П'ять причин, чому закони США про зброю не зміняться

Після масового розстрілу в Лас-Вегасі у США поновилися заклики зробити жорсткішим законодавство, яке регулює володіння вогнепальною зброєю.

Якщо вам це знайомо, причина проста - за останні роки подібна ситуація була не раз і не два. Таке ставалося після кожного моторошного інциденту з застосуванням зброї.

На федеральному рівні зацікавленість у новому законодавстві десятиліттями не призводили практично до жодних дій. І це всупереч опитуванням, які демонструють широку громадську підтримку таких заходів, як посилена перевірка біографії і заборона штурмових гвинтівок армійського зразка, а також окремих різновидів магазинів для звичайних гвинтівок, розрахованих на більшу кількість набоїв.

Але цього разу, з такою кількістю загиблих, імовірно, тиск буде більшим. Розгляньмо п'ять найбільших перепон, які стоять на цьому шляху.

NRA

Національна стрілецька асоціація (National Rifle Association of America, NRA) - одна з найвпливовіших груп інтересів у політиці США. І не лише тому, що ця спілка витрачає багато грошей на лобіювання політиків. Не в останню чергу таку впливовість їй гарантують 5 мільйонів учасників.

Асоціація блокує основну масу пропозицій посилити законодавство щодо володіння вогнепальною зброєю. Також вона лобіює діяльність як на федеральному рівні, так і на рівні окремих штатів, спрямовану на те, щоби пом'якшити багато наявних обмежень володіння зброєю.

2016 року NRA витратила 4 мільйони доларів на лобіювання та прямі внески у виборчі кампанії політиків, а також понад 50 мільйонів на пропагандистсько-агітаційну діяльність, зокрема, за деякими оцінками, 30 мільйонів доларів на підтримку виборчої кампанії Трампа.

Загальний річний бюджет Асоціації складає приблизно 250 мільйонів доларів. Ці кошти виділяють на освітні програми, стрілецькі тири, спеціальні заходи для учасників, спонсорство, представництво в судах і пов'язану з цим діяльність.

Але річ не лише в членах Асоціації. У Вашингтоні NRA має репутацію політичної сили, що може піднести до висот чи знищити будь-якого політика, навіть найсильнішого.

Вона виставляє політикам оцінки на підставі голосування і спрямовує фінансові та організаційні ресурси (як свої, так і своїх членів) на підтримку прихильників та перемогу над непохитними опонентами.

Як розповів 2013 року один колишній конгресмен-республіканець в інтерв'ю New York Times: "То була єдина група, про яку я сказав: "Поки я на посаді, я не вступатиму в протиборство із NRA".

Чи можна це змінити? Прихильники контролю над зброєю, яких підтримують багаті меценати (такі як колишній мер Нью-Йорка Майкл Блумберг), останніми роками стали організованіші. Вони намагаються протиставити політичній єдності NRA власну силу. Та поки групи, що обстоюють інтереси зброярів, здобувають законодавчі та виборчі перемоги, вони все одно домінуватимуть.

Джеррімендеринг

Останні спроби ухвалити нові закони щодо зброї провалилися, навіть не розпочавшись як слід. Їх заблокували в Палаті представників, що з 2011 року перебуває під контролем республіканців.

У червні 2016 року група політиків-демократів організувала сидячий протест на підлозі Палати - через рішення лідерів не ставити на голосування два закони про зброю.

Палата представників схильна виступати за розширення прав власників зброї. Причина та сама, чому останнім часом до рішень Республіканської партії прихильніша більша кількість конгресменів, ніж можна було би прогнозувати.

Виборчі округи Палати перекроєно так, що в них більше "гарантованих" місць для республіканців, ніж для демократів. Це явище називається джеррімендеринг.

У цих виборчих округах політики більше реагують на запити основної маси виборців, яких цікавлять наболілі питання - як-от право на володіння зброєю. І протистояння цим виборцям обійдеться партії набагато дорожче, ніж антипатія з боку тих, хто не голосує на праймеріз республіканців, хоч і вважає, що контроль за зброєю варто посилити.

Демографія також відіграє важливу роль в обстоюванні прав власників зброї в Палаті представників, оскільки сільських округів, де багато людей володіє зброєю, більше, ніж міських. Велика кількість прихильників контролю за зброєю в міських районах навряд чи допоможе змінити цю політичну реальність у Палаті представників.

Чи можна це змінити? Якщо найближчим часом потік лібералів з великих міст не вирушить у сільську місцевість, першу скрипку гратиме демографія.

Однак є певні спроби припинити цей джеррімендеринг. Барак Обама у своїй політичній пост-президентській роботі поставив собі таку мету. Верховний суд розглядає можливість оскаржити діяльність виборчих округів штату Вісконсин, які надали явну перевагу республіканцям. Однак повністю усунути політиків від проведення меж округів - непросте завдання.

