"Живий чи мертвий" кіт - найвизначніші відкриття у фізиці

Schrodinger's Cat paradox - illustration

Автор фото, Science Photo Library

Підпис до фото, В славетному парадоксі йдеться про кота, який нібито живий і мертвий одночасно
    • Author, Пол Рінкон
    • Role, Редактор відділу науки, BBC News

Виявлення хвиль у просторі-часі та відомий парадокс "про кота" - ось два з десяти найвизначніших досягнень фізики у 2016 р.

"Досягненням року" названо відкриття гравітаційних хвиль, оголошене в лютому.

До рейтингу, складеного журналом Physics World, також увійшов новий експеримент, пов'язаний з улюбленцем публіки котом Шредінгера.

Крім того, в "десятці" фігурує виявлення планети, що обертається навколо найближчої до нас зірки.

Переможне відкриття - плід роботи проекту LIGO, в якому взяли участь понад 80 наукових установ з усього світу.

LIGO має кілька лабораторій у різних точках нашої планети, де спеціальні пристрої надсилають по довгих тунелях лазерні промені в намаганнях зафіксувати викривлення у тканині простору-часу.

Перший сигнал був породжений зіткненням двох чорних дір на відстані понад мільярд світлових років від Землі.

Gravitational waves

Автор фото, LIGO/T. Pyle/SCIENCE PHOTO LIBRARY

Підпис до фото, Гіпотезу про існування гравітаційних хвиль уперше висунув Альберт Ейнштейн (на фото - художня репрезентація)

"Те, що зробили фахівці з LIGO за відносно короткий проміжок часу, просто неймовірно", - каже Геміш Джонстон, редактор журналу Physics World.

"Їхні спостереження - перший прямий доказ існування чорних дір. Отже, проект LIGO вже змінив наші уявлення про Всесвіт".

Далі читайте про дев'ять інших досягнень з рейтингу Physics World, у довільному порядку.

Кіт Шредінгера: у відомому парадоксі йдеться про кота у замкненому просторі, який нібито може бути живим і мертвим одночасно.

Цей приклад придумано для ілюстрації деяких принципів з дивного світу квантової фізики, насамперед принципу квантової суперпозиції, згідно з яким частинки можуть одночасно перебувати у двох різних станах.

Спільна команда американських та французьких науковців сконструювала дві мікрохвильові камери, в яких у ролі "котів" перебували великі скупчення фотонів. Розвиваючи метафору Шредінгера, команда довела, що "кіт" може водночас бути в двох різних локаціях.

Компактний "гравіметр": вчені з Університету Глазго розробили недорогий і невеличкий гравіметр - пристрій, що дуже точно вимірює гравітацію Землі. Його можна використовувати для пошуку корисних копалин, цивільного будівництва та спостережень за вулканами.

Найближчий сусід: астрономи знайшли докази існування скелястої екзопланети поблизу Проксима Центавра - найближчої зірки до Сонячної системи - в межах зони, придатної для життя. Ця планета отримала назву Проксима b. Вона в 1,3 рази більша від Землі й теоретично може містити на поверхні рідку воду.

Artwork of Proxima b

Автор фото, ESO/M.Kornmesser

Підпис до фото, Маса планети Проксима b дозволяє припустити, що її поверхня скеляста, як у Землі (на фото - художня репрезентація)

Заплутаність: міжнародна наукова група створила і виміряла явище "квантової заплутаності" між двома типами іонів - зарядженим атомом чи молекулою. Це відкриття допоможе прокласти шлях до розробки надшвидких квантових комп'ютерів.

Дивовижний матеріал: один з найперспективніших нині матеріалів - це графен, і цього року науковцям вдалося виміряти ще одну його властивість - негативну рефракцію. Інформація про цю властивість допоможе у створенні нових оптичних приладів, зокрема надпотужних лінз.

Ядерний годинник: німецькі фізики виявили важковловимі енергетичні зміни в елементі під назвою "торій-229". Це, можливо, дозволить розробити ядерний годинник, який буде набагато точнішим, ніж поширені нині атомні годинники.

Потужна лінза: науковці з Університету Стратклайду, що в Шотландії, створили нову мікроскопічну лінзу, яку назвали "мезолінзою" (Mesolens). Вона унікальним чином поєднує великий кут огляду з високою роздільною здатністю.

Mesolens image

Автор фото, Mesolens

Підпис до фото, Ці структури у мозку ембріона щура вдалося зобразити за допомогою "мезолінзи", розробленої в Університеті Стратклайду

Швидке обчислення: квантові комп'ютери спричинили б у нашому світі нову технологічну революцію, але науковці мусять подолати ще багато перешкод, перш ніж зможуть розробити реальні пристрої для щоденного використання. У 2016 р. австрійські вчені, скориставшись квантовим комп'ютером, симулювали фізичний процес базової взаємодії між субатомними частинками - значне зрушення у цій галузі.

Крихітний двигун: наукова група з Університету Майнца (Німеччина) розробила тепловий двигун, що працює лише на одному атомі. Він обертає температурну різницю на механічну дію, втримуючи один-єдиний іон кальцію у пастці, що має форму воронки.

Читайте сторінку Пола Рінкона в мережі Twitter: @rincon_p