Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

З'їзд прийняв відставку попереднього лідера партії Сергія Тигіпка, який заявив про бажання піти у відставку, пояснивши це необхідністю оновлення партії після програшу про-владної команди на президентських виборах минулого року.

Якщо раніше колишні партії влади проводили свої з’їзди у великих залах Жовтневого Палацу та Українського Дому, то зараз вони обирають більш скромні будівлі, у яких в попередні роки знаходила прихисток для своїх зібрань колишня опозиція.

Як і соціал-демократи об’єднані кількома тижнями раніше, трудовики проводили свій з’їзд у Будинку вчителя. Проте на відміну від колишніх соратників, представники Трудової України приготували більше сюрпризів, першим із яких став виступ лідера партії, Сергія Тигіпко.

Цей виступ став першою публічної промовою політика, який не з’являвся на людях з початку грудня минулого року, коли він склав із себе повноваження голови Національного Банку і голови штабу кандидата у президенти, Віктора Януковича.

Ці кроки пан Тигіпко пояснив тільки тепер:

“Впевнений, що розвиток ситуації на виборах міг би піти по іншому варіанту, коли б так само, як і на Майдані, на повний голос пролунала б думка іншої половини виборців, коли б горе-прихильники Януковича не покладалися б на адмінресурс, а вели відкриту масову кампанію. Одразу після другого туру потрібно було звернутися до людей і вийти на пряме спілкування з пресою. Янукович на цей крок не пішов. Він вичікував у найбільш несприятливий для цього час. Вести виборчу кампанію без кандидата було заздалегідь програшно. Чому так сталося, я не можу сказати абсолютно чітко, бо просто не знаю, але, на мій погляд, вплинуло те, що після другого туру виборів Віктор Федорович сподівався на рішучі кроки президента Кучми. Цього не сталося, і, я переконаний, не могло статися. Силовий варіант, про який так багато говорили, практично ніколи не існував. А коли почалися розмови про сепаратизм, я чітко зрозумів, що рішення потрібно приймати терміново, що і зробив.
Чому пішов з Національного Банку? На той час переважна більшість колективу абсолютно відверто симпатизувала іншому кандидату, і пересісти з крісла керівника штабу його опонента у крісло голови Нацбанку, - це викликало би супротив колективу. А я жодним чином не хотів політизувати цю державну структуру. Ні до виборів, ні під час виборів, ні після виборів.”

Єдиний із лідерів політичних сил, які підтримали тоді про-владного кандидата, Сергій Тигіпко заявив, що хоче розділити відповідальність за прорахунки кампанії, і бажає оновлення своїй партії. Він не тільки склав із себе повноваження голови Трудової України, але й вийшов із Політради партії.

Проте зовсім із політики йти не збирається, і про свої подальші плани каже так:

“Я фінансист, і прийшов у владу з посади голови правління ПриватБанку, буду займатися більше фінансами. Від партії не відійду, і буду всіляко її підтримувати. Від громадської роботи також не відійду, і буду дуже активно займатися програмою “Батьки проти наркотиків.”

Сергій Тигіпко спростував інформацію про те, що після другого туру президентських виборів він весь час перебував за кордоном, а свою відсутність на публіці пояснив роздумами щодо власного політичного майбутнього та майбутнього партії, та спробами знайти нових союзників, які, утім, за словами Сергія Тигіпка, виявилися невдалими з огляду на підготовку до парламентських виборів 2006 року.

Оцінюючи перші кроки нової влади, Сергій Тигіпко заявив, що як людина, яка працювала у виконавчій владі у попередні роки, він постійно ловить себе на тому, що у більшості випадків чинив би так само.

Занепокоєння викликають подальший розподіл суспільства на Схід та Захід, нові зовнішньополітичні орієнтири та кадрова політика.

Як колишній голова Національного Банку, пан Тигіпко каже, що не драматизував би зміцнення гривні, проте, можливо, робив би це не так різко:

“Безумовно, це позитивно вплине на стримання цін, на імпорт, але безперечно і те, що це заважатиме нашим експортерам. А я хотів би підкреслити, що все економічне зростання останніх років в Україні трималося на експортерах. І я боюся, що такі різкі кроки можуть призвести до того, що експортери втратять свою конкурентноздатність на зовнішніх ринках. Хоча я не драматизував би ситуацію. Як ви пам’ятаєте, я завжди радив тримати заощадження в гривнях. Ті, хто так зробили, виграли, а ті, хто тримав долари у скляних банках вдома, програли.”

Водночас його наступник на посаді голови Трудової України, Валерій Коновалюк, дав більш жорстку оцінку діям нової влади, зокрема, і курсовій політиці на зміцнення гривні:

“На мій погляд, курсова політика Національного банку спрямована виключно на те, аби за рахунок фінансових спекуляцій відібрати в українців дуже великі валютні суми. Я впевнений, що для людей, які відкладали по 500-1000 доларів, це втрата 20 % заощаджень.”

Водночас, на відміну від інших лідерів партій, що програли минулі президентські вибори, він нього частіше можна було чути не про опозицію, а про альтернативу новій владі:

“Партія займатиме позицію конструктивної критики дій влади, - підтримувати її розумні кроки та доцільні реформи, але жорстко критикуватиме ті дії, які носитимуть безвідповідальний характер і можуть мати негативні соціально-економічні наслідки. Ми відокремимо справжню опозицію від реваншистських сил, і визначати, хто є опозицією, буде суспільство.”

Новий лідер Трудової України заявив, що трудовики планують відновити фракцію партії у парламенті, яка було розпалася після виборів. Він також припустив, що партія навряд чи блокуватиметься із якимись іншими політичними силами на виборах 2006 року.

Під час з’їзду Трудова Україна поповнилася новими членами, серед яких такі депутати як Володимир Сивкович, Генадій Руденко, Володимир Демьохін, а також Микола Княжицький.

Водночас, із партії було виключено Олександра Єдіна, Адама Чикала, Ігоря Шарова, Василя Гладких, Григорія Дашутіна, Юлія Іоффе, Миколу Нощенка, Андрія Деркача, які залишили фракцію партії у парламенті після виборів.