Катерина Хінкулова Бі-Бі-Сі, Лондон

	Верка Сердючка відвідала Бі-Бі-Сі з мамою

Цього тижня вона відвідала Лондон з робочим візитом, де знімала телевізійну програму з «Новим каналом», зустрічалася з місцевими зірками і ходила на екскурсії.

Вєрка завітала і на Бі-Бі-Сі – і, зокрема, до студії Української служби Бі-Бі-Сі.

Ми спілкувалися втрьох – бо Вєра прийшла з мамою. Обидві були у концертному вбранні – мама із палицею, Вєрка – з зіркою на голові.

Розмова точилася невимушено. У цьому транскрипті ми намагалися зберегти Вєрчину образну мову.

Повне інтерв’ю з Вєркою Сердючкою слухайте тут

Вєрка Сердючка: (говорить російською) Усім привіт!

Мама Сердючки: Здрастуйте!

Вєрка Сердючка: (говорить російською) Ми зараз знаходимося на українській службі Бі-Бі-Сі, були вже на російській, на англійській. Знаєте, дуже хороше враження. Настільки неспівпадіння із міфом про те, що Лондон – це столиця туманів, дощів. Ні! Прекрасний день, яскраве сонце. Ми з мамою у яскравих нових пальтішках, у кабріолеті. Їдемо щасливі, красиві, усі нас впізнають, фотографують, з’їзжджають із глузду... Ну, це всім зрозуміло, що за новина...

Всі люблять цю пісню “Зібен, зібен ай-лю-лю!”, підходять. Учора були ми біля Букінгемського палацу, вже зустрічалися із “Пет Шоп Бойс”, із Наташою Імбруглієй, із Мікою. Багато цікавих зустрічей. Усі так тепло нас зустрічають, кажуть: “Вєра, їдь знову на “Євробачення”!..

Бі-Бі-Сі: І що, хочеться іще раз на “Євробачення”?

Вєрка Сердючка: (говорить російською) А чому ні, якщо людям хочеться!

Мама Сердючки: А мені тоже там нравиться тусоваться...

Бі-Бі-Сі: А в лондонському Сохо ви вже були?

Вєрка Сердючка: (говорить російською) Сьогодні йдемо!

Бі-Бі-Сі: А маму берете з собою?

Мама Сердючки: Аякже!

Вєрка Сердючка: Обов’язково!

Бі-Бі-Сі: Бо мама Вєрку саму не відпустить?

Вєрка Сердючка: Це я сама маму не відпущу! Ми ще хотім походить по секс-шопам... Нічого такого тут нєту. Хоч подивимось. Ми давно не бачили такого інтєрєсного.

Мама Сердючки: Може якісь нові-і-нки єсть!

Вєрка Сєрдючка: Зараз в етіх секс-шопах стільки всяких смішних штук є. Хоть посміємся!

	Вєрка і мама разом з колективом Української служби Бі-Бі-Сі

Бі-Бі-Сі: Закінчується 2007 рік. Яким він був для вас? Що було поганого, що було хорошого?

Вєрка Сердючка: Скажу вам так: тяжолий год. Но! В принципі, якщо так всьо подітожить, то рік був хароший. Була організована травля перед “Євровідінієм” в Україні. Мене там і палили, і чихвостили у хвіст і гриву, що я позор України. Все на світі.

Після того, як заняла второє мєсто – хоча усі понімають, що я пєрвоє заняла, його не дали по політкоректнім соображеніям - таді всі зразу гордиє. А тоді Росія начала вот ету травлю.

Вірш Сердюччиної мами, написаний у студії Бі-Бі-Сі  Задзеркалля... небуття... стверджує одне життя. Щастя, вік, придання.... Ось таке це все кохання. Мама Сердючки

Канєшно, ми не даєм покоя с мамой. Бо успєх не прощають. Тим болєє, успєх, которий був у нас на Євробаченні. Це успєх не розкручений, а настоящий. А все, що настоящеє - всіх питаються чмарить. Це я так, по-молодіжному.

Бі-Бі-Сі: Як ви вважаєте, ваш талант в Україні правильно розуміють? В Україні сприймають так, як вас бачать, чи все ж відчувають іронію? Я запитую тому, що на Заході побачили іронію. Коли вперше почули Сердючку – реготали до надриву живота і казали: “О, це дуже смішно, бо це іронічно”. А в Україні кажуть – суржик, неправильно говорить...

Вєрка Сердючка: Я вам так скажу. Єсть разговорна рєчь. У Полтаві, де ми родились із мамой, там так говорять. Ми – посланніки хорошого настроєнія із мамою. І ми чуствуєм із мамою свою місію у цьому через музику, через улибку. Да, пусть говорят, що ми больні на голову, пусть говорят, що ми смішні, клоунеси. Ну і шо! Зато люди улибаються. Главноє – улибка. Не нада бути такими серйозними!

