Що росло і падало у 2016 році - економічні підсумки

У 2016 році українська економіка почала виходити "в плюс" - вперше після буремних подій 2014 року.

Цього року влада також менше згадувала про конфлікт на сході України як один із факторів, що впливає на економічне життя країни.

Утім, воно було сповнене суперечливих і неоднозначних подій, які важко назвати однозначно позитивними чи негативними.

1. Перший рік вільної торгівлі із ЄС

1 січня 2016 року почала діяти Угода про Поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA), передбачена Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС.

До повної ратифікації угоди усіма 28 країнами-членами ЄС (затримка лише за Нідерландами. - Ред.), угода діє на тимчасовій основі.

За даними Державної служби статистики, за січень-жовтень 2016 року частка ЄС в українському експорті становила 37,3%. Це на 2,4% більше, ніж за той самий період 2015 року.

За той самий час імпорт із ЄС зріс на 7,9%, і становив 43,8% у загальному імпорті.

Обсяги торгівлі із Росією, яка до 2014 була головним торговельним партнером України, і надалі зменшувалися.

За 10 місяців 2016 року експорт до Росії скоротився ще на 28,5% - до 2,9 млрд доларів. Імпорт із Росії скорочувався ще швидше - на 36,5%, - до 4, 085 млрд дол.

"Очікувалося, що ця угода (про ЗВТ з ЄС. - Ред.) супроводжуватиметься кардинальним покращенням ділового клімату. І не в термінах Doing business, а з точки зору реальної вартості ведення бізнесу", - подає своє пояснення невеликого зростання обсягів українського експорту до ЄС старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна Володимир Дубровський.

У 2016 році, попри оптимістичні очікування української влади, Україна піднялася у рейтингу Doing business, що його укладає Світовий банк, лише на одну сходинку (враховуючи зміни у методиці підрахунку), посівши 80 місце серед 190 країн світу. Наступного року уряд планує подолати 15 сходинок.

2. Перший рік без російського газу

Минула зима стала першою, що Україна прожила взагалі без імпорту російського газу. Проте торік в українських підземних сховищах таки була певна частка палива, імпортованого із Росії. Утім, впродовж понад року - від кінця листопада 2015 - Україна взагалі не імпортувала російський газ.

Чергові тристоронні газові переговори на початку грудня 2016 року завершилися безрезультатно. Український "Нафтогаз" і російський "Газпром" вирішують багатомільярдну газову суперечку у Стокгольмському арбітражі, рішення якого очікується у першій половині 2017 року.

За даними Нафтогазу, від 26 листопада 2015 року (коли припинилося постачання російського газу. - Ред.) до 25 листопада 2016 року Україна імпортувала з Європи близько 10,7 млрд куб. м газу.

Крім НАК "Нафтогаз України", частка якого в загальному обсязі постачань з Європи становить близько 75%, його також імпортують понад 12 приватних трейдерів.

При цьому, за даними Укртрансгазу, за 10 місяців 2016 через територію України для Європи транспортовано 65,3 млрд. кубів російського газу, що на 20% більше показників аналогічного періоду 2015 року.

3. Запровадження єдиної ціни на газ і подвоєння тарифів на тепло

Наприкінці квітня 2016 року уряд ухвалив рішення про запровадження єдиної ціни на газ в Україні, зокрема й для населення, тарифи для якого роками дотувалися із бюджету.

Через це від 1 липня, згідно із рішенням Нацкомісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), тарифи на теплову енергію зросли майже удвічі.

Це потягло за собою зростання вартості гарячої води та опалення, за які багатьом українцям дедалі важче платити.

Якщо рік тому за субсидіями зверталися до півмільйона домогосподарств, то наприкінці осені 2016 року їхня кількість перевищила 6 млн, а до кінця року уряд очікував, що по субсидії можуть звернуться до 9 млн родин із 15 млн домогосподарств в Україні.

У бюджеті 2016 року на субсидії було виділено понад 40 млрд грн, а у 2017 році планується витратити понад 51 млрд грн. Втім, у цій сумі уряд врахував заплановану на наступний рік "монетизацію" субсидій.

Володимир Дубровський каже, що, з одного боку, добре, що "кошмар" із тривалим поступовим підняттям тарифів завершився, але погано, що"це робилося просто як механічне підвищення":

"Погано, що не було проведено реформування природних монополій і їх реструктуризації".

"Підняття тарифів непопулярне серед простих українців, а реформування (монополій. - Ред.) - серед "непростих", - каже експерт, і додає: не відбулося саме останнє.

Втім, запровадження єдиної ціни на газ і підвищенна тарифів дозволило розвязати багаторічну і багатомільярдну проблему - дефіциту коштів державного газового велетня - НАК "Нафтогаз", який утворювався через субсидування цін на газ для населення.

Якщо у 2014 році цей дефіцит становив 120 млрд грн., то 2016 рік компанія завершить із прибутком у понад 26 млрд грн.

Крім того, позбутися багатомільярдного дефіциту "Нафтогазу" було однією із давніх рекомендацій МВФ.

"Це є непопулярний для суспільства, але дуже дієвий захід із оздоровлення економіки і критично важлива деталь програми допомоги МВФ", - вважає виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев'янко.

4. Провал приватизації

За 10 місяців 2016 року державний бюджет отримав 77,9 млн грн. Це на 43,1% менше, ніж за той самий період 2015 року.

При цьому, згідно із бюджетом на 2016 рік, від приватизації мало надійти понад 17 млрд грн. Така ж цифра запланована і у бюджеті на 2017 рік.

