Позов Росії проти України розглянуть у пришвидшеному порядку

Високий суд Лондона у середу схвалив пришвидшений розгляд позову Росії до України про ‎євробонди на 3 млрд доларів, відкинувши аргументи української сторони.‎

Суддя Вільям Блер заявив під час досудового засідання, що суд детально розглянув справу, ‎але додав: "Зрештою це - позов про виплату за борговими інструментами, проти якого, як ‎вирішив суд, немає виправданого захисту".‎

У такій ситуації, постановив суддя, було б неправильно відкривати розширений судовий ‎розгляд. Позов можна розглянути у пришвидшеному порядку.‎

Суддя Блер постановив, що аргументи України, які полягали в тому, що Росія спершу чинила ‎на Київ політичний тиск, а потім анексувала Крим і сприяла розпалюванню війни на Сході ‎країни, стосуються питань міжнародного права і відносин суверенних держав.‎

Тому, постановив суддя, вони не входять до компетенції англійського суду, й він не може їх ‎врахувати.‎

Україна має право на апеляцію, якою вона, як очікується, скористається.‎

‎"Сьогоднішнє рішення - це перший етап. Україна отримала дозвіл судді на апеляцію", - ‎підтвердив журналістам міністр фінансів України Олександр Данилюк.‎

Як пишуть українські ЗМІ, міністр повідомив, що суд також дозволив українській стороні ‎заморозити слухання до наступного засідання.‎

‎"Політичний хабар"‎

Кредит у 3 млрд доларів Росія видала Україні під час Майдану. Зараз Київ ‎вважає його політичним хабаром тодішньому президенту Януковичу.‎

Україна доводила в суді, що, по-перше, кредит узяли під тиском Росії, що домагалася від ‎України відмови від Угоди про асоціацію з Євросоюзом, до того ж, уряд Януковича, ‎погодившись на цей кредит, порушив закон про бюджет, у якому був встановлений ліміт ‎позик на рік.‎

По-друге, з точки зору України, подальші дії Росії - анексія Криму і підтримка війни на сході ‎України - дають Києву законні підстави відмовитися від виплат.‎

Юрист Марк Говард із компанії The Law Debenture Trust Corporation P.L.C., який представляв ‎Росію, заперечував, посилаючись на різні прецеденти. Він наполягав, що Високий суд не має ‎брати до уваги взаємовідносини суверенних держав при розгляді справи про кредит.‎

‎"Міжнародні закони і зобов'язання не є частиною законів Англії і тому не стосуються справи, ‎‎- доводив Марк Говард. - В України немає вагомих аргументів на захист своєї позиції".‎

Обставини видачі кредиту‎

Говард нагадав, що до 2015 року нова влада України визнавала цей борг і платила за ‎ним відсотки.‎

‎"Поза всяких сумнівів, з 2013 по 2015 роки і уряд, і парламент України визнавали дійсність ‎цих цінних паперів", - сказав юрист.‎

Юрист Банкім Танкі, що представляв Україну, також обґрунтував свої контрдокази різними ‎прецедентами у вигляді судових рішень і демонстрував, що у окремих випадках англійський ‎суд брав до уваги аспекти, що стосуються міжнародного права.‎

Банкім Танкі розповів і про конкретні обставини, що свідчать, на думку української сторони, ‎що Росія силоміць нав'язала кредит Януковичу.‎

‎"Умови цих бондів незвичайні і суворі, й ці умови показують, під яким тиском перебувала ‎Україна. Угода про ці умови була досягнена у незвичному поспіху, звідси і порушення законів ‎України при оформленні", - заявив Банкім Танкі.‎

Слухання під головуванням судді Вільяма Блера тривали три дні.‎

Від України у лондонському суді був присутній радник міністра Віталій Лисовенко. Він ‎коментарів для BBC він відмовився.‎

Хабар чи братська допомога?‎

Наприкінці 2013 року, коли в Києві на Майдані уже стояв великий табір протестувальників і сталися перші сутички, президент Росії Володимир Путін пообіцяв українському ‎президенту Віктору Януковичу дати у кредит 15 млрд доларів у формі купівлі українських ‎єврооблігацій.‎

Пан Путін назвав це братською допомогою українському народові, але більша частина цього ‎народу, як і багато коментаторів у решті світу, розцінили це як жест політичної підтримки ‎влади Януковича.‎

Через два місяці Януковича повалили, до того часу Росія встигла купити перший транш ‎українських облігацій на 3 мільярди.‎

Росія вважає цей борг України суверенним, тобто державним, і на цій підставі відмовилася ‎від участі у переговорах про реструктуризацію боргів за українськими євробондами. Щодо ‎решти 13 із 14 випусків євробондів на суму 18 млрд доларів Україна восени 2015 року домовилася із ‎кредиторами.‎

Президент Порошенко в інтерв'ю Bloomberg у 2015 році назвав цей кредит ‎хабаром, який Віктор Янукович нібито отримав він Путіна за відмову від курсу на ‎євроінтеграцію.‎

Термін погашення цього кредиту збігав 31 грудня 2015 року. Незадовго до цього уряд ‎України оголосив мораторій на його виплату.

Росія подала позов у Високий суд Лондона у лютому 2016 року, вимагаючи виплати ‎Україною 3 млрд доларів і ще 75 млн доларів у вигляді відсотків.‎