Віра Коник для Бі-Бі-Сі, Таллінн

	Історичний центр Таллінна

Кам'яний радянський солдат - окупант чи визволитель Естонії?

Для більшості естонців пам'ятник радянському солдату символізує радянську окупацію, проте для російськомовного населення монумент є символом визволення від нацизму і традиційним місцем зібрань на День перемоги 9 травня. Цього року в цей день розгорівся конфлікт між радянськими ветеранами та естонськими націонал-радикалами, що змусило уряд Естонії прийняти ухвалу про безстрокову охорону пам’ятника та заборону будь-яких зібрань біля нього.

Більшість естонських політиків сподівалась, що проблема пам’ятників, яка виникла з відновленням країною незалежності, втратить гостроту зі зміною поколінь. Проте в теперішньому конфлікті головно фігурують молоді люди, відтак невирішена проблема передається наступному поколінню.

Зі слів молодої естонки Маре, вона була вражена тим, що до монументу приходять не лише люди похилого віку, а й молодь. І хоча для неї самої пам’ятник нічого не означає, у цій критичній ситуації вона почала замислюватися над його долею.

"Я вважаю, що коли до пам’ятника приходять люди, щоби вшанувати пам’ять полеглих, то цьому не треба заважати, це звичайне виявлення людяності, а не політика" - вважає Маре. На її думку, в такому випадку пам’ятник може стояти на своєму місці, проте якщо біля нього влаштовують політичні демонстрації проти естонської незалежності, його, мовляв, краще демонтувати.

Забути протиріччя

За те, щоби розцінювати пам’ятник лише як данину полеглим, висловлюються навіть ті естонці, які під час Другої світової війни воювали у лавах німецької армії. Один із них, Ільмар Хаавісте, голова ветеранської організації, що об’єднує учасників Другої світової війни, вважає, що колишнім ворогам треба забути давні протиріччя.

"Треба врахувати помилки минулого, щоби не повторити їх у майбутньому. Війна закінчилася. І хто не хоче з цим погодитися і примиритися, залишиться осторонь історії. Колишнім ворогам пора подати один одному руки." - каже ветеран Другої світової Ільмар Хаавісте.

В конфлікті навколо монумента радянському воїнові за примирення висловлюється абсолютна більшість естонських політиків, незалежно від національності. Суспільство теж дедалі більше схиляється до думки щодо необхідності пошуку компромісу.

На думку депутата естонського парламенту Сергія Іванова, людям треба говорити всю правду, без замовчування, аби естонці та росіяни спробували зрозуміти одне одного, а історію бачили не лише в чорно-білих тонах. Зі слів депутата, якщо одній частині суспільства говорити про радянських воїнів виключно як про визволителів, а іншій – лише як про окупантів, проблема ніколи не буде вирішена. Сергій Іванов вважає, що монумент слід перетворити на місце пам’яті всіх полеглих у Другій світовій війні:

"Існуючий монумент треба доповнити матір’ю в скорботі чи синами естонського народу, що воювали в різних арміях. І зробити це гідно, по-естонському, зробити пам’ятник місцем примирення і злагоди. Від того, як ми сьогодні вирішимо це питання, великою мірою залежить подальше співіснування естонців і неестонців."