Головним об'єктом приватизації 2016 року мав стати продаж пакету 99,567% акцій Одеського припортового заводу (ОПЗ).

Проте двічі за один рік на участь у конкурсі не було подано жодної заявки.

У липні стартова ціна продажу ОПЗ становила 13,175 млрд грн, а у грудні - 5,16 млрд грн.

Після другої невалої спроби продати ОПЗ прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що Фонд державного майна "просто неспроможний провести приватизацію в країні".

Дещо по-іншому про причини "неспроможності" говорить Володимир Дубровський:

"Це свідчить про неспроможність уряду, попри добрі наміри, втілювати реформи, непопулярні серед певних вузьких кіл".

5. Запуск електронного декларування

31 жовтня 2016 року завершився перший етап подання електронних декларацій найвищими українськими чиновниками. Близько 120 тисяч посадовців задекларували свої прибутки, майно та активи за 2015 рік.

Громадськість була шокована кількістю готівкових коштів (переважно у валюті), сотнями квадратів нерухомості й гектарів землі, а також колекціями дорогих годинників, які задекларували українські посадовці.

Запуску системи декларування передувала кількамісячна епопея отримання аттестату захисту системи, яку міжнародні партнери вважають однією із важливих складових у боротьбі із корупцією в Україні.

Наступні декларації - вже за 2016 рік - українські посадовці мають подати до 1 квітня 2017 року.

6. "Банкопад" і націоналізація Приватбанку

Впродовж 2016 року з українського ринку пішли 15 банків. Це удвічі менше, ніж за кожен із попередніх років, - у 2015 і 2014 існування припинили по 33 банки.

Цей процес масової ліквідації банків дістав назву "банкопад", хоча у Національному банку його називають "очищенням" банківської системи.

18 грудня уряд та РНБО ухвалили рішення про націоналізацію Приватбанку, який був найбільшим приватним банком в Україні із клієнтурою у понад 20 млн осіб.

Чутки про проблеми банку поширювалися ще з початку року, проте їх послідовно заперечували у самому банку, називаючи тиск політичним.

Нацбанк, який упродовж року лише підтверджував перевірку стійкості Привату, наприкінці грудня оголосив банк неплатоспроможним.

Тепер банком володітиме держава в особі Міністерства фінансів, яке стало влаником 100% акцій банку. Загальну потребу банку у додатковому капіталі оцінюють у 148 млрд грн., які уряд розраховує забезпечити через державні облігації.

"Те, що платники податків платитимуть борги власників банку, - неприйнятна ситуація, - каже Володимир Дубровський. - І націоналізація теж не найкращий вихід, бо держава - найгірший власник із усіх можливих".

Втім, і тим банкам, що залишилися на плаву, це дорого коштувало.

"Ми отримали 4 млрд доларів інвестицій у цьому році. Але дві третини з цих коштів заходили в український банківський сектор, який перебував у стані, близькому до колапсу, і іноземні банки були змушені вкладати кошти і капіталізувати свої дочірні банки в Україні", - каже Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера.

7. Стабілізація валютного ринку

Україна увійшла у 2016 рік із офіційним курсом у 24 гривні за долар. На кінець року долар коштує на 2,5 гривні дорожче. Тоді як впродовж 2015 року гривня "полегшала" аж на 9 гривень.

Очікується, що за наступний рік "просідання" курсу буде не більшим за цьогорічне - згідно із бюджетом на 2017 рік, середньорічний курс гривні до долара не повинен перевищити 27,2 грн за долар.

Такі зміни на краще підштовхнули Нацбанк до поступової лібералізації валютних правил.

Крім того, впродовж року облікову ставку НБУ знизили на 10%, - від 22% у січні 2016 року до 12% у грудні. Втім, до значних змін у кредитуванні реальної економіки це так і не призвело.

Крім того, нижчими за попередні плани залишаються і валютні резерви НБУ - на кінець грудня вони становили 15,7 млрд доларів.

Останнім часом вони поповнювалися переважно за рахунок коштів МВФ. Проте замість очікуваних чотирьох, Київ отримав від фонду лише один транш за програмою розширеного фінансування на 1 млрд доларів.

Але у Європейській Бізнес Асоціації вважають, що очищення банківського ринку і стабілізація валютного дає підстави сподіватися на покращення у цій сфері наступного року, а відновлення співпраці з МВФ вказує, що "ми повільно, але упевнено рухаємося вірним шляхом", - каже виконавчий директор ЄБА Анна Дерев'янко.

"Прогресивні кроки НБУ із очищення банківської системи від неплатоспроможних банків, часткова приватизація "Ощадбанку" і націоналізація "Привату", а також впевнено взятий регулятором курс на пом'якшення "антикризових" валютних обмежень отримали схвалення бізнес-спільноти".

8. Маленький "плюс" у ВВП

2015 рік завершився падінням ВВП на 9,9%. Проте у ІІІ кварталі 2016 року українська економіка показала зростання у 2% (рік до року). Очікується, що за підсумками цього року зростання становитиме не менше 1,5%.

Згідно із бюджетом на 2017 рік, очікується, що зростання триватиме, і подвоїться до 3%.

"Цього року українська економіка вийшла "з-за рогу" і почала показувати зростання. Зростання невелике і насилу дотягує до 1,5%, але це вже не падіння", - каже Олег Устенко.

Водночас він додає, що цього замало:

"Проблема у тому, що сусіди України, світова економіка зростають вищими темпами - на рівні 3% на рік.

Це означає, що відстань між нами і рештою світу стає дедалі більшою. В результаті ми завершуємо рік однією із найбідніших європейських країн".