К. Бондаренко: якщо опозиція присутня у владі, то це вже не опозиція

Президент Ющенко, схоже, намагався це зробити в понеділок, закликавши переможців перегонів сформувати коаліцію якомога швидше, а саме впродовж п'яти днів.

Після зустрічі з президентом лідер БЮТ Юлія Тимошенко, яка наразі виглядає найвирогіднішим кандидатом на посаду прем'єра у разі формування демократичної коаліції, висловила сподівання, що Партія регіонів з гідністю перейде до парламентської опозиції.

За її словами, коаліція зможе віддати опозиції Рахункову палату, посади заступників міністрів та заступників голів облдержадміністрацій. Президент Ющенко в своїх пропозиціях посад для коаліції йде ще далі, пропонуючи їм і керівні посади у Верховній Раді. Але чи це не суперечить самій ідеї перебування в опозиції?

Директор Інституту проблем управління ім. Горшеніна Кость Бондаренко відповів на це та інші питання в програмі "Ранок з Бі-Бі-Сі". Розмову вів Андрій Кравець.

Бі-Бі-Сі: Беручи до уваги низку досить суттєвих повноважень, які пропонуються опозиції, чи можна в такому разі вважати опозицію дійсно опозицією, якщо вона так щільно буде присутня у владі?

Кость Бондаренко: Знаєте, я б хотів нагадати, що у 2003-му році Юлія Тимошенко виступала за розширення прав опозиції і говорила про те, що опозиції повинні належати не лише Рахункова палата, а й посада Генерального прокурора. Якщо Юлія Володимирівна є послідовною до кінця, то я думаю, що вона буде відстоювати цю думку і далі.
Але те, що запропонував президент і те, що на сьогоднішній день обговорюється про права опозиції... скоріш за все, президент не до кінця розуміє, що таке опозиція. Тому що вона і є опозицією через те, що не бере участі у діяльності офіційних виконавчих структур. Президент же наполягав, щоб опозиції дали деякі міністерські портфелі, і навіть віце-прем’єрські. І вчора фактично помаранчеві сили погодилися на те, що вони дадуть не лише посади заступників міністрів чи заступників губернаторів, що вже є входженням опозиції в уряд, а й посаду віце-прем’єра, що ніде в світі абсолютно не практикувалося.

Бі-Бі-Сі: Тобто таких варіантів ніде ще не було, і загалом, це є вийнятково українське ноу-хау, так можна сказати?

Або опозиція працює в уряді, і вона перестає бути опозицією, тобто є розширена коаліція, широка коаліція. Таке було у Франції, неодноразово в її історії, в Італії. Або опозиція залишається й далі опозицією і починає формувати тіньовий уряд Кость Бондаренко

Кость Бондаренко: Так, принаймні я таких випадків не знаю в Європі, щоб опозиція входила в уряд і при цьому залишалася далі опозицією. Або опозиція працює в уряді, і вона перестає бути опозицією, тобто є розширена коаліція, широка коаліція. Таке було у Франції, неодноразово в її історії, в Італії. Або опозиція залишається й далі опозицією і формує тіньові структури якісь, починає формувати тіньовий уряд, але тільки в такому випадку вона є опозицією – якщо вона не бере участі в діяльності виконавчої системи.

Бі-Бі-Сі: Чи можна твердити, що це може привести до поглиблення безвідповідальності влади? Бо якщо взяти до уваги те, що Ви кажете, хто нестиме взагалі відповідальність за роботу міністерств, наприклад, якщо їх очолюватимуть представники коаліції, а їхніми заступниками будуть ставленики опозиції?

Кость Бондаренко: Ні, відповідальність буде нести прем’єр-міністр і профільні міністри, а також урядові комітети і так далі. Тобто все буде абсолютно нормально, відповідальність буде. Буде просто плутанина. Ніхто не буде знати, хто ж в державі є реальною опозицією, а хто є владою. Так як було, до речі, до останнього часу: “Наша Україна” називала себе опозицією, але при цьому контролювала фактично всю вертикаль влади на місцях. І те ж саме буде зараз. Ніхто не буде знати, хто є опозицією, а хто – владою .