Науковців в Белізі, стежачи за акулами, виявили, що вони пірнають на глибину майже 1000 метрів у пошуках їжі і шукають косяки риб на нересті, щоб дістати їхню ікру.

Китова акула досягає в довжину близько 20-ти метрів і вважається на межі зникнення.

Дослідники вважають, що результати досліджень допоможуть спланувати туризм довкола китових акул так, щоб не завдавати шкоди істотам.

Безпрецедентні дослідження китових акул проводилися на кораловому рифі Белізу – другому найбільшому у світі, який має статус всесвітньої спадщини ООН.

Одна з американських науковців Речел Ґреем каже, що дослідження виявило, що акули пірнають набагато глибше, ніж вважалося раніше. За її словами, на такій глибині температура води сягає лише кількох градусів вище нуля і цим пояснюється, чому тропічні китові акули мають під лускою шар жиру для ізоляції, наявність якого упродовж багатьох років дивувала науковців.

Упродовж ночі акули перебувають переважно на мілині, споживаючи планктон, а пірнають на глибину під час спекотних годин дня.

Як правило, побувавши на глибині, акули стрімко піднімаються на поверхню, можливо, щоб їхнє тіло отримало кисень після перебування на глибині, де кисню мало.