Пошивайло: дідух є символом Нового року
Традиції Нового року і Різдва сягають у дохристиянські часи, і відзначаючи свята, багато хто навіть не здогадується, чому саме ялинка встановлюється у домівках і чому і досі зберігаються ті чи інші прикмети. Про це Ольга Бетко розмовляла із етнографом, заступником директора музею Івана Гончара Тетяною Пошивайло
Бі-Бі-Сі: Як у вашій родині зустрічають Новий рік?
Тетяна Пошивайло: У моїй домівці головним атрибутом, окрім ялинки, також є дідух. Ми зараз повертаємося до наших традицій, і дідух є основним символом Нового року і Різдва – це сніп пшениці, що символізує прихід пращурів. Але є й ялинка, яка теж стала традиційною вже багато десятиліть.
Бі-Бі-Сі: Відколи Новий рік в Україні святкують так, як ми його знаємо? З ялинкою, Дідом Морозом, Снігуронькою?
Тетяна Пошивайло: Треба повернутися до часів царя Петра Першого. Це він запровадив святкування з ялинкою на території тодішньої Російської імперії, у 1699 році. В його указі наголошувалося, що треба прикрашати хоча б гілку ялинки. А більш заможні ставили і прикрашали ялинкове дерево. Це був іще один крок Петра Першого до європеїзації тодішньої Росії. Бо справді цей звичай прийшов із Західної Європи.
А якщо зазирнути іще далі, то ця традиція – ще від дохристиянських часів. Вважалося, що духи жили між гілками дерев і зокрема ялинок, і для того, щоб задобрити їх на майбутній врожай і родинний добробут, ялинку прикрашали яблуками, горіхами, тим, що дарував урожайний рік. До 18-го століття всі прикраси на ялинці були виключно їстівними. А вже згодом з’явилися іграшки, прикраси із паперу, соломи, а потім вже зі скла.
Бі-Бі-Сі: Але ж дідух – це значно давніша традиція?
Тетяна Пошивайло: Так, це дохристиянський символ. Він заноситься до хати господарем 6 січня, у Святвечір, із першою зорею. Дідух, тобто, прапращур ніби заходить у наш дім, щоб запитати, чи дотримувалися ми законів, як провели цей рік. Ставиться від на найсвятіше місце в оселі, колись – так званий „красний кут”, тобто, там де ікони. Зараз його можна ставити на святковий стіл. Але кожна родина сама може визначити йому місце.
Бі-Бі-Сі: Завжди хочеться вірити у прикмети, що, мовляв, як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш...
Тетяна Пошивайло: І я в це вірю. Як і в інші новорічні прикмети. У те, що у перший день нового року важливо, щоб хлопчик чи чоловік першим вітав із святом. Навіть зумисне його запрошували в оселю, щоб перший зайшов до хати, а не жінка, та ще й, не дай Бог, старшого віку. Дуже добре, коли прийде молодий чоловік, хлопець, який засіє, бажаючи здоров’я, щастя, і це вже начебто програма на цілий рік усій родині.
Бі-Бі-Сі: А сам Новий рік, його святкування – яким він має бути, щоб і весь рік був вдалим?
Тетяна Пошивайло: Головне – зустрічати Новий рік із позитивними думками. Вважається, що в усі свята, починаючи із дня святого Андрія, у новорічні, різдвяні небо ніби відкрите – треба попросити те, що ви хочете. Чи піти на вулицю, під зорі і подумки попросити усього найкращого.
