Чи дозволяти українцям "травматичну" зброю?

В Україні немає закону про зброю, однак тисячі людей, ніяк не пов’язаних з правоохоронними органами чи армією, легально або напівлегально володіють травматичною зброєю.

Нині юридично це питання регулюють накази МВС, які визначають, кому можна купувати травматику, а кому - ні, і як це робити.

Право на травматичну зброю мають, зокрема, журналісти, працівники судів, держслужбовці та громадяни, які беруть участь в охороні громадського порядку чи державного кордону.

Дві останні категорії, кажуть експерти, відкривають можливість отримати травматичну зброю практично будь-кому, в кого є достатньо бажання і грошей. Для цього створюються добровільні організації зі сприяння охороні правопорядку, члени яких і мають право на пістолети з гумовими кулями.

Упорядкувати це питання міг би законопроект про дозвільну систему в сфері спеціальних видів зброї, який нині розробляється в Кабміні. Однак документ, який може дозволити продаж травматиків усім повнолітнім громадянам, котрі зібрали необхідні довідки, викликав неоднозначну реакцію експертів.

Вбивча сила

На думку журналіста Костянтина Стогнія, ведучого "Надзвичайних новин" на ICTV, український ринок зброї, який і так "переповнений нелегальними стволами", потрібно легалізувати, щоб посилити контроль за їхніми власниками.

"У нас (в ефірі програми на ICTV – Ред.) через день ідуть повідомлення про те, що люди не поступилися дорогою, вискакують, палять з травматичної зброї, вбивають один одного, переробляють травматичну зброю, посилюють патрони, аби вони мали більшу вбивчу силу", - розповідає журналіст.

За його словами, такий закон може стати перехідною ланкою до суспільної дискусії, яка визначить, чи потрібно в Україні робити наступний крок і легалізовувати короткоствольну вогнепальну зброю.

З таким підходом не погоджується Геннадій Москаль, який входить до керівництва парламентського комітету з боротьби з організованою злочинністю.

За його словами, законопроект про дозвільну систему "абсолютно не на часі". Ухвалювати такі рішення в суспільстві, враженому безробіттям, низькими зарплатами, алкоголізмом і низьким рівнем загальної культури, в тому числі правової, не можна, вважає депутат. На його думку, українців мають захищати правоохоронні структури.

"Якщо ми, платники податків, утримуємо 300-тисячну армію МВС плюс внутрішні війська, озброєні з ніг до голови, які не можуть нас захистити, то що це тоді виходить?", - запитує парламентар.

Лобістський законопроект?

Проти ухвалення закону про травматичну зброю виступила і Українська асоціація власників зброї, про існування якої донедавна багато українців навіть не здогадувалися.

На думку Георгія Учайкіна, голови наглядової ради Асоціації, уряд, замість того, щоб розробити повноцінний закон про зброю, готує "закончики", які відстоюють чиїсь матеріальні інтереси.

"Міністерство внутрішніх справ переходить до активних дій. Вони хочуть зафіксувати на законодавчому рівні своє монопольне становище на ринку озброєних охоронних послуг в Україні і всього того, що відбувається навколо обігу цивільної зброї серед населення", - сказав пан Учайкін ВВС Україна.

Законопроект, на його думку, також відстоює інтереси тих, хто виробляє, переробляє і продає травматичну зброю.

З цим погоджується і Геннадій Москаль, який вважає законопроект "лобістським".

У Міністерстві внутрішніх справ відмовилися коментувати ВВС Україна закиди пана Учайкіна, сказавши, що це його "приватна справа".

Натомість МВС повідомило ВВС Україна, що розробка такого законопроекту Кабміном передбачена змінами до Закону "Про міліцію", ухваленими в лютому минулого року.

"Кабінет Міністрів України дорученням від 22 березня 2012 року № 10775/1/1-12 основним виконавцем з розроблення вказаного вище законопроекту визначив Міністерство внутрішніх справ", - повідомили в прес-службі МВС.

