайменше 23 із них правозахисники задокументували воєнні злочини. Проте "байдужість міжнародної спільноти до воєнних злочинів у 2016 році стало новою нормою", резюмують у Amnesty.
Україна: конфлікт на Донбасі і Крим
У доповіді йдеться, що українська влада так і не змогла притягти до суду правоохоронців, відповідальних за застосування сили під час протестів на Майдані взимку 2013-2014 років.
Amnesty зазначає, що ГПУ, навпаки, скоротила штат і повноваження департаменту зі спеціальних розслідувань, і зосередила слідство на діяльності лише одного екс-президента Віктора Януковича.
А попри створення у лютому минулого року Національного бюро розслідувань, що має розслідувати злочини поліцейських і військових, бюро досі не запрацювало - до нього ще навіть не призначили керівника.
У доповіді окремо згадали і про зникнення і убивство адвоката Юрія Грабовського, що захищав у суді інтереси одного із затриманих на Донбасі російських військових.
"Перед своїм зникненням Юрій Грабовський скаржився, що українська влада погрозами і утисками намагаються змусити його відмовитися від справи одного з двох ймовірних російських військовослужбовців", - зазначає Amnesty.
Описуючи ситуацію із правами людини, що склалася довкола конфлікту на Донбасі, у Amnesty вказують на випадки неправомірних арештів і затримань обома сторонами - і українською, і сепаратистами так званих "ДНР" і "ЛНР".
"І українська влада, і сили сепаратистів на сході України здійснювали незаконні затримання на підконтрольних їм територіях. Мирних жителів, запідозрених у симпатіях до противника, використовували у обмінах полонених", - констатують правозахисники.
Автор фото, Reuters
З обох боків Amnesty зафіксувала і утиски свободи слова.
Так правозахисники згадують про погрози закриття телеканалу "Інтер", анулювання дозволу на роботу Савіку Шустеру і відкриття кримінального провадження проти його телеканалу 3S TV, ув'язнення блогера Руслана Коцаби і убивство у Києві журналіста Павла Шеремета.
Тим часом Amnesty згадує про затримання у так званій "ДНР" знімальної команди телеканалу "Дождь" і перешкоджанні роботі журналістів у анексованому Криму.
Окремо правозахисники пишуть і про ситуацію із правами людини в Криму після анексії, яку в доповіді називають "російською окупацією".
"Влада (Криму. - Ред.) продовжувала ще сильніше обмежувати свободу висловлення думок, об'єднань і мирних зібрань, - йдеться у звіті. - Фактична влада Криму викорінювала усі рештки проукраїнських настроїв, і більше за все від цього страждали етнічні кримські татари".
"Тренд на скорочення простору для свобод"
Загалом ситуація із правами людини у країнах колишнього СРСР "викликає зростаючу тривогу" у доповідачів Amnesty International.
І тоді як в Узбекистані, Туркменістані і Білорусі ситуація зі свободою зібрань і висловлення думок майже не змінилася, "Росія і Азербайджан продовжили слідувати за довгостроковим трендом на скорочення простору для основних свобод".
Так Amnesty вказує на ухвалений у Росії так званий "пакет Ярової" - поправки до антиекстремістського законодавства, які, на думку правозахисників, "багато в чому суперечать російським міжнародним зобов'язанням у галузі прав людини".
Крім того, правозахисники пишуть про подальші переслідування в Росії учасників протестів на Болотній площі у 2012 році, а також нові випадки утисків НКО у рамках російського закону про "іноземних агентів".
Amnesty також вказує на те, що "за даними НКО "Сова", 90% усіх вироків у справах про екстремізм припадає на висловлювання і перепости у соціальних мережах".
Згадали правозахисники і про продовження провадження проти директорки Бібліотеки української літератури в Москві Наталії Шаріної, яку в Amnesty називають "в'язнем совісті", а також вироки українцям Миколі Карпюку і Станіславові Клиху, яких російський суд засудив до 22,5 і 20 років ув'язнення відповідно.
Окремо у доповіді вказують і на участь Росії у війні в Сирії, де, за словами правозахисників, російські війська разом із сирійськими здійснювали невибіркові обстріли мирного населення і цивільних об'єктів, включно із медичними закладами і гуманітарними колонами.
Автор фото, AP
"У Росії президент Володимир Путін продовжує користуватися популярністю, що виросла на тлі російських ескапад в Україну і відновлення російського міжнародного впливу, і разом із тим від продовжує руйнувати в країні громадянське суспільство", - підсумовує доповідь.
Негативні тенденції
"Жорсткі репресії щодо інакодумців торкнулися усіх части світу - у деяких відкрито і жорстоко, в інших - нишком і за завісою респектабельності", - заявив Саліл Шетті.
Amnesty зазначає, що навіть провідні могутні держави, як-от США, Франція і Британія, минулого року продемонстрували тенденції до відмови від своїх зобов'язань у сфері прав людини.
Зокрема, автори звіту згадують про "несподіване" обрання президентом США Дональда Трампа, передвиборча риторика якого "втілює в собі загальносвітову тенденцію проведення дедалі більш озлобленої і ворожої політики".
Автор фото, AP
У Британії тим часом ухвалили закон, що збільшив повноваження влади зі зламу цифрових комунікацій і отримання доступу до інформацію.
Тим часом у Польщі були спроби запровадити закони, що обмежували б репродуктивні права жінок.
Та найбільших утисків у 2016 році зазнавали мігранти і біженці, заявляють у Amnesty.
"У 2016 році у міжнародній політиці знову став експлуатуватися страх перед "іншими", біженцями й іммігрантами, - заявив голова Amnesty. - Політики безсоромно ввели у обіг лексику, засновану на нетерпимості до інших, жінконенависницьку, расистську і ксенофобську".
За його словами, розвиток цієї тенденції може в майбутньому призвести до ще більшого загострення нападів на основі раси, статі, громадянства і релігії.
