Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

	Посуха в Україні охопила переважно південно-східні регіони

Одночасно уряд дав право місцевій владі визначати прибутковість хлібопекарного бізнесу, встановлюючи граничні рівні рентабельності.

Опозиція твердить, що ці заходи не допоможуть зупинити зростання цін на хліб, поглиблять проблеми аграрного бізнесу, який досі не відшкодував збитків від минулорічних обмежень на ринку зерна, а також може спровокувати інші проблеми для Києва, зокрема, ускладнити просування до СОТ.

Рівно тиждень тому керівник уряду Віктор Янукович погрожував звільненням віце-прем’єрам та міністрам з аграрного та економічного блоку уряду у разі, як зростання цін на хліб триватиме.

Урядовці пояснювали це зростання політичними чинниками та бездіяльністю місцевої влади. Водночас вони запевняли, що діятимуть виключно ринковими методами для того, аби стабілізувати ситуацію.

Впродовж останнього тижня у Дніпропетровській області, де зростання цін на хліб виявилося найрізкішим – до 20% за один день – почали свою роботу одразу кілька контролюючих органів – від Генеральної прокуратури до Антимонопольного комітету.

Сама область оточена кордонами ДАЇ, яка слідкує за тим, аби з регіону не вивозилося зерно чи борошно. Заступниця Генпрокурора, Тетяна Корнякова, заявила, що її відомством після перевірок учасників аграрного ринку порушено 121 кримінальну справи, серед підстав для яких є і такі причини:
“Якщо порівняти ціну зерна однієї тони у Дніпропетровську та у Львові, то ми бачимо, що у Дніпропетровській області тона зерна коштує менше, а ціни на хліб підняли, тоді як у Львові не піднімали.”

Квоти й обмеження

Тим часом міністри, про можливість відставки яких йшлося минулої середи, коментують ще два обмежувальні кроки уряду – запровадження квот на експорт зерна та можливість місцевої влади обмежувати рентабельність хлібопекарних підприємств, навіть якщо вони є приватними.

Ось як пояснив доцільність останнього кроку віце-прем’єр з аграрних питань Віктор Слаута:
“Ці важелі ми дали адміністраціям для тих, хто жирує на українцях, хто за ніч рівень рентабельності робить замість 3-4% аж до 10-15%. Тепер губернатор будь-якої області може цим рівнем рентабельності призупинити зарвавшихся. Бо якою є ситуація в Україні: приватні власники. Я не знаю, що завтра збреде в голову якомусь приватному хлібзаводу.”

Кому належить приватне?

Впродовж останнього тижня уряд та опозиція з’ясовували, кому належать приватні підприємства, що випікають хліб, у регіонах, де відбулося найбільше підвищення цін. Спочатку перший віце-прем’єр Микола Азаров та віце-прем’єр з аграрних питань Віктор Слаута прямо назвали серед зацікавлених у підвищення цін на хліб бізнесменів, пов’язаних із Блоком Юлії Тимошенко.

Згодом представники блоку заявили, що не мають жодного відношення до хлібного бізнесу, а от, мовляв, 9 хлібопекарних підприємств у східних та південних областях входять до бізнес-імперії “регіонала” Рината Ахметова, СКМ. Компанія одразу ж заявила, що позбулася всіх “хлібних активів” ще 13 червня, продавши цей бізнес іншій компанії донецького походження.

Винні квоти?

Утім, колишній міністр економіки, а нині “б'ютівець” Сергій Терьохін твердить, що однією з головних причин підвищення цін на борошно і хліб є реакція на обмеження зернового експорту, запровадженого нинішнім урядом минулого року.

Мовляв, від того кроку учасники ринку зазнали збитків, які хочуть відшкодувати, а виробники зерна, які не змогли його продати минулого року, тепер скоротили посіви на 19%. Останньою краплею стала цьогорічна посуха, через яку, за різними оцінками, Україна може “недозбирати” до 10 мільйонів тон зерна:

“Минулого року при доброму врожаї уряд заборонив експорт зерна. Це призвело до втрат оборотних коштів компаній, які виробляють і переробляють зерно. Те, що уряд Януковича “згноїв” зерна на 200 мільйонів доларів, призвело до того, що цим компаніям ці 200 мільйонів треба якось відновити. Зрозуміло, що вони хочуть це зробити за рахунок споживача.”

Такі неринкові методи, вважає пан Терьохін, крім того, що посилять негативні тенденції на аграрному ринку і не припинять зростання цін на хліб, можуть мати і більш глобальні наслідки для української економіки, зокрема, знову заблокувати просування Києва до членства у СОТ:

“На останніх переговорах у Женеві щодо вступу України до СОТ, минулорічне рішення уряду про заборону експорту було дуже різко скритиковане. Я вам абсолютно чітко говорю, що у разі, якщо всупереч нормам ГАТТ, будуть запроваджені будь-які кількісні обмеження на експорт українського зерна, Україна точно не опиниться у Світовій Організації Торгівлі цього року. І взагалі є питання щодо вступу до цієї організації при продовженні такої практики.”

Тим часом з’являються перші прогнозні оцінки цьогорічного врожаю. Незалежні експерти вважають, що у 2007 році Україна збере від 27 до 33 мільйонів тонн зерна проти торішніх 34 мільйонів тонн і 38 мільйонів тонн у 2005 році.