Роман Лебедь Бі-Бі-Сі, Київ

	Демонстранти на Майдані рятуються від спеки. Фото Бі-Бі-Сі

Науковці пов’язують високу температуру надворі із глобальним потеплінням.

Майже 33 градуси вище нуля за Цельсієм – така спека востаннє стояла в Києві 21 травня 1891 року. В Українському гідрометцентрі кажуть, що погода в столиці в понеділок, імовірно, побила свій рекорд.

Директор центру Микола Кульбіда стверджує, що суха, спекотна погода в Україні таки справді затяглася, однак, за його словами, нічого аномального в цьому немає.

"Короткочасне послаблення спеки можна чекати 28-29 травня, після проходження атмосферного фронту і випадіння грозових дощів, - прогнозує він. - Найбільш інтенсивними вони очікуються в західних, північних та центральних областях. В інших регіонах опадів не передбачається. Загалом, така спекотлива погода, за нашими попередніми оцінками, протримається не менше, ніж до першої декади червня."

Прогнозувати, яким буде прийдешнє літо, Микола Кульбіда не береться, але припускає, що воно буде спекотним. Адже, за його словами, з року в рік погода теплішає хоча б на частку градуса, і до цього причетні глобальні кліматичні зміни.

В цей час волинянин Микола Лис – знавець народних методів прогнозування – каже, що процес глобального потепління тут ні до чого.

Журналіст та письменник стверджує, що прогноз – його хобі, і займається він цим ремеслом лише 12 днів на рік – з 26 грудня по 6 січня. Пан Микола каже, що значне потепління відбувається приблизно кожні вісімсот років.

"Починаючи з другої половини дев’ятого століття нашої ери, в десятому, а особливо одинадцятому і дванадцятому століття погода була дуже спекотною. Тоді французькі й німецькі хроністи, руські літописці писали, що вже п’ятнадцять років не бачили снігу. Це був період дуже інтенсивного потепління. Тоді нічого такого не було – ні фабрик, ні заводів, ніяких викидів... Настало тринадцяте століття – погода почала нормалізуватися, а вже в шістнадцятому, першій половині сімнадцятого століть було те, що називають “малим льодовиковим періодом” - коли не лише в Москві, а навіть в Лондоні у серпні випадав сніг. Ну й нічого – закінчився цей “малий льодовиковий період”, і поступово почалося потепління. Просто, швидше всього, є певні періоди", - каже аматор.

Водночас Міжурядовий комітет із кліматичних змін вважає, що температура до кінця цього століття зросте на 1,8-4 градуси Цельсія, через що рівень моря підніметься 28-43 см, а тропічні шторми стануть більш інтенсивними.

Серед міжнародної наукової громади уже не лишилося сумнівів з приводу того, що глобальне потепління викликане діяльністю людини, і що воно відбувається темпами, яких раніше не було зафіксовано в історії.

Демонстранти не в захваті

До раптової спеки не був готовий ніхто. Але, чи не найменш від неї у захваті ті, хто підтримує коаліцію на Майдані Незалежності в Києві.

Деякі її симпатики навіть відмовилися спілкуватися із Бі-Бі-Сі, мовляв, у них через спеку немає настрою. Проте запевняють, що погода не прожене їх з Майдану.

Ось що сказали нам люди:

"На мене спека впливає. Як і всі, я її відчуваю, але гострих потреб відлучатися в затінок немає. Тут є фонтан з холодною водою, можна обмитися".
"Я вважаю, що ми люди не слабкі, будемо триматися до останнього! У нас є вода в наметах, будь-коли ми можемо освіжитися, а взагалі, тут є душ".
"Спеку сприймаю дуже важко, але якось знаходимо час навіть на Дніпрі покупатися іноді".
"Я лікар наметового містечка на Майдані Василь Олексійович. Люди сприймають спеку нормально, тому що ті, хто їде сюди, попереджені, вони дивляться прогноз погоди про те, що буде спекотно, беруть із собою парасольки. Звернень, слава Богу, мало. Тому все відбувається спокійно".