|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дженінський кінь
Близькосхідний конфлікт привертає увагу не лише тих, кого він безпосередньо заторкає, та політиків, - а й митців. Нещодавно в одному з мистецьких центрів Лондона німецький митець Томас Кілппер представив свій проект, реалізований у Палестині та присвячений передусім можливості - чи неможливості - людей вільно пересуватися чи діяти у спільному просторі. Результати свого проекту, який реалізовувався пізньою весною та влітку цього року в палестинському Дженіні, Томас Кілппер представив у мистецькому центрі "АртСпейс", що на сході Лондона. До Дженіна він прибув за підтримки німецького "Ґете Інституту", аби разом з місцевими мешканцями провести культурну акцію в, як він каже, публічному, громадському просторі. Ось як Томас Кілппер відповів на питання, як вперше виникла така ідея:
"Вперше ця ідея спала мені на думку, коли я побачив кадри вторгнення ізраїльських військ на палестинські території. І я подумав: "Це жахливо. І громадський, спільний простір руйнується - комендатською годиною, присутністю танків і таким іншим". Тож мені захотілося приїхати, працювати у цьому громадському просторі, аби частиною соціального життя знову стали якісь культурні ініціативи. І, можливо, як людина іззовні, я мав більше можливостей здійснити подібний проект, ніж саме палестинці". Незабаром, за його словами, ідея почала набувати детальніших обрисів: "Ідея полягала в тому, аби зробити щось популярне. І врешті-решт, оформилася в те, аби збудувати фігуру коня - з металевих частин зруйнованих будинків та зі зруйнованих машин, - і з цього метала збудувати фігуру коня. А по тому - провезти її Дженіном, або й далі.
Ідея була в тому, що кінь є там символом свободи пересування. Якщо ти не можеш вільно пересуватися - ти стаєш агресивним, гніваєшся, бо це - обмеження твого життя. І більшість людей у Дженіні, з якими я зустрівся, протягом останніх трьох років перебували в замкненому просторі радіусом у двадцять кілометрів, як у свого роду відкритій в'язниці. Кінь - також містить і значення троянського коня, символа конфлікту, - і я хотів обіграти цей символ. Тим більше, що цей кінь не мав з троянським нічого спільного - всередині не було ані вояків, ані зброї". З місцевими мешканцями, передусім - кількома молодими палестинцями, він побудував п'ятиметрову фігуру коня з уламків того, де колись жили чи працювали люди. На одному з боків фігури видно напис "швидка допомога" - його зняли з медичного авта, в якому загинув під час ракетного нападу найвідоміший тоді у Дженіні лікар. А потім учасникам проекту вдалося подолати майже 400 кілометрів, через блокпости та загорожі, - провізши своє творіння до міста Рамалла і назад. Саме там ізраїльські солдати, заглядаючи на кожному блокпості всередину статуї, могли переконатися у тому, що "дженінський" кінь не був - "троянським". Зараз фігура коня стоїть перед табором біженців, що біля Дженіна. Томас згоден, що його миcтецька акція була також, безумовно, і акцією політичною, - але не вважає це за негатив: "Бути митцем - не означає не мислити політично. Звичайно, це - не політика, творити мистецтво - це творити мистецтво. Але політичне мислення може входити у мистецьку роботу. Не повинно - а може. І в цьому проекті саме це і сталося, передусім - бо ситуація там настільки напружена і потребує змін, це можна просто відчувати у повітрі".
Томас вважає, що подібні проекти просто необхідні. Бодай через те, що надає інші засоби вираження - адже поки у теперішній кризовій ситуації громади говорять передусім мовою зброї. Раніше він вже працював у громадському просторі - передусім, в облишених будинках. Однак жоден з попередніх проектів не був схожий на цей останній. А Томас вже міркує над наступним проектом на палестинських територіях. Детального плану ще немає - однак попередня ідея полягає у тому, аби зробити мистецьку акцію в... небі над Палестиною. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||