Віктор Ющенко. Фото Укрінформ

Читати докладніше

Коментуючи ці заяви для Бі-Бі-Сі, політолог Кость Бондаренко сказав, що не бачить потреби в проведенні такого референдуму. Розмову вів Фідель Павленко.

Бі-Бі-Сі: Чи можна вважати ці заяви президента про референдум знаковими, а головне реалістичними?

Кость Бондаренко: Якщо взяти до уваги ті речі, які запропонував Ющенко, якщо подумати, яким чином їх втілити, я думаю, не потрібно проводити додатковий референдум. 16 квітня 2000 року вже було проведено референдум, на якому понад 80% громадян України проголосували і за двопалатний парламент, і за скасування депутатської недоторканності, і за цілий ряд інших моментів, які пропонує насьогодні президент. Я думаю, що треба знайти форму імплементації рішення того референдуму, а не винаходити велосипед.
Київський інститут управління ім. Горшеніна проводив нещодавно соціологічні дослідження, в ході яких громадян питали, які зміни вони хотіли б внести до Конституцї. Переважна більшість, понад 50%, хотіли би внести у Конституцію зміни, що стосуються депутатської недоторканності, посилення президентської вертикалі, повернення мажоритарної системи виборів, розширення місцевого самоврядування, і на останньому місці двопалатний праламент.
Тому, я думаю, що президент чудово розуміє, що народ підтримає його ініціативи, але я думаю, що додатковий референдум – це лише зайва витрата коштів. Потрібно придумати, щоб рішення будь-якого референдуму мали пряму дію, без додаткової імплементації.

Бі-Бі-Сі: Чи варто читати щось між рядків у пропозиціях Віктора Ющенка? Зрештою, чимало з них повторюють пропозиції Леоніда Кучми, якого чимало критикували саме за пропозицію двопалатного пралманету, натякаючи, що це може бути першим кроком до федерацізації, яку тоді вважали страшенною бідою для України?

Кость Бондаренко:Коли Віктор Ющенко прийшов до влади, у нього було багато романтичних ілюзій щодо того, якою має бути Україна. Він вважав, що Україна може бути виключно проєвропейською, він вважав, що влада може бути виключно демократичною, що може відбутися декучмізація. Два роки перебування при владі його протверезили, і він чудово зрозумів: яку б державу не будувати, прийде Україна Кучми. І як би не звали президента, він все одно перетвориться на Леоніда Кучму.

Бі-Бі-Сі: Повернімося до іншої теми – закриття сесії парламенту. Віктор Ющенко, роблячи такі заяви, користується тим, що в нього лишається трибуна для подібних заяв. Чи ви не вважаєте, що зараз представники коаліції, а надто спікер Верховної Ради 5-го скликання втрачає потужну трибуну? Адже і прем’єр зможе звертатися як керівник уряду. А в Олександра Мороза таких можливостей виходити на широкий загал, можливо, вже й не буде.

Кость Бондаренко: У спікера парламенту була дуже гарна трибуна, але він її жодного разу не використав. Те, що пропонував Мороз, всі його пропозиції були голосом волаючого в пустелі. Справа у тому, що він практично всі свої заяви робив вхолосту. Вони не дійшли до рядових громадян, і про це свідчить падіння рейтингу соцпартії. Пан Мороз дуже довго сидів, спостерігаючи в стороні, як б’ються між собою два Віктори, намагаючись стати посередником між ними, чи, можливо, вийти переможцем у їхньому конфлікті. Але врешті він просто втратив час, і виявилося, що всі лаври вже поділені. А трибуна його виявилася настільки маленькою, що голос із неї виявився непомітним.