|
Всі приїхали: рецензія на книгу Дениса Кожухова | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Майже всі приїхали: Денис Кожухов, "Гумовий Київ рожевих мрій", видавництво Дуліби. Книга Кожухова Дениса читається легко і невимушено. Пропливає зранку і закінчується ввечорі. Прочитав із задоволенням. Насичена різноманітними фантастичними історіями і, що найголовніше, правдивими ситуаціями. Людина, яка вперше приїхала до великого міста, до того ж над усе прагне його завоювати - це приклад. Майже всі видатні люди звідкилясь приїхали. У тих, що приїхали... вони мусять щось доводити, бо, може, то останній шанс. Може так статися, що Доля більше не зглянеться в їх бік. Щодо самого стилю писання - він інколи надто закручений. Хоча мені подобається влучність, з якою Денис наводить порівняння. Лайка, так звані матюки... Це я сприймаю нормально. Суспільство на це реагує теж більш спокійно. Лаються всі: від президента до слюсара. Думаю, що не матюки і не простий стиль письма найстрашніше, а те, що письменники, які яскраво описують дух різних прошарків суспільства, переведуться. Не буде кого лаяти, не буде з ким порівнювати і не буде кого читати. Просто інколи завищений офіціоз дратує. Хочеться брутальної правди. Мені особисто цей твір нагадав власне життя. На найкращу рецензію я, звісно, не претендую, але я висловив те, що хотів. | Також на цю тему Люмпен-проза: рецензія на роман Дениса Кожухова12 листопада 2008 | КУЛЬТУРА I CУСПІЛЬСТВО | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||