Шість гучних вибухів в Україні за останній рік

Цього року резонансні вибухи в Україні стаються мало не щомісяця.

Підривали автівки військових, вибухи лунали біля урядових споруд і випадкових місць у різних містах.

А в ніч на четвер внаслідок вибуху біля машини депутата Ігоря Мосійчука загинуло двоє людей - його охоронець та перехожий.

ВВС Україна пригадує найрезонансніші вибухи за 2017 рік.

Підрив чеченця

8 вересня на Бесарабській площі у центрі Києва вибухнув автомобіль Toyota. Чоловік, який перебував за кермом, загинув, а жінка та дитина опинилися у лікарні.

Пізніше стало відомо, що загиблий - чеченець Тімур Махаурі, пов'язаний з Добровольчим батальйоном імені Джохара Дудаєва.

Водночас у Службі безпеки України повідомили, що "Тімур Махаурі" - це псевдо Алі Тімаєва, 1978 року народження, справді уродженця Чеченської республіки.

"Усіма можливими засобами боровся з путінським режимом, був особистим ворогом Рамзана Кадирова. Постійно переслідувався спецслужбами РФ та Чеченської Республіки", - йшлося у повідомленні СБУ.

За інформацією української спецслужби, у період з 1999 по 2000 роки загиблий брав участь у бойових діях в Дагестанані, а в 2008 році воював у Грузії. В обох випадках - проти російських військ.

Слідство відпрацьовує кілька можливий версій: навмисне вбивство, теракт, втручання російських спецслужб, бізнес чи кримінальні розбірки, особисту неприязнь та помсту.

Це був не перший замах у Києві на представника чеченської діаспори. Наприкінці травня у Києві на Подолі стався замах на подружжя учасників ‎АТО Адама Осмаєва та Аміну Окуєву.

Тоді Осмаєва було поранено, але Аміна Окуєва стріляла у відповідь і нападника затримали. Його пов'язують з російськими спецслужбами та нинішньою владою Чечні.

Вибух на День незалежності

24 серпня 2017 року вибух пролунав неподалік будівлі Кабміну на вулиці Грушевського.

Тоді постраждав екс-десантник та його родина, утім обійшлося без летальних жертв.

Генпрокурор Юрій Луценко заявив, що насправді вибуховий пристрій кидали у машину військових, однак вибухівка відскочила й поранила випадкових перехожих.

А вже 2 жовтня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що правоохоронці затримали групу черкащан, причетних до цього вибуху в столиці.

Їм інкримінували ще вісім злочинів, "спрямованих на розпалювання ксенофобії, релігійної нетерпимості і міжнародних конфліктів". Зокрема, наругу над могилою Рабі Нахмана в Умані, вибух біля польського консульства у Луцьку та підготовку підриву пам'ятника угорцям на Закарпатті.

"Затримані виконавці та їхній керівник - входять до групи впливу в минулому народних депутатів від Партії Регіонів від Черкаської області - Володимира Олійника та Сергія Тулуба", - відзначив Арсен Аваков.

"Слідством задокументований ланцюжок контактів злочинців із зазначеними персонами, які нині перебувають у Російській Федерації, а також з рядом керівників партії "Опозиційний блок", що знаходяться в Україні", - додав міністр.

Слідчі дії по групі тривають.

Вбивства силовиків

Лише за 2017 рік внаслідок вибухів загинуло одразу кілька офіцерів військової розвідки та СБУ. Причому двоє з них в один день - 27 червня.

Автомобіль офіцера Головного управління розвідки Міноборони України Максима Шаповала вибухнув на одній зі столичних вулиць.

Основна версія слідства у цій справі - "російський слід", заявив тоді головний військовий прокурор України Анатолій Матіос.

У той же день внаслідок підриву автомобіля у Костянтинівському районі Донеччини загинув полковник контррозвідки СБУ Юрій Возний.

"Юрій Возний став 23-м співробітником служби, який віддав своє життя захищаючи нашу батьківщину", - йшлося у повідомленні СБУ.

Раніше, наприкінці березня, у Маріуполі вибухнув автомобіль іншого полковника СБУ Олександра Хараберюша.

"Я впевнений, що загибель Олександра - справа рук терористів, боротьба проти яких стала справою його життя", - заявив голова Служби безпеки України Василь Грицак.

Член колегії МВС Антон Геращенко, коментуючи поранення Ігоря Мосійчука, поєднав всі ці три смерті силовиків з останнім вибухом у Києві, а також з загибеллю журналіста Павла Шеремета у 2016 році.

Контртерористичні заходи

Після вибухів машин Максима Шаповала та Юрія Возного влітку РНБО оголосила про посилення контртерористичного та контррозвідувального режиму.

Як саме це буде відбуватися, тоді не уточнювали.

Українська влада та представники спецслужб неодноразово пов'язували всі згадані випадки з "диверсійною діяльністю Росії" проти України.

У Кремлі такі звинувачення традиційно відкидають, а всі смерті в пояснюють "хаосом в Україні".

Керівник безпекової компанії "Захід-Холдінг-Центр" Сергій Шабовта попереджає, що помилково всі резонансні смерті в Україні пояснювати лише штампами на зразок "руки Кремля".

"Криміногенна ситуація в країні відчутно погіршується чи не щодня. Вона роками не отримує конструктивної і самокритичної оцінки зі сторони правоохоронної системи", - відзначає експерт.

"Маємо суспільний конфлікт, пов'язаний не лише з військовими діями. На ситуацію впливають низький рівень життя, ріст злочинності, незаконний обіг зброї, страшна радикалізація частини суспільства", - додає Сергій Шабовта.

Водночас він звертає увагу, що і спецслужби не можуть контролювати абсолютно все.

"Абсурдно говорити, що спецслужби нібито можуть убезпечити життя всього депутатського корпусу і всіх можновладців. Депутати не підпадають під категорію осіб, яких за законом має охороняти Управління державної охорони", - каже Сергій Шабовта.

Утім, на його думку, певні висновки щодо вибуху машини Ігоря Мосійчука, правоохоронцям вже варто зробити. Зокрема посилити відеомоніторинг та інші технічні системи контролю у місцях потенційної небезпеки для політиків та інших осіб.