Філібастер

Навіть якби закони про контроль над зброєю подолали Палату представників, то зустріли б опір у Сенаті, де поділ "сільське-міське" також розігрується на державному рівні.

Штати, в яких переважають виборці з великих міст, такі як Нью-Йорк, Массачусеттс чи Каліфорнія, перебувають у меншості порівняно з сільськими й південними штатами, де населення зацікавлене у володінні зброєю.

Спроби запровадити суворіші норми контролю за зброєю можуть також наштовхнутися на правила Сенату. Перешкоджає "філібастер" - тактика обструкції, яка дає парламентарям змогу затягувати свої промови до кінця виділеного часу, щоб не можна було провести голосування.

Це призвело до того, що для ухвалення більшості законів потрібно 60 голосів зі 100, а не проста більшість у 51 голос. 60 голосів - це перешкода для "філібастера", що дозволяє ставити закон на остаточне голосування.

2013 року, після стрілянини в школі Ньютауна, штат Коннектикут, виявилося, що спроби посилити перевірку біографію людей, які купують зброю, мають вагому двопартійну підтримку в Сенаті. Та після скоординованого лобіювання NRA законопроект отримав лише 56 голосів. Усього чотирьох голосів не вистачило до позначки, за якою філібастер більше не має сили.

Відтоді жоден закон про контроль зброї навіть не наближався до ухвалення.

Чи можна це змінити? Найревнішим прихильником ліквідації філібастера, імовірно, можна назвати пана Трампа. Він вбачає в цій тактиці основну перепону на шляху до запровадження власного порядку денного для законодавчого органу. Втім, більшість сенаторів опираються змінам.

Суди

Тоді як Конгрес більше зацікавлений у пом'якшенні наявних законів про зброю, ніж в ухваленні нових, американські штати з лівим ухилом активніше запроваджують заходи, пов'язані з контролем над зброєю.

Після стрілянини 2012 року в школі Ньютауна 21 штат ухвалив нові закони, які заборонили бойову зброю, зокрема, у штатах Коннектикут, Мериленд і Нью-Йорк.

Але деякі з цих законів наштовхнулися на ще один бар'єр - судову систему США. За останні роки Верховний суд двічі ухвалював постанову про те, що право на володіння особистою зброєю (наприклад, пістолетом) закріплене в Конституції.

Друга поправка до Конституції проголошує: "Через те, що для безпеки вільної держави необхідне добре організоване ополчення, право народу мати і носити зброю не повинне обмежуватися".

Прихильники контролю над зброєю вказують на вступні слова як доказ того, що поправка призначалася переважно для створення "добре організованого" ополчення.

Але 2008 року, хоч судді й були неодностайні, суд ухвалив постанову про те, що Друга поправка надає право володіти вогнепальною зброєю, і це забороняє встановлювати жорсткі обмеження для реєстрації особистої зброї.

Відтоді суди нижчої інстанції розглядали оскарження прийнятої в деяких штатах заборони на володіння бойовою зброєю, вимог реєстрації та заборони на відкрите носіння. Але досі Верховний суд відхиляв вимоги про слухання нових справ.

Чи можна це змінити? Міністр юстиції Ніл Горсач, призначений Трампом, чітко висловився про те, що права, зафіксовані в Другій поправці, він трактує ширше.

Президент наповнює лави судів нижчої інстанції суддями-прихильниками вільного володіння зброєю. Якщо можна так висловитися, судова влада бере правий ухил щодо цього питання.

Брак ентузіазму

Та чи не найбільшою перешкодою на шляху нового законодавства про зброю на національному рівні є незмінна затятість їх опонентів. Хоч після кожного масового розстрілу і здіймаються хвилі підтримки нових правил, вони швидко йдуть на спад.

Стратегія NRA, як і політиків-захисників зброї, - перечекати бурю, тобто відкласти законодавчу роботу доти, доки увагу громадськості не приверне інший інцидент і хвиля обурення вщухне.

Про-збройні політики висловлюють співчуття, моляться, вшановують хвилинами мовчання і наказують приспустити прапор. А потім у тиші зволікають із законодавчими ініціативами та зрештою спускають їх на гальмах.

У понеділок прес-секретар Білого дому Сара Гакабі Сендерс сказала журналістам, що "час і місце для політичних дебатів ще буде, але наразі треба об'єднатися всією країною".

А пан Трамп, даючи коментар під час від'їзду з Білого дому до Пуерто-Рико, пообіцяв: "Ми поговоримо про зброярські закони, коли мине час".

Коли мине час. Як співається в тій пісні з фільму "Касабланка", історія стара, як світ.

Чи можна це змінити? Як з'ясувалося за результатами одного опитування, проведеного під час президентської кампанії 2016 року, зброя - нагальна проблема як для демократів, так і для республіканців.

Це могло бути відгуком на рекордний за кількістю жертв масовий розстріл у нічному клубі Орландо або ж першим провісником нової тенденції.