"Менш летальна" зброя

Українська міліція не зафіксувала жодного випадку, коли травматична зброя допомогла комусь захиститися від нападу злочинців, каже пан Москаль. Таку інформацію, за його словами, він отримав у відповідь на депутатський запит про статистику застосувань травматиків у кожній області.

З іншого боку, лише на Донбасі за минулий рік зафіксовано сім випадків застосувань травматичної зброї, чотири з яких закінчилися смертельно. Про це в ефірі телеканалу "Донбас" сказав підполковник Євген Юханов, представник управління МВС в Донецькій області.

Оцінити загрозу від травматиків у межах усієї України неможливо, оскільки МВС об’єднує статистику по них із загальними даними про застосування всіх видів вогнепальної зброї.

Відтак, термін "травматична зброя" дуже небезпечний, бо створює суспільне враження, наче з цієї зброї неможливо когось убити, переконує пан Учайкін з Асоціації власників зброї.

"Це помилка, злий умисел, я навіть не знаю, як це назвати, бо ця зброя вбиває", - каже він, додаючи, що на Заході таку зброю дедалі частіше називають "менш летальною", а не "нелетальною".

Крім того, правоохоронцям практично неможливо ідентифікувати власника травматичної зброї за кулею, знайденою на місці злочину, каже експерт.

Натомість пан Стогній каже, що правильне застосування травматичної зброї вкрай рідко призводить до смертей.

"Вбивчим є постріл впритул, але впритул можна і палкою вбити. По-друге, 80% власників травматичної зброї переробляють її, якщо знають як переробити", - сказав журналіст.

За його словами, переважна більшість смертей трапляються тоді, коли власник змінив конструкцію своєї зброї чи набоїв до неї, збільшивши їхню убивчу силу. І з цим якраз потрібно боротися законними методами, посиливши відповідальність за незаконну модифікацію зброї, вважає журналіст.

"Філософське питання"

Чи можна в Україні в перспективі дозволити вільний продаж справжньої вогнепальної зброї? На це питання у експертів теж немає єдиної відповіді.

"Хіба людина, яка виходить на вулицю, зустрічає інших злочинців, ніж працівник МВС? Ні, злочинці скрізь однакові. Але МВС озброює себе справжньою короткоствольною нарізною зброєю, а українцям вони пропонують оцю травматичну зброю", - каже пан Учайкін.

Однак, за його словами, потрібно говорити не про вільний, а про законний продаж короткоствольної нарізної зброї.

"Ми сказали слово "вільний", і в людей склалося враження , що ми зайшли в гастроном, купили два пакети молока, три кілограми картоплі і два пістолети ТТ", - іронізує пан Учайкін.

Натомість законний підхід передбачає, що потенційний власник зброї має спочатку пройти тривале навчання, ґрунтовне медичне обстеження, ознайомитися зі своїми правами і обов’язками і добре знати про карну відповідальність за застосування зброї.

Як приклад, він наводить легалізацію зброї в Литві, Латвії, Естонії та Молдові. Але ухвалити такі зміни в Україні можна лише після широкої громадської дискусії, додає пан Учайкін.

Про необхідність дискусії говорить і журналіст Стогній, який вважає, що нині дозволяти українцям купувати бойову зброю передчасно.

"Але все ж таки точаться дискусії, і багато людей вважають, що в вільній державі вільні люди мають вільне право володіння зброєю", - додає він.

За словами пана Стогнія, така суперечка характерна для будь-якої країни, де стоїть питання про вільний продаж зброї. І завжди знаходяться вагомі суспільні сили, які виступають проти цього.

"Це - філософське питання, - підсумовує пан Стогній. Воно справді так, що вільна людина повинна вільно володіти. Але реалії говорять, що людина може не контролювати себе, і в неї є доволі небезпечні речі, такі як зброя".