Оана Лунгеску Бі-Бі-Сі, Брюссель

Дві інші номіновані столиці культури є регіональними центрами країн - членів ЄС - Печ, у південно-східній Угорщині та Есен в індустріалізованій долині Руру у Німеччині. Номінації, які зроблені жюрі з Європейських експертів, мають ще бути затверджені міністрами культури ЄС у листопаді. Але значущість вибору є більш ніж культурною.

Подихи, оплески та навіть сльози лунали з боку турецької делегації, коли Сер Джеремі Айсекс, голова відбіркової комісії робив оголошення, про те, що одностайно, відбіркова комісія вирішила рекомендувати місто Стамбул до номінації Європейська столиця культури 2010 року. За його словами, мотиви рішення комісії полягають не лише у тому факті, що Стамбул лежить на географічному перехресті Європи та що він впродовж сторіч взаємодіяв з європейськими цивілізаціями. Заявка міста, каже він, була добре підготовлена та надзвичайно вражаючою:

«Цікаво, що заявка Стамбула, починалася не з турецького уряду або уряду міста, але з громадсько активних груп, які взяли у власні руки ініціативу підведення міста до офіційного подання. Внаслідок цього, власниками його є самі мешканці міста. Вони розповіли нам про різні складові їхнього подання, про їхній діалог з Європою, який вони планують вести щодо тем, які ми поділяємо і щодо розходжень, які між нами існують».

	Депутатів Європарламенту вразила символіка ЄС під-час Помаранчевої революції

На відміну від цього, Київ почав готувати своє подання лише десь роки півтора до цього. Фактично, першими ідею подали члени Європарламенту, які спостерігали за перебігом президентських виборів у грудні 2004-го та Помаранчевою революцією. І хоча з того часу прапори ЄС майоріли у Києві поруч із жовто-блакитними, аби показати, що країна дивиться на Захід, як визнає сер Джеремі, короткий підготовчий період-таки дався взнаки:

«Вони менше, аніж інші міста, змогли розповісти нам безпосередньо про самі події 2010 року. Але вони довели до нас своє завзяте та енергійне прагнення їхнього міста розглядатися як складова частина європейської культури».

Небагато сумніву у тому, що заявки від Стамбула та Києва є частиною інтенсивної лобістської кампанії з боку Туреччини та України за визнання їх насправді європейськими країнами, які також гідні бути частиною ЄС. Туреччина вже офіційно є країною - кандидатом, яка минулого року розпочала переговори про членство минулого року. У той самий час, Україна розглядається ЄС як близький та цінний сусіда, але не більше. Сер Джеремі Айсаакс водночас заперечив політичні мотиви обрання Стамбула. Комісія, за його словами, зосереджувалася лише на культурних аспектах та обрала місто, яке справило на них найбільше враження. Вікторія Бородіна, речниця Української місії до ЄС висловлюється чемно:

	Стамбул

«Ми дуже раді за делегацію Стамбула, сьогодні вони отримали шанс, дуже гарний шанс. Ми сподіваємося, що Україна і надалі просуватиметься цим шляхом. Як би там не було, Київ - це столиця європейської культури, і усі події у рамках програми "Столиця Європейської культури - 2010" відбудуться».

А ось - думка переможців. Ділек Істар Атес, одна із прихильників кандидатури Стамбула, ледве стримує свої емоції:

«Спочатку, емоційно, для нас це дійсно важливо, емоційно це дуже важливо. Це підніме настрій. Це справді важливо для усієї країни, тому що західна Європа побачить справжню Туреччину, тому що існують певні забобони, деяка дезінформація. Це все зникне.... з тим, як Стамбул, стане європейською столицею культури... вибачте, не можу говорити....».

	Захід сонця над Стамбулом

Може досить оптимістично вважати, що забобони щодо Туреччини у Західній Європі зникнуть до 2010 року. Але титул Європейської столиці культури дозволить обраним містам привабити більше туристів, полегшити доступ до культурних подій та покращити інфраструктуру.

Минулі європейські столиці культури - такі як Глазго у Шотландії, Ліль у Франції та Саламанка в Іспанії скористалися цією можливістю перебудувати свої центри та позиціонувати себе як туристичні принади. У листопаді номінації мають затвердити 25 міністрів культури країн - членів ЄС, і саме тоді до кожної з новопризначених євростолиць культури потечуть єврофонди до 1.5 млн. євро.