Суперечка розгорнулася через голову Ощадбанку. Фото Укрінформ

Це питання ведучий Бі-Бі-Сі Юрій Кушко з’ясовував у Віталія Бали, київського політолога, директора Агентства моделювання ситуацій.

Віталій Бала: На сьогоднішній момент я б назвав це першою стадією, яку можна характеризувати, як політична війна заяв. Тобто це ще не можна назвати інформаційною війною, яка буде другою стадією, але те, що перша стадія таки почалася, є доконаним фактом.

Бі-Бі-Сі: А друга буде?

Віталій Бала: Я думаю, що якщо буде ситуація таким чином розвиватися, і якщо пан президент таки не зрозуміє, що без Юлії Тимошенко іти йому на президентські вибори, на які він, безумовно, хоче йти, нема ніякого сенсу, безумовно, буде друга стадія.

Бі-Бі-Сі: Але прямих заяв пана президента, які б свідчили про розбіжності з Юлією Тимошенко, ми не чули. Чи не складається враження, що тут визначальну роль грає президентське оточення? Чи не є воно головним гравцем, який дає команду “фас”?

Віталій Бала: З одного боку, рація є в цьому. Тобто заяви, особливо те, що стосувалося, наприклад, після бажання Тимошенко надавати кредити іпотеки 4,6%, зразу така емоційна рефлекторна реакція Секретаріату президента, що це неможливо взагалі ніколи і ні за яких умов не може бути, говорить про те, що ці заяви якраз є тими провокаційними елементами, які підливають олію до вогню.
Але з другого боку, все-таки треба бути відвертими і чесними, що на сьогодні нема рівня такого протистояння, як був у 2005-му році, коли, умовно кажучи, Порошенко намагався перебрати якісь повноваження Тимошенко. Зараз таких нема амбіцій, і нема такого, як було раніше, в демократичній коаліції, в “помаранчевому” таборі.
Зараз, як на мене, президент абсолютно може припинити всі ці незрозумілі, з моєї точки зору, заяви представників Секретаріату, і самому все-таки менше говорити. Президент так і не зрозумів, що передвиборча кампанія 2004-го року завершилася, і коли він був кандидатом, він міг говорити те, що йому писали його радники, те, що йому готувало його оточення. Але коли ти став президентом, ти маєш більше мовчати, прислухатися і робити певні вчинки.

Бі-Бі-Сі: Ви вже якось згадували про осінь 2005-го. На вашу думку, чи можливі якісь аналогії між зимою 2008-го і осінню 2005-го?

Віталій Бала: Аналогії можна провести тільки по лінії того, що демократична коаліція таки має всі “шанси”, я би взяв це в лапки, завершити своє існування. Але якщо у 2005-му році причиною тому були якраз розбіжності і особистісні амбіції членів цієї команди політичних діячів, то на сьогоднішній момент, я хочу це особливо підкреслити, все залежить від президента. Якщо ця коаліція буде зруйнована, і вона закінчить своє існування, то, з моєї точки зору, провина буде лежати тільки на президентові.

Бі-Бі-Сі: Але на відміну від 2005-го, цікаво подивитися на роль Юлії Тимошенко. Начебто, вона набагато стриманіше себе веде і каже, що в неї вистачить витримки. А на скільки, на ваш погляд?

Віталій Бала: Більше того, я скажу, я сам дивуюся тому, бо з моєї точки зору, зовсім некоректно президент висловлюється на адресу прем’єр-міністра. Абсолютно некоректно. Цього він не дозволяв, до речі, собі робити в 2005-му році. Якщо Тимошенко, скажімо, більш реагувала у 2005-му році, то зараз, очевидно, політичний досвід дається взнаки.
Мені здається, що коли ситуація перейде в напевно принципові речі, це, з моєї точки зору, є певні кадрові питання, і ті обіцянки, які дозволили Тимошенко взяти серйозний результат на цих парламентських виборах.
Але всі бачать, що крім заяв, які були під час передвиборчої кампанії, вона все-таки намагається це зробити. Її звинувачують в тому, що це є піар-хід, що це є політтехнологічний якийсь крок, якась комбінація, я задаю собі резонне запитання: а де ж ви були всі, хлопці, чому ви це не зробили, коли могли це робити?