Катерина Хінкулова Бі-Бі-Сі, Лондон

Піт Догерті, попри його постійні проблеми з поліцією через наркотики, - улюбленець британської преси і не лише суто музичної.

Останніми тижнями про нього пишуть особливо багато через те, що ось-ось (як планується, 14 листопада) має вийти у світ перший альбом його гурту Бейбішамблз - довгоочікуваний, багато разів (так само як і численні концерти) відкладений, але все ж таки бажаний і цікавий. Він називатиметься "В Альбіоні".

Захоплення Пітом Догерті з його напівмістичним образом талановитого музиканта-наркомана, якому байдуже, що про нього думають інші, але який влаштовує міні-концерти у себе вдома для найвідданіших фанів, посилилось, коли він почав зустрічатись з іншою британською поп-іконою - супермоделлю Кейт Мосс.

	Кейт і Піт: золота пара британської поп-культури чи взаємознищення?

Коли його попередній гурт Лібертінз здобув популярність, Піту разом з його тодішнім колегою Карлом Баратом пророкували вічну славу. Музичні гуру, які весь час перебувають у стані підвищеної готовності і чатують на наступний феномен, побачили у лібертінах нові Стоун Роузес.

Перший альбом Лібертінз мав неймовірний успіх і пісні головним чином прославляли життя у поетичній відірваності. Коли у світ вийшов другий альбом, сповнений ностальгії за минулим, Лібертінз вже розпалися - Карл Барат сказав, що не може співпрацювати з Пітом через його наркозалежність і загальну ненадійність.

Відтоді Піт пройшов через багато буремних подій - неодноразові затримання поліцією (не лише британською, але й інших країн) за володіння чи вживання наркотиків, короткий арешт за побиття скандального режисера-документаліста, неодноразові сходження і розходження з Кейт Мосс, яка, як він сам твердить, переконує його пройти курс лікування від наркозалежності у тій самій клініці в США, де лікувалась вона сама.

Крім всього іншого, Бейбішамблз на чолі з Пітом Догерті дали численні концерти по всій Британії, які запам'яталися фанам його мало з чим порівнюваною харизмою.

	"Найсмішніший спогад? Колись прокинувся під таксі, абсолютно голий..." - Піт Догерті.

Він винятковий гітарист, чудовий співак і обдарований шоумен.

Його бліде напівдитяче обличчя, худий торс, який він оголює наприкінці чи не кожного концерту, його капелюшки - усе це без сумніву увійде в історію британської музики початку третього тисячоліття. Але крім зовнішніх атрибутів, мають запам'ятатися ще і його пісні - сповнені, якщо не безнадійності, то принаймні екзистенціалізму.

Альбом "В Альбіоні" також загалом невеселий і деякі пісні зосереджені довкола імовірності смерті самого Догерті. Беручи до уваги його постійні експерименти з наркотиками, можливо, це не дивно.

В одному недавньому інтерв'ю Піт Догерті сказав, що хоче процитувати вірш і почав спонтанно декламувати:

Чому ти думаєш, що це твій дім
Тоді як це - могила, й ти це знаєш,
І все одно ти граєш у цю гру
Так, ніби чистиш щось, чи прибираєш
Той самий дім. Та чистоти тобі не досягти.

Як виявилося, вірш - то текст пісні "Джін" культового британського гурту Смітс. На запитання, чи усвідомлює він, наскільки зацикленим на смерті вийшов альбом "В Альбіоні", Піт сказав:

"Чи закоханий я у смерть? Та ніби ні... Може, потім я слухатиму цей альбом і думатиму - ну, і морок!"

А на запитання, як краще жити - з наркотиками чи без, він каже: "Так, так..."

Його перепитують: "Що - так? З чи без?"

Піт Догерті: "Так, так. З... Чи без..."