Саме у цей день, у 1989 році внаслідок домовленостей круглого столу, відбулися, частково вільні, вибори до парламенту. Це були перші такі вибори у тодішньому комуністичному таборі.

Більшість європейських істориків твердить, що вибори в Польщі довели до Осені Народів 89 року і повалення Берлінської Стіни.

Подробиці повідомив з Варшави Андрій Рибалт:

"Нині до Кракова прибуло чимало лідерів країн поневолених після другої світової війни комуністичним режимом, серед інших Вацлав Гавел, Ангела Меркель та українська прем’єрка – Юлія Тимошенко.

Господар Зустрічі, Дональд Туск, легенда профспілки ,,Солідарність’’ Лєх Валенса, але також гості зустрічі, у подяці за тодішнє чудо, як вони називали, визволення народів Європи 1989 року, найчастіше посилалися на заслуги Папи римського, поляка за походженням, Івана Павла Другого. Водночас лідери вважали за доцільне наголосити, що за міжнаціональну солідарність та цінності вільного ринку мусять також змагатися чергові покоління, оскільки універсальні вартості нікому не надається раз і назавжди.

Юлія Тимошенко зокрема дякувала Лєху Валенсі та польському народові за їхні почини, які довели до зламних моментів у боротьбі з комунізмом. Проте водночас вона наголосила, що процес європейської інтеграції не завершений, оскільки Україна не стала ще членом ЄС".

Польща святкує 20 - річчя демократичних виборів

	Лєх Валенса

Про головні етапи історичної епохи розповів Бі-Бі-Сі політолог Краківського університету Петро Куспісь:

„Польський шлях до свободи” – це назва фільму, який відкрив урочисті заходи, присвяченні двадцятій річниці демократичних виборів 4 червня 1989 року. На урочисте засідання польського парламенту, яке відбулося напередодні, прибули не лише депутати обох палат – Сейму та Сенату, але також почесні гості, на чолі з попередніми президентами - Лехом Валенсою та Александром Кваснєвським. Учасниками святкової зустрічі були також представники 25 парламентів європейських країн, в тому числі глава Європарламенту Ханс-Герт Петтерінг. На тлі політичного протистояння, у сесійному залі не було Леха Качинського. Він же сам колись належав до числа соратників Леха Валенси.

Відкриваючи засідання, глава польського парламенту, Броніслав Коморовскі, сказав: «У 1989 році були викувані основи сьогоднішньої Європи. Тоді також завершено холодну війну, безповоротно зірвано залізну завісу і зруйновано ялтинську системи». Це велика цінність – і за словами Леха Валенси – вона дозволить зберегти європейську єдність, європейську мудрість, солідарність і справедливість.

Круглий стіл

На початку 1989 року, внаслідок нестихаючих демонстрацій, організованих профспілками на чолі з комітетом «Солідарність», комуністична влада у Польщі погодилася на проведення переговорів. В результаті розпочалися розмови так званого Круглого столу, за участю польської комуністичної влади, представників Католицької церкви та антикомуністичної опозиції. Головним наслідком Круглого столу було досягнення порозуміння про проведення вільних парламентських виборів, котрим передувала перша передвиборча кампанія. Тоді також засновано популярну «Газету виборчу». 4 червня 1989 року, у післявоєнній історії Польщі відбулися перші, частково демократичні вибори до польського парламенту – Сейму. Тоді також відновила свою діяльність верхня палата парламенту – Сенат. Ці вибори були частково вільними, оскільки узгоджено паритет, відповідно до якого опозиція могла розраховувати на 35% місць у Сеймі. Остаточно вибори завершились її перемогою.

Вибори 4 червня

На думку польських істориків ці вибору стали найважливішою подією у 1989 році – навіть важливішою за Круглий стіл, який є символом мирних перетворень. Завдяки перемовинам легалізовано діяльність «Солідарності» та неурядових організацій в цілому; утворено інститут президентства.
Не всі усвідомлюють значення цих виборів. Багато хто ототожнює події у 1989 році з Круглим столом. Як зазначає польський історик, Антоні Дудек, це непорозуміння. Без 4 червня, без демократичних виборів, історичні зміни в Польщі та в регіоні були б недосяжними.

Суспільство підтримало «Солідарність» і завдяки цьому опозиція отримала абсолютну перемогу і паритетні узгодження Круглого столу втратили свою силу. В серпні 1989 року сформовано перший не комуністичний уряд Польщі на чолі з Тадеушом Мазовецьким. Таким чином комуністична система в Польщі завершила своє існування.

4 червень це великий успіх поляків. Завдяки мирному інструментові – виборам – поляки попрощалися з соціалізмом та комуністичною диктатурою. Їх слідом пішли сусідні народи, в тому числі й український. Варто згадати, що польська опозиція підтримувала тісні відносини з Народним Рухом України та з Саюдісом в Литві, які сприяли встановленню незалежності цих країн. Те, що відбувалося над Віслою, було моральною підтримкою для словаків, чехів, угорців та інших народів Центральної та Східної Європи.

Мирні протести та живі ланцюги в Україні та Прибалтиці зміцнювали дух нації, в тому числі і української, в прагненнях до незалежності. Про це неодноразово говорили присутні на урочистих заходах представники різних країн. Також прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко висловила свою вдячність для польського народу та політиків за підтримку української нації.

На фоні протестів працівників корабельні у Гданську проти її закриття, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив, що святкування 20 річниці завершення комуністичної епохи не відбуватиметься в Гданську – колисці «Солідарності», а в Кракові. Своє рішення аргументував безпекою, оскільки профспілки обіцяли провести 4 червня масові страйки. Хоча пізніше відкликали ці протести, прем’єр не змінив своєї позиції.

В результаті частина заходів пройшла у Кракові, а частина у місті Гданську. У королівському замку, Вавелі, на чолі з Дональдом Туском, зібрались глави урядів та представники десяти держав, між іншим: України, Німеччини, Чехії та Литви. Почесними гістьми були також Лех Валенса та Вацлав Гавель. У Гданську урочистості головував президент Лех Качинський. Однак, після завершення краківських заходів, прем’єр-міністр Туск разом з Лехом Валенсою та Вацлавом Гавелем прибули до Гданська.