|
Виставка Шишка в Лондоні: краса в потворстві | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Цими днями у Лондоні відбувається виставка українського живопису, присвячена річниці Помаранчевої революції. Власне це само по собі - значуща подія, бо не щодня українські митці виставляються в центрі Лондона, в одній з найпрестижніших галерей. Ну, а крім того, проведення цієї виставки стало запізнілим визнанням таланту маловідомого за життя криворізького митця Григорія Шишка. ...Якби не лондонські краєвиди за вікном галереї, то можна подумати - що потрапив у Кривий Ріг. Терикони, шахти, металургійні печі, а там далі - типові українські хати з садочками...Все це постає на полотнах Григорія Шишка, понад два десятка яких представлено нині британській публіці. "Нам приємно, що за наслідками подій, які відбулися в Україні рік тому, ми спостерігаємо більший інтерес британського суспільства до української культури, наших художників і загалом до нашої держави." Разом з презентацією полотен Григорія Шишка у Лондоні відбулася і презентація книги про нього, виданої англійською та українською мовами. У надрукованій там статті відомий британський мистецтвознавець Анн Кодічек зазначає:"З кожної картини Григорія Шишка виспівує козацький принцип волі. Антропоморфна копальня,- читаємо далі - з її смішаними настоями темряви і світла, є символічним утвердженням життя. Як не спотворюй, як не відсувай на узбіччя, але Україна-Фенікс завжди відроджується з попелу." "Зовсім навпаки. Мені вельми сподобалися його роботи в їхному оригінальному вигляді. Вони набагато кращі за усі репродукції, які я досі бачила...Шишко - просто чудовий художник, він ніколи, так би мовити, не виходить за межі. Його кольорова гамма завжди відповідає його задуму. І він ніколи не втрачає контролю над пензлем. Одним словом - майстер." За словами британського мистецтвознавця, сфера її фахових інтересів - мистецтво центральної та східної Європи, а отже й України також. Художники цього регіону, твердить вона, - здатні сказати щось нове для британської публіки. Крім того, як на загал, всі вони отримали надто важливу для митця тривалу фахову підготовку. А відтак притаманна їм техніка письма, твердить Анн Кодічек, часом вища за художників інших європейських країн, зокрема британських. Як на приклад вона посилається на творчість Григорія Шишка: "Шишко у свій, надто особистісний спосіб подавав тему індустрії і шахт, він ніколи не забував, що він - художник. Він не був пропагандистом і не був послідовником соціалістичного реалізму. Принаймні це не відчувається на виставлених тут полотнах. Йому просто подобалося малювати і він любив своє рідне місто Кривий Ріг." Життя Григорія Шишка не пестило - невдовзі після захоплення Кривого Рогу німцями, його, тоді ще 19-літнього юнака, вивезли на примусові роботи до Німеччини, певний час перебував у концтаборі. По війни - працював на відбудові Криворізького металургійного комбінату, і лише пізніше зміг отримати фахову підготовку і присвятити себе малюванню. "Абсолютно так і є. Гадаю, що твори Григорія Шишка демонструють, що він знайшов внутрішню красу у міських індустріальних пейзажах, і спромігся показати її в своїх роботах. Його кольорова гама і імпресіоністьський стиль допомогли у новий спосіб подати індустріальний ландштафт,- близький для всіх нас, хто працює на промислових об"єктах Східної України." Пан Мендоза-Вілсон говорить це не з чужих слів. Він,шотландець за походженням, переїхав нещодавно жити до Донецька по тому, як отримав роботу в компанії "Систем Капітал Менеджемент." Отже, він міг на власні очі переконатися, що промислові району Сходу України виглядають майже так само похмуро і непривабливо, як і за життя Григорія Шишка. Що робить компанія "Систем Капітал Менеджмент" для того, щоби внести у ті краєвиди більше колькорів і світла? "Це справді гарне запитання. Хотів би, однак, зазначити, що пейзажі Шишка є дуже освітленими, а не похмурими чи нецікавими...А щодо того- що ми робимо для їхнього покращення, то варто зазначити, що ми багато інвестуємо у промислові підприємства, у шахти та сталеливарні, якими ми володіємо, аби покращити там умови праці, а в довготерміновій перспективі - зробити так, аби вони більше сприяли покращенню довкілля. Це, так би мовити, позитивний аспект нашої діяльності. А загалом, знаєте, у гарну сонячну погоду під час чудового українського літа металургійні підприємства виглядають зовсім навіть непогано." | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||