Ольга Макарчук Бі-Бі-Сі, Київ

Вацлав Клаус і Віктор Ющенко обговорили у Києві цілий спектр питань

Пан Клаус відгукнувся на пропозицію свого українського колеги Віктора Ющенка щодо розробки двосторонньої угоди, яка б регулювала перебування українських мігрантів у Чеській республіці.

Ця тема тривалий час вважалася проблемною у взаєминах між Україною та Чехією, де, за неофіційними даними, мешкає понад двісті тисяч українців.

Від жовтня минулого року в Чехії набув чинності Закон про працевлаштування, який встановив жорсткі обмеження для трудових мігрантів, які прибули не з країн-членів Євросоюзу.

Першими, хто відчув на собі ті обмеження, стали українці, які після словаків становлять найбільшу за кількістю групу трудових мігрантів і щодо яких у тому документі були прописані окремі положення.

Проте на початку поточного року влада в Україні змінилася і тепер актуальним виглядає питання надання українським заробітчанам легального статусу.

Під час візиту до Києва у вівторок президент Чехії Вацлав Клаус підтримав пропозиції Віктора Ющенка щодо врегулювання статусу українських заробітчан, назвавши ту проблему такою, що непокоїть офіційну Прагу:

„Ми прийняли цю справу, як існуючу проблему, яку треба вирішувати. Тому повинна бути розроблена конкретна угода, яка вирішуватиме питання статусу українських нелегалів. Ми порівняли статистичні дані, які маємо щодо перебування українців у Чехії, і нас бентежить той факт, скільки українців мешкає у Чехії і скільки покидає Україну. Але я думаю, що цю проблему можна вирішити”

Зі слів українського президента Віктора Ющенка, сьогодні в Чехії мешкає понад двісті тисяч українців, більшість яких є нелегальними заробітчанами.

У 2004 році чеське міністерство праці провело соціологічне дослідження, аби з'ясувати, яким чином подолати проблему нелегальної міграції.

З'ясувалося, що чеські українці переважно працюють на будівництві, є замкнутими у колі спілкувнаня інших українських мігрантів, разом із тим – високоосвіченими і такими, що сприймають своє перебування в Чехії, як тимчасове.

Раніше перебування в тій країні частково регулювала двостороння Угода про взаємне працевлаштування та від минулого року – Договір про соціальне забезпечення.

Президент Ющенко наполягає на розробці нового двостороннього документу, який, із його слів, узаконив би статус українського заробітчанина в Чеській республіці:

"Міністерствам закордонних справ однієї й іншої країни найближчим часом варто би було попрацювати над розробкою Угоди про тимчасове працевлаштування, яка б надала наближення консульських послуг для вихідців із України, а також забезпечила більшу формалізацію процесу працевлаштування. Також ішла мова про легалізацію цих людей і їх перебування в Чеській республіці."

Разом із тим, від травня українцям стало простіше потрапити до Праги – Чехія відгукнулася на скасування Україною віз для громадян країн-членів ЄС, і до осені скасувала платню за транзитні та короткострокові візи для українців.

Оглядачі розцінили такий жест як реальну декларацію підтримки європейських устремлінь України.

Під час перебування в Києві президент Чехії Вацлав Клаус пообіцяв, що невдовзі Україна отримає політичну та технічну допомогу на шляху до членства в ЄС і НАТО:

"Чеська республіка поважає прагнення України якнайшвидше стати членом євроатлантичних структур. Згадуючи той час, коли ми самі довго стукали в двері цих структур, ми бажаємо Україні, щоби для неї це стукання тривало набагато менше. В цьому контексті ми готові допомогти Україні політично та технічно".

Натомість, на переговорах Вацлава Клауса з Віктором Ющенком не пролунала тема можливого залучення України до співпраці з „Вишеградською четвіркою” – об'єднанням, до якого разом із Польщєю, Словаччиною та Угорщиною належить і Чехія.

Свого часу те об'єднання стало вирішальним для консолідації зусиль чотирьох країн в просуванні до європейської спільноти.

Як одна з країн-членів „Вишеградської четвірки", Чехія підтримала прагнення України до євроатлантичних структур на саміті цього об'єднання у Польщі минулого тижня.

Тоді прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявила про започаткування формату 4+1, завдяки якому "четвірка" могла б ділитися досвідом із набуття членства в Євросоюзі.