Куріння в закритих приміщеннях уже два роки заборонене в Британії. Щоб курити на літньому майданчику під навісом, він мусить мати принаймні дві відкриті сторони

На їхніх власників накладатиме штраф Держспоживстандарт від 1000 до 10 тисяч гривень. Чи можуть змінити ці штрафи щось реально? Це прокоментував Бі-Бі-Сі експерт, який займається проблемами тютюнопаління в Інституті стратегічних досліджень МОЗ Костянтин Красовський. З ним говорив Фідель Павленко.

К. Красовський: 2005 року було прийнято закон, і одна з його норм, яка набула чинності 1 липня 2006 року, передбачає, що у місцях громадського харчування не менше 50% має бути відведено у зону для тих хто не курить, за умови, що дим не поширюється в цю зону.
Це означає, що якщо в закладі громадського харчування одне приміщення, то всі відвідувачі, персонал будуть змушені дихати чистим повітрям. А якщо приміщення два, то в меншому можна дозволити забруднювати повітря токсичними речовинами тютюнового диму. На виконання цієї норми було три роки. Але вона не скрізь виконувалася, бо карати могли лише фізичних сіб, а юридичні особи ніяк не каралися.
А з 11 липня цього року були введені штрафні санкції для юридичних осіб. Тобто зараз якщо ваше право дихати в кафе чистим повітрям порушується, тоді можна взяти книгу скарг і написати про це. Крім того, письмово звернутися в комітет прав захисту споживачів. Тоді їхній представник приходить, щоб перевірити вашу скаргу, і може накласти штрафні санкції.

Бі-Бі-Сі: Але що таке штраф у 1000 гривень для бару чи ресторану? Вони щодня платитимуть по десять таких штрафів, і клієнт просто купуватиме трохи дорожчу курку, і трошки дорожчу горілку.

К. Красовський: Для деяких кафе і тисяча гривень - це досить великий штраф. А якщо щодня платити по десять тисяч гривень, клієнт побачить, наскільки дорога така курка, і не буде там курити.

Бі-Бі-Сі: А наскільки взагалі ефективні такі умови, як “не менше 50% площі для некурців” ? До речі, у Британії запроваджували поступові заборони, і певний час у пабах сиділи курці в куточку, в іншому кутку некурці, але повністю уникнути запаху тютюнового диму було неможливо. І тепер курцям доводиться виходити і курити на вулиці, хоча це не дуже зручно. Може, Україні слід такий досвід переймати?

К. Красовський: Дійсно, я думаю, що згодом ми візьмемо цей досвід, бо це рекомендує конвенція із боротьби проти тютюну, яку ратифікувала Україна. І також досвід Британії, Ірландії, Італії показує, що набагато легше контролювати заборону куріння, якщо вона повністю заборонена. Тим більше, що мета заборони полягає в тому, що кожна людина на своєму робочому, включно з барменами та офіціантами, має право дихати чистим повірям.
А в Україні, на жаль, навіть якщо закон буде повністю виконуватися, частина цих працівників буде змушена по 8-12 годин на день дихати цими токсичними речовинами.
І це навіть незважаючи на те, що цей бармен і сам курить, це не є підставою його змушувати дихати тютюновим димом інших людей. Бо так можна було б сказати, що якщо людина випила кухоль пива, то в неї можна залити пляшку горілки, і нічого здоров’ю цієї людини не буде.