Росія - США: куди веде дипломатичний конфлікт?

Рішення Росії значно скоротити персонал американських дипломатичних місій означає кінець будь-яким надіям на нове перезавантаження відносин між Вашингтоном і Москвою найближчим часом.

Навіть більше, воно може стати початком нового, повного невизначеностей періоду суперництва між двома країнами.

Президент Росії Володимир Путін вирішив, що перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США - це можливість побудувати зовсім інші двосторонні відносини.

Судячи з усього, Путін прорахувався. Поклавшись на недвозначні сигнали з передвиборчого штабу Трампа про те, що перезавантаження двосторонніх відносин - можливе і навіть бажане, Москва втрутилася в американську виборчу кампанію безпрецедентним, за оцінкою спецслужб США, чином.

Як далеко зайшла Росія, підтримуючи під час виборчої кампанії Дональда Трампа, зараз є предметом розслідування. І це, звичайно, є важливою обставиною на фоні погіршення дипломатичних відносин.

Росія, звичайно, все заперечує, але очевидно, що у Кремля були великі надії на нового "політичного дисидента" в Білому домі.

У Москві сподівалися на зміну політичного клімату - на виникнення у Вашингтоні атмосфери, в якій стало б можливим скасування багатьох західних санкцій, запроваджених після анексії Криму.

Крім того, Росія хотіла б укласти зі Сполученими Штатами угоду, в результаті якої Вашингтон визнавав би Москву рівноправним дипломатичним гравцем, партнером у діях в гарячих точках на кшталт Сирії та в цілому у боротьбі з тероризмом, породженим радикальної ісламістською ідеологією.

Тепер ці надії зруйновані. Судячи з усього, Росія мала нереалістичні очікування від президента Трампа.

Яким уявляв його Путін - наполегливим однодумцем або політичним і дипломатичним легкоатлетом, яким можна було управляти й маніпулювати?

У будь-якому разі, втручання Росії в американську внутрішню політику і подальше розслідування стали перешкодою для виникнення будь-яких нових відносин.

Росія, можливо, не зрозуміла, яку жорстку реакцію її дії викличуть в конгресі, вирішивши, що відсутність занепокоєння з цього приводу в таборі Трампа - це домінантна позиція прихильників президента на Капітолійському пагорбі.

До чого все це призвело? Відносини між Вашингтоном і Москвою і до того не були гарними, а випровадження дипломатів - лише підтвердження того, що найближчим часом кращими вони точно не стануть.

Все це вочевидь матиме наслідки для української кризи, конфлікту в Сирії тощо.

Це означає, що Москва буде активізувати свою інформаційну кампанію і дії в кіберпросторі, спрямовані проти Заходу й особливо проти невеликих країн, чиї інфраструктура й політична система здаються більш уразливими.

Росія продовжить модернізацію своїх стратегічних ядерних озброєнь. Але й у США є свої амбітні плани.

Це, втім, не можна вважати повторенням часів холодної війни: Росія вже не є світовою державою, якою був Радянський Союз.

Однак є підстави для стурбованості. Ідеологія Кремля - ​​різновид авторитарного держкапіталізму - виглядає привабливою навіть для політиків в деяких країнах НАТО.

Але дії Росії зв'язані низкою обмежень.

Одне з них - той факт, що деструктивними методами далеко не просунутися. Дипломатичний вплив потребує залучення і прямої комунікації.

Саме тому, наприклад, Росія залишалася ключовим гравцем в досягненні угоди з Іраном, - навіть попри те, що її відносини з адміністрацією Обами були напруженими.

Насправді рішення Росії скоротити персонал американських дипломатичних установ - відносно м'яка відповідь, яка свідчить, що Москва, можливо, сподівається залишити для адміністрації Трампа поле для маневру.

По-друге, помилка в оцінці можливостей адміністрації президента Трампа почати перезавантаження - корисний урок для Москви.

З послабленим Держдепартаментом і Білим домом, в якому домінують вірні Трампу люди з невеликим дипломатичним досвідом, США виглядають із Москви дедалі менш передбачуваними.

А це, як показала перша холодна війна, недобре для всіх.