Ми із мамой - посланнікі хорошого настроєнія. Вєрка Сердючка

І що касається правильності. Та нам до одного мєста, як нас воспрінімають!

Ми з мамой гордимся только одним – шо я хочу подчеркнуть. Ніхто ніколи, я єдінствєнная, за всю історію участія українських артистів, хто на “Євровідєнії” крикнув: “Україна – це круто, Україна – це кльово!”.

Бі-Бі-Сі: Ще одне запитання про оцю пісню, не будемо повертатись до того, хто що співав, але...

Вєрка Сердючка: Давайте повернемся!

Бі-Бі-Сі: Політична суперечка там була. Якби ви знову написали пісню на “Євробачення”, то ви б уже не писали нічого такого...

Вєрка Сердючка: ...Якого такого? Ну, скажи, якого такого?

Бі-Бі-Сі: Суперечливого. Такого, щоб могло викликати...

Вєрка Сердючка: ...Єсть вєщі, які, от люди хотят це услишать, вони це слишать. От якщо закрити цю тему з цією “Раша гудбай” несущєствующою, я вам поясню, я сразу не могла врубанитися, що проісходе.

Про Лаша Тумбай  Я пишаюся тим, що одна за всю історію виступів українських виконавців на Євробаченні, я на всю Європу крикнула: "Україна - це круто! Україна - це кльово!" Вєрка Сердючка

Через що? А оказався абсолютно льогкий отвєт: Україна на 2-му місці – обігнала, Росія – на 3-му. От якщо б ми були на 4-му місці, ми були б хороші. Успєх не прощають. І повірте, дуже багато, 90 процентів росіян голосувало за нас, тому що, ну, ви ж розумієте, це закулісні інтриги. Я могу понять людей, які робили інтригу цю.

Я могу їх понять, бо вони хотіли свій продукт донести і получить максимальний варіант, даже ідя по трупам, скажемо так.
Але, знаєте, сонце не потушиш. Воно не виключається. Лампочку можна потушити, понімаєте? А я сонце! Я не лампочка.

Бі-Бі-Сі: І ще таке запитання: в одній пісні є такі рядки, як там, “от Москвы до Хантымансийска все любят эти формы”, щось таке... Але я про що: зараз це вже не “от Москвы до Хантымансийска”, а вже від Лісабона до Хантимансійська, тобто розширюється ця територія. От сприйняття на нових, в Німеччині, у Франції, як люди там сприймають, чим відрізняються?

Вєрка Сердючка: Нічим! Воспріятіє у людей одинакове. От вони нас бачать, іде мама – ну чудовіще! Ну не виспалась, ну женщіна в возрастє, да? Я не скажу, що я там красавіца, я тоже не... Я сімпатична, от! Але люди інтуїтивно на вулицях нас відчувають, тому що ми - з планети добра. Понімаєте?

А хто дєлав на нас травлю, ці люди із планети зла. І зависті. У нас в нації закладено, наші завжди можуть пожаліть. От тобі погано – ой, тебе будуть жаліть, тобі таблєтки принесуть і все-все-все...

А от коли тобі добре – ууу! Ох уже ти падлюка, і дєньгі у тебе, і те, і се, і по Лондонам роз’їжджає, і живе на Хрещатике! Ето єстєствєнно. Я цих людей понімаю. Це нещасні люди.

Я вам кажу: люди, не треба завидувать, будьте щасливі! Нада радіти життю, щоб у вас було ощущєніє мая. Знаєте, що таке май? Це коли цвіте сірєнь, трохи так ліниво...

Відчуття травня  Я вам кажу: люди, не треба завидувать, будьте щасливі! Нада радіти життю, щоб у вас було ощущєніє мая. Вєрка Сердючка

Мама Сердючки (російською): Прекрасний настрій, посмішки і, звичайно, маленькі тусовки...

Вєрка Сердючка: Я хочу, щоб зараз мама прочитала на завершення нашого разговора стіхотворєніє, яке вона склала сама. Вона видумує сама, на ходу. Вірш у такой необичной формє, поетичній. Нєобичного поетичіческого маразма! От ти кажи слово, яке тобі заманеться, і мама тут одразу без підготовки пише небольшоє стіхотворєніє.

Бі-Бі-Сі: Кохання.

Мама Сердючки: Задзеркалля... небуття... стверджує одне життя. Щастя, вік, придання.... Ось таке це все кохання.

Вєрка Сердючка: От казалось би, ну, чорт зна шо! Да? А от чистого серця!

Бі-Бі-Сі: Дуже дякую.

Вєрка Сердючка: Я всім нашим слухачам від чистого серця бажаю гарного настрою.

Живіть, плодітися, розмножайтессь, влюбляйтесь і... не будьте дебілами у цьому житті. Будьте щасливими!