Мільярд для мільйонів: у Ради просять грошей на здоров'я

Запліснявілі палати, застарілі ліки, або взагалі їх брак, пошук тисяч гривень на лікування і дедалі більша кількість хворих - пацієнти та представники громадських організацій скаржаться, що держава недостатньо піклується про тих, хто страждає від трьох найнебезпечніших епідемій в Україні - туберкульозу, ВІЛ та гепатитів.

Представники організацій, які працюють із хворими, підрахували, що за останні 20 років від цих трьох недуг уже померли майже 400 тисяч українців, а кожен десятий житель країни хворіє якоюсь із них.

У зв'язку із цим громадськість і хворі просять депутатів виділити на боротьбу з епідеміями один мільярд гривень, скоротивши на таку суму видатки на власне оздоровлення.

Вони стверджують, що в українському бюджеті на 2012 рік закладено 2,6 млрд гривень на лікування та відпочинок у санаторіях співробітників апаратів Верховної Ради, кабінету міністрів, адміністрації президента, міністерства внутрішніх справ та міністерства оборони.

Водночас, для лікування решти українців у загальнодержавних медичних закладах міністерство охорони здоров'я отримує приблизно стільки ж – 2,8 млрд гривень.

Туберкульоз - на одну пенсію

"Зимою там немає опалення. В палаті, в якій перебуває по 20 людей, всі стіни з'їв грибок. Люди, хворі на туберкульоз, ще й дихають цією пліснявою. Дітей, які вмирають, відносять просто в гараж, бо моргу там немає", - розповіла ВВС Україна Ніна Олійник, чий син проходив курс лікування в одній із лікарень поблизу Києва і вмер від туберкульозу в 2011-му році.

За словами жінки, хворий отримував застарілі ліки, які не могли протидіяти розвитку хвороби. Щоб забезпечити лікування, Ніна Олійник витрачала всю пенсію, а також продала частину житла, щоб зробити у палаті ремонт і купити хворим матраци та ковдри.

"В лікарнях на їжу виділяють 13 гривень на день. Вони не отримують ні м'яса, ні масла. Хворих лікують олією, кашами. Вони не отримують необхідної їжі, аби організм міг боротися з недугою", - пригадує жінка.

Після того, як у 1999-му році в Україні оголосили <link type="page"><caption> епідемію</caption><url href="http://tsn.ua/spetsproekti/groshi/epidemiya-tuberkulozu-v-ukrayini-strashnisha-za-epidemiyu-snidu.html" platform="highweb"/></link> туберкульозу, країна продовжує зберігати лідерство в регіоні. За <link type="page"><caption> інформацією</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/03/110324_tuberculosis_ukr_ob.shtml" platform="highweb"/></link> співголови Коаліції організацій "Зупинимо туберкульоз разом" Віталія Руденка, за поширеністю хвороби Україна - у першій трійці серед європейських країн.

Потребу в лікуванні, за словами голови Дорадчої ради спільнот з питань доступу до лікування в Україні Дмитра Шерембея, із бюджету фінансують лише наполовину.

Загалом в Україні майже півмільйона людей інфіковані та мають активний туберкульоз. Щороку недуга забирає життя 12-ти тисяч українців. Цю цифру можна було б зменшити, якби хворобу вчасно діагностували, а хворі отримували б всі необхідні ліки, вважають експерти.

"В туберкульозі головне - контроль за епідемією: ти виявив випадок, ти почав його лікувати. В Україні розвивається епідемія мультирезистентного (стійкого до ліків - ВВС Україна) туберкульозу, лікувати який - надзвичайно коштовно. Якщо один курс лікування звичайного туберкульозу коштує 315 гривень, у випадку з мультирезистентним туберкульозом курс коштує від 10 до 100 тисяч доларів", - розповіла ВВС Україна Марія Маковецька із програми "Зупинимо туберкульоз в Україні" фонду Ріната Ахметова "Розвиток України".

Жодної гривні на гепатит

16 тисяч доларів на рік - стільки, за словами голови громадської організації "Зупинимо гепатит" Ольги Гаврилової, яка сама живе з гепатитом С, може сягати вартість лікування хвороби в Україні. За відсутності підтримки з боку держави шанс видужати є не у всіх:

"Дуже мало людей можуть лікуватися за свої гроші. Є випадки, коли продають квартири, залишаються без нічого, намагаються позичати гроші і лікуватися таким чином. Але більшість людей не мають змоги лікуватися, тому вони схильні до цирозу печінки, раку, і через деякий час можуть просто загинути".

Гепатит в Україні, за її словами, на офіційному рівні не визнаний проблемою. Концепцію державної програми боротьби з ним розробили ще в 2011-му році, але її досі не розглянули. За словами представників громадських організацій, які намагаються протидіяти поширенню гепатитів, за роки незалежності із бюджету на цю справу жодного разу не виділяли грошей.

"Держава поки не визнає важливості цієї проблеми. В першу чергу це виливається у відсутність грошей на лікування. Хоча хворих стає все більше і більше", - сказала Ольга Гаврилова у коментарі ВВС Україна.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, приблизно два мільйони українців страждають від гепатитів - головною мірою В і С, які передаються вірусним шляхом.

Хоча через брак уваги до цієї теми усі хворі досі не виявлені, у деяких оцінках лунають цифри до трьох мільйонів, їх кількість збільшується:

"Через 5-10 років епідемія може набути дуже серйозних обсягів - гірше СНІДу", - стверджує Ольга Гаврилова.

Життя - дорожче за спорт і музику

Недостатнім є також фінансування боротьби проти поширення СНІДу. Майже чверть мільйона офіційно зареєстрованих українців нині живуть з ВІЛ-інфекцією. Щодня вона вражає ще 58 українців.

Через це, вважає Дмитро Шерембей, який сам є ВІЛ-інфікованим, важливо виділяти гроші на боротьбу з епідемією:

"Якщо ВІЛ-позитивним людям давати таблетки, ми не лише зберігаємо їх життя - вони ще й стають абсолютно соціально безпечними. Люди, які проходять анти-ретровірусну терапію, не можуть інфікувати інших людей. Це така специфіка лікування - вона до такого ступеню анулює вірус, що вони, по суті, не можуть його передавати".

Однак, за його словами, доступ до лікування має лише третина інфікованих людей: "Ось я людина, яка також любить футбол і музику. Але життя я люблю більше. І я хотів би, щоб не на стадіони по 5 мільярдів витрачали, а на здоров'я українців. Я думаю, світ буде якимось чином більше нас поважати і розуміти, що ми вкладаємо в людей, їх здоров'я і майбутнє".

Найефективніший метод впливу на епідемію - це доступ до лікування, стверджує Дмитро Шерембей. Відсутність фінансування, за його словами, найбільшою мірою розвиває подальше поширення епідемій:

"Якщо більше двох відсотків населення в Україні будуть інфіковані ВІЛ, у світі не існує технологій, які могли б цей процес зупинити. Нам доведеться вчити своїх дітей жити в умовах епідемії".

За оцінками ООН, Україна - на 2 місці в Європі і на 5 в світі за темпами поширення інфекції, а офіційні цифри щодо хворих значно менші від фактичних.

Питання національної безпеки

Загалом від туберкульозу, ВІЛ-СНІДу і гепатитів вдень в середньому вмирає 206 українців. Якщо тенденція збережеться, за одну каденцію депутатів може вмерти понад 300 тисяч людей:

"З економічної і соціальної точки зору це не просто шкода, це, по суті, питання національної безпеки", - вважає Дмитро Шерембей і додає, що з кожним роком ці епідемії коштуватимуть Україні все дорожче і дорожче, ніж мільяр, який просять виділити зараз.

"Цей мільярд - не є проблемою для державною бюджету. Для того, що його виділити, достатньо у бюджеті на наступний рік просто не збільшувати витрати на утримання органів влади і силових структур, а залишити їх на рівні 2012-го року", - прокоментував ВВС Україна голова Комітету економістів Україні, проректор "Європейського університету" Андрій Новак, який проаналізував український бюджет.

За його словами, в казні на нинішній рік рік передбачили 33 мільярди гривень на утримання органів влади і силових структур, не враховуючи збройних сил. За тенденцією попередніх років цю суму постійно збільшують приблизно на чверть, каже експерт. 2,6 мільйона гривень із цих грошей витрачають на спеціалізовані заклади охорони здоров'я для вищих посадовців - в тому числі на їх санаторне оздоровлення:

"Зазвичай вони цими санаторіями і можливостями просто не користуються - там досі відпочивають або родичі, або їх помічники", - сказала ВВС Україна депутат парламенту Леся Оробець.

Водночас, на всі інші загальнодержавні заклади охорони здоров'я цього року парламентарі передбачили 2,8 мільярди гривень. Хоча, якщо врахувати сім’ї та родичів людей, які страждають від туберкульозу, ВІЛ та вірусних гепатитів, то йдеться приблизно про 12,5 мільйонів людей, або 36% населення України.

На думку Лесі Оробець, парламентарі поки не до кінця усвідомлюють глибину цієї проблеми, але тиск суспільства може допомогти вирішити проблему: "Якщо теперішній парламент ще буде здатен зібратися хоча б на одне робоче засідання, то бюджет буде одним з ключових питань. І, чим більшим буде тиск громадськості, тим більша імовірність ухвалення цього питання".