Багато українців уже отримали свою компенсацію, але не всі задоволені виплатами

До числа цих скептиків належить і колишній керівник українського Ощадбанку Олександр Морозов, з яким про його скепсис і про виплати поговорила Бі-Бі-Сі, насамперед запитавши, чому він так скептично налаштований.

Розмову вівФідель Павленко.

Олександр Морозов: Я сказав би, що я належу до людей, які до цього ставляться з розумом.

Бі-Бі-Сі: До прагматиків?

Олександр Морозов: До прагматиків, так. Ця постанова, знаєте, це коли маленькі хлопчики в зоопарку підійшли до озерця з гіпопотамом і показують йому язик, а він іще навіть не винирнув із цього озерця. Ця постанова – те саме, це просто ні до чого. Ну як може одна сторона говорити: “визнати заборгованість Російської Федерації”? Це переговорний процес, і його потрібно проводити. Не може бути такого, що одна сторона приймає якесь рішення, де ще є й обгрунтування, що “ми почали активно сплачувати цей борг, тому зараз ми хочемо визнати цю заборгованість Російської Федерації”.

Бі-Бі-Сі: Але ви розумієте логіку, яка стоїть за цією пропозицією, принаймні з тієї точки зору, що Росія як правонаступниця колишнього Радянського Союзу взяла на себе всі активи колишнього Радянського Союзу, і тому вона має нібито взяти і всі пасиви?

Олександр Морозов: Це зовсім інша річ, тому що коли йдеться про зовнішні зобов’язання – це одна річ. А тут йшлося про внутрішні зобов’язання. Наразі можна по-різному до цього ставитися, але у російської сторони, коли на переговорах постало це питання, вони казали, що останні 10 років бюджет України у загальнодержавному бюджеті СРСР був дефіцитним. І вони говорили, що оцей дефіцит останніх 10 років якраз перекривається тими коштами, які були залучені в Ощадному банку і в Держстраху. Тому потрібно піднімати усі папери і дивитися, чи є підстави у російської сторони для таких тверджень, чи немає. А такі постанови – це просто несерйозно.

Бі-Бі-Сі: Можливо, це політичний жест? Зрештою, балтійські країни теж вдалися до такого жесту.

Олександр Морозов: Якщо це просто потрібно президенту, щоб він спирався на це у переговорній позиції, то як фон це може мати право на існування. Але якщо зважати на професійність, то це несерйозно.

Бі-Бі-Сі: Ви як банкір і колишній керівник Ощадбанку, чи не вважаєте, що можливо, теоретично, за цією пропозицією криються негаразди Ощадбанку? Особливо після того, як почалися повернення втрачених заощаджень, і банк, можливо, переживає кризу, і спроба знайти зайві гроші цього разу в Росії – це просто спроба витягти банк із кризи?

Олександр Морозов: Ні, це зовсім різні теми, тому що це не зобов’язання самого банку, це зобов’язання держави. Банк тут тільки є агентом держави з цього приводу. Якщо держава має кошти на виплати, то вона їх передає банку. Якщо не має, то банк просто каже своїм клієнтам, що держава кошти не перерахувала, і нічого сплатити не можна. Це напряму ніяк не може впливати на фінансовий стан банку. Психологічно – це зовсім інша річ, тому що це і клієнти, і 36 тисяч працівників банку, які працюють над цим проектом. Це психологічно впливає, але такого прямого впливу на фінансовий стан цей проект не має.

Бі-Бі-Сі: Повертаючись до політитчної складової, можливо, це є аргументом, наприклад, в газових переговорах: от якщо Москва буде тиснути в цьому питанні, би будемо висувати претензії – банк, флот і т.д.?

Олександр Морозов: Я не думаю, що вони дуже серйозно поставляться до такої погрози, хоча може бути.

Бі-Бі-Сі: Можливо, просто пограти м’язами, вони не настільки потужні, як в Росії, але хоч якісь.

Олександр Морозов: Наприклад, Ощадбанк Росії зараз призупинив емісію придбаного ним банку тут на території України. Вони вагаються, чи робити збільшення капіталу, чи ні, тому що йдуть такі процеси. Це може тільки на це мати якийсь вплив.