Світдана Пиркало Бі-Бі-Сі, Лондон

В розмові з Українською службою молодий письменник сказав, що від тем молодіжних тусівок останнім часом перейшов до питань свідомості людини, дійсності, пам'яті та подолання сну.

Бі-Бі-Сі: Представтеся, скільки вам років і де ви народилися?

Л. Дереш: Мене звати Любко Дереш, мені 21 рік, народився у Львові.

Бі-Бі-Сі: Любко, скільки всього ви романів написали і як вони називаються?

Л. Дереш: Загалом написано близько п'яти романів. З тих, що опубліковані, назви наступні: "Культ", "Поклоніння ящірці" та "Архе". Готується до друку роман "Намір".

Бі-Бі-Сі: У всіх розмовах журналістів та критиків з вами вони перш за все звертають увагу на ваш юний вік, і я багато разів чула, як вас називають "вундеркіндом української літератури". Як ви до цього ставитеся і як ви з цим боретеся?

Л. Дереш: Ну, мені вже 21 рік, це вже я вважаю, що виріс зі статусу вундеркінда, почуваю себе досить вільно і не обтяжений цим. Ну а взагалі це - досить скрутно, коли тебе називають вундеркіндом.

Бі-Бі-Сі: Тут я погоджуюся... Як прогресували теми, які ви обираєте для своїх романів? Ви почали зі школи, з якихось очевидних реалій. Які ваші теми та образи зараз?

Л. Дереш: Власне, як ви підмітили, спочатку мене цікавили образи школи, образи молодіжного суспільства, - зокрема у романах "Культ", романі "Поклоніння ящірці". В останній книжці, яка вийшла, "Архе", я більше займаюся зі шрифтами, з текстом, зі словом, із тим, що присутнє у всесвіті. Слово як те, що існує. Такі абстрактні матерії. Все це там перейшло у тему шизофренії. Там є описаний внутрішній світ чотирьох людей, які раптом зауважують, що їхні внутрішні світи перетинаються під дуже химерними кутами.

Бі-Бі-Сі: А чому це ви називаєте шизофренією?

Л. Дереш: Бо в результаті між цими свідомостями починається боротьба, хто ж володіє виключним правом вважатися собою. Це є характерно для людини з роздвоєнням чи з розтроєнням особистості, коли ти не знаєш, яка особистість є справжньою.

Бі-Бі-Сі: А які теми вас цікавлять на майбутнє?

Л. Дереш: Все одно це проблема свідомості людини, проблема дійсності, подолання сну, який відділяє людину від дійсності. В останньому романі, який я закінчив і який готується до друку, основна тема - це тема пам'яті і часу. Часу, який відходить, і пам'яті, яка належить не нам.

Бі-Бі-Сі: Тобто роману про любов від вас найближчим часом не очікувати?

Л. Дереш: Про любов я завжди пишу з задоволенням, але все одно так чи інакше це приходить до проблеми дійсності.

Бі-Бі-Сі: Наші читачі запропонували ваш роман "Культ" на конкурс "Аудиторія Бі-Бі-Сі обирає книгу року". Розкажіть про нього, будь ласка.

Л. Дереш: Це історія проста - історія про молодого студента Юрка Банзая, який приїжджає у далеке містечко глибоко в Карпатах викладати біологію в якомусь ліцеї. Там він знаходить своє неповнолітнє кохання, знаходить пригоди на свою голову разом із цим неповнолітнім коханням, там дружба, там і легкі наркотики, і усвідомлені сновидіння, і дуже багато різного цікавого... про молодь.

Бі-Бі-Сі: Який роман із своїх 5 ви вважаєте найбільш відповідним до свого справжнього внутрішнього світу?

Л. Дереш: Я думаю, той, який зараз готується до друку і називається "Намір".

Бі-Бі-Сі: Вам доводиться не тільки писати романи, яких уже досить багато, а ще й ходити на пари. Де ви навчаєтеся?

Л. Дереш: Я навчаюся у Львівському національному університеті імені Франка, на факультеті економіки. Закінчують зараз магістратуру.

Бі-Бі-Сі: Ви обрали економіку вже після того, як збагнули, що будете писати книжки? Чому такий відмінний вибір?

Л. Дереш: Ну, може, не так після, як під час того, як це стало очевидним. Частково допомогли батьки, частково я погодився із їхнім рішенням і зараз не шкодую, тому що економіка дуже потрібна людині, яка збирається не тільки писати, але й продавати свої книжки.

Бі-Бі-Сі: Тобто ваша кар'єра лежатиме все-таки в площині літератури, а не фінансово-економічної діяльності?

Л. Дереш: Хотілося б, щоб так сталося, щоб саме література приносила основний прибуток.

Бі-Бі-Сі: Які в цьому перспективи? П'ять романів - це немало, і вони продаються непогано, але яка реальна можливість саме для вас хоча б частково жити із книжок?

Л. Дереш: Наразі мені тільки 21 рік, і з цього ще не надто можна пожити, але думаю, що з часом, із розвитком економіки в Україні все зміниться в кращу сторону.

Бі-Бі-Сі: Чи ваші друзі читають ваші книжки і чи ви з ними обговорюєте свою творчість?

Л. Дереш: Я постійно даю щось нове почитати друзям, аби почути їхню думку. Завжди дослухаюся, і багато в чому це ті люди, які мене надихають писати те, що я зараз пишу.

Бі-Бі-Сі: Тобто їхні образи присутні в прозі?

Л. Дереш: Так.

Бі-Бі-Сі: Як вони на це реагують?

Л. Дереш: Ну, один мій колега Кубік, коли побачив себе не тільки у романі, але й у на обкладинці книжки, сказав: "Любчик, більше такого не роби"...

Бі-Бі-Сі: Чи вас уже перекладали на якісь мови? Як вам здається, чи ваші книжки були б комерційно успішними за кордоном?

Л. Дереш: Так, власне, в жовтні вийшов переклад "Культу" на німецьку, і наскільки я знаю, його комерційний успіх доволі непоганий, як мені казали видавці, вони задоволені.