Фідель Павленко Бі-Бі-Сі, Київ

Колишній член політради партії Регіонів вважає, що ця політична сила не змогла перебудувати діяльність після президентських виборів і має доволі похмурі перспективи на майбутніх виборах до Верховної Ради.

Останні події довкола арешту Бориса Колесникова, що, за словами аналітиків, сприяють “популяризації” цього політика, можуть, на думку пана Коновалюка, послабити позиції Віктора Януковича у регіоні, який найбільше підтримував теперішніх опонентів влади.

В. Коновалюк: Справа Колесникова є доказом того, що влада починає активно готуватися до майбутніх парламентських виборів і її дії спрямовані виключно проти тих опонентів, які у подальшому можуть дуже серйозно впливати на ситуацію і настрої в суспільстві.

Бі-Бі-Сі: Тобто фактично Ви погоджуєтеся з тим, що затримання Бориса Колесникова, нехай і в небажаний спосіб, але сприяло зростанню його популярності, принаймні на Донеччині. Може такий нетрадиційний “пі-ар” зіграє на руку загалом тій політичній силі, яка на виборах президента підтримувала опонентів теперішньої влади?

В. Коновалюк: Знаєте, якщо Юлія Тимошенко, якій свого часу довелося сидіти у в’язниці, стала тепер прем’єром, то теоретично не виключено, що і Борис Колесников колись у майбутньому може стати президентом. Можливо, не зовсім коректне порівняння, але ми говоримо про людину, яка двічі обиралася на посаду голови Донецької облради, людину, добре відому майже п’яти мільйонам виборців у важливому регіоні України, а тепер і по всій країні. Тобто, спроба дискредитації цієї людини з боку влади може мати зворотній ефект.

Бі-Бі-Сі: Як зростання популярності Бориса Колесникова може вплинути на позиції Віктора Януковича на Донбасі? Чи не призведе це до певної втрати позицій колишнього претендента на президентську посаду?

В. Коновалюк: Мені незручно це коментувати. Можу лише підтвердити, що людина, яка відчуває на собі такий тиск з боку влади, очевидно отримує більше симпатій з боку опонентів влади. Це яскравий приклад, коли перебування за гратами надає політику такої публічності. Але щодо особистостей, - то мабуть справа партії Регіонів визначати, чи треба їй змінювати лідера, чи визначати якісь інші напрямки напередодні парламентських виборів.

Бі-Бі-Сі: Ви згадали партію Регіонів, одним з керівників якої донедавна були, але згодом вийшли зі складу її політради. Очевидно, Ви не згодні з деякими напрямками діяльності партії, з небажанням реформуватися і пристосовуватися до реалій пост-революційної України. На Вашу думку, у цього політичного проекту світле чи похмуре майбутнє?

В. Коновалюк: Моя позиція була чіткою – ми повинні були зрозуміти, що змінилася не лише політична ситуація, а змінилося суспільство. Партія, яка орієнтувалася на владу і очолювалась прем’єр-міністром, до певної міри створювалась штучно і кон’юнктурно, а перспектива полягає виключно в ідеології – наскільки ця партія відповідатиме прагненням і настроям людей. Мені здається, що у цій партії далеко не усі зрозуміли потребу реформування, щоби мати змогу справді серйозно впливати на політичні процеси, на розробку концепцій внутрішньої і зовнішньої політики.

Бі-Бі-Сі: Тобто за умов браку цих реформ ви не бачите можливості успішного виступу партії Регіонів на майбутніх парламентських виборах і створення потужної дієвої фракції у Верховній Раді?

В. Коновалюк: У наступному парламенті – ні, я вважаю, що ні. І в цьому є певна проблема, щоб у нас формувалась дієздатна опозиція, бо не існує нормального демократичного суспільства там, де немає потужної опозиції. А для цього треба зробити певні кроки, які стосуються не лише певних лідерів, але і певних умов діяльності політичної партії.

Бі-Бі-Сі: В партії “Трудова Україна” Ви бачите той політичний проект, де є бажання реформуватися і пристосовуватися до сучасних вимог, і де Ви могли б реалізувати власні політичні амбіції?

В. Коновалюк: Мені взагалі імпонує лейбористська ідеологія, і я вважаю, що на сучасному етапі Україні потрібна та ідея, яка би створила умови для реалізації трудового потенціалу, для підвищення добробуту і рівня життя. Я хочу сказати, і Вам, мабуть, першому про це скажу, що я був ще 1999 року засновником партії “Трудова Україна”, але тоді склалося так, що партію перетворили на своєрідне закрите акціонерне товариство і я не бачив там перспективи. Потім був проект партії Регіонів, де я також брав активну участь, але сьогодні я запропонував не лише політичну стратегію, але і бачення ролі партії в суспільстві. Я відчув підтримку цих ідей серед активу партії, і я переконаний, що це дійсно той проект, який може претендувати на високий результат у майбутніх виборах.

