|
Україна хоче румунської підтримки в ЄС | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
У середу в Бухаресті відбулися переговори міністрів закордонних справ Румунії і України Мірче Джеоане і Костянтина Грищенка. Київ висловив сподівання щодо запровадження максимально ліберального візового режиму поїздок до Румунії, а також закликав Бухарест сприяти вирішенню проблем української національної меншини в Румунії. Йшлося про можливість вже до осені нинішнього року підписати Угоду щодо континентального шефу у Чорному морі, хоча раніше фігурував термін - березень. Тло Візит МЗС України відбувається на тлі з одного боку відчайдушних спроб Києва переконати Захід у необхідності пришвидчити темпи просування до ЄС і НАТО, зокрема, закріпивши відповідні перспективи у документах міє Україною і НАТО і ЄС, а з іншого - серйозного поступу Румунії в напрямку до євроструктур. І хоча Румунія не потрапила до гурту країн, яких запросили вступити до ЄС нинішнього року, проте їй пообіцяли це у 2007. Запрошення приєднатися до НАТО Бухарест отримав ще на Празькому самміті 2002 року - за умови проведення відповідних реформ. Тому зрозумілі прагнення Києва заручитися підтримкою Бухареста. Костянтин Грищенко, назвавщи у Бухаресті євроатлантичну тему однією з найважливіших у двосторонніх взаєминах, підтвердив важливість для України румунського досвіду, зокрема, у сфері адаптації українського законодавства до європейських стандартів. Шельф Обговорюючи проблему делімітації континентального шельфу і виключних економічних зон Київ і Бухарест дипломатично повідомили про необхідність вийти на підписання відповідного документа. Київ твердить про можливість досягнення консенсусу і узгодження тексту угоди до осені нинішнього року на двосторонньому рівні, не долучаючи міжнародний суд. Раніше йшлося про березень. Про можливість уникнення міжнародного суду заявляв ще раніше і президент Румунії Іон Ілієску. Проте - попри підписаний влітку минулого року Договір щодо режиму україно-румунського кордону - залишаються розбіжності стосовно статусу острова Зміїний. Бухарест вваажає його незаселеною скелею, а не островом, посилаючись на Конвенцію з морського права 82 року. Це дозволяє інакше визначати початок континентального шельфу, що в свою чергу обмежує економічні