Бі-Бі-Сі: Валерій Коновалюк, як майбутній лідер “Трудової України” – це реальність, Ваші політичні амбіції чи лише чутки у політичних і журналістських колах?

В. Коновалюк: Знаєте, якби наші журналісти звертали увагу на роботу депутатів, вони би побачили, що я ще 5 років тому створив потужну робочу групу і почав працювати над новим Трудовим кодексом України. Україна – остання держава СНД, яка не має сучасного трудового законодавства, і я пишаюся тим, що наш законопроект був у першому читанні прийнятий у парламенті. Це той крок, який найкраще висловлює мою ідеологічну спрямованість, і який створює для кожного українця умови і можливість себе реалізувати...

Бі-Бі-Сі: ..А Ви йому в цьому допоможете на чолі партії “Трудова Україна”?

В. Коновалюк: А це є певний політичний механізм, який і дозволяє реалізувати наші ідеї.

Бі-Бі-Сі: А як до цього ставиться теперішній лідер партії Сергій Тигіпко? Чи він теж розуміє, що у сучасних політичних умовах партія повинна реформуватися, і готовий поступитися своїм місцем – можливо, не Вам, а комусь іншому?

В. Коновалюк: Знаєте, Сергій – достатньо талановита людина, і я хочу сказати, що це, мабуть, перший приклад у сучасній Україні, коли керівник партії, розуміючи, що він має певні негативні наслідки після президентської кампанії, не зважає, що він віддає щось дуже йому близьке. І це викликає велику повагу. Я не вважаю, що він втрачений для політики, але потрібен певний час, щоби він зміг у першу чергу реформувати себе і знайти той шлях, який дасть можливість потім повернутися, впливати на політичні процеси і бути корисним державі.

Бі-Бі-Сі: Ми говоримо про зміну керівництва “Трудової України” як про доконаний факт, чи досі йде процес обговорення? Зрештою, є політрада партії, є інші люди – чому саме Валерій Коновалюк, а не, скажімо, Олександра Кужель чи Дмитро Табачник?

В. Коновалюк: Я зараз не хотів би це коментувати, але 23 квітня відбудеться з’їзд “Трудової України”, на який я Вас запрошую. Я вважаю, що керівництво партії – це не головне, а головне сьогодні чітко зрозуміти, яким чином забезпечити зростання її впливу в суспільстві, якою повинна бути політична стратегія, щоби заручитися підтримкою людей. Для мене взагалі питання одноосібного керівництва ніколи не виникало, тому що партія повинна мати цілу низку лідерів, людей відомих і публічних, а найголовніше – це має бути команда. Є певні реалії. Ми дуже серйозно працюємо із соціологами і відчуваємо потребу в суспільстві для існування нової політичної сили. Немає спонтанних рішень, є прагматична позиція, яка нас об’єднує, і якщо наші політичні амбіції справді спрямувати у це русло, я переконаний, що партія “Трудова Україна” має дуже серйозну політичну перспективу.

Бі-Бі-Сі: Ви бачите її у складі об’єднаної опозиції з тими ж Регіонами чи СДПУ(о), чи це буде окремий проект зі своєю ідеологією і своєю позицією в політикумі?

В. Коновалюк: Це буде окремий проект і я вважаю, що сьогодні опозиція повинна формуватись навколо певної ідеології. Не може і не повинно бути так, що хтось програв і хоче об’єднатися виключно для того, щоби потім досягти певного реваншу. Для мене це неприйнятно, для мене важливо зрозуміти яким чином ми об’єднуємо зусилля, яка для цього мета, і як її досягти.

Бі-Бі-Сі: Тобто, ви фактично відрізаєте себе від партії Регіонів, так би мовити перерізаєте пуповину, і йдете на проект “Трудова Україна”, який зовсім необов’язково з тими ж Регіонами у майбутньому якось узгоджуватиме позиції чи визначатиметься про координацію на виборах тощо?

В. Коновалюк: Ви знаєте, це як новонародженій дитині треба робити перший подих. Це цілком новий початок.

Бі-Бі-Сі: Ви бачите “Трудову Україну” в опозиції до влади. Чим ви можете привернути на свій бік виборців більше, аніж ті сили, які зараз перебувають при владі і мають, відповідно, більші важелі?

В. Коновалюк: Я не буду розкривати всі ті кроки і задуми, які ми плануємо реалізувати, але я хочу підтвердити, що вже за кілька місяців ми будемо сприйматися у свідомості українців, як виключна альтернатива владі. Альтернатива владі. Це буде цілісна система, яка не лише пропонуватиме певні програмні речі, але й продемонструє здатність діяти більш ефективно, більш конструктивно, і я вважаю, що партія матиме наближчим часом фракцію в парламенті, як політичний інструмент, а незабаром ми презентуємо і уряд “Тудової України”.

Бі-Бі-Сі: Тіньовий уряд?

В. Коновалюк: Ви знаєте, я свідомо наголошую: це буде уряд “Трудової України”.

Інтерв'ю з Валерієм Коновалюком провів Фідель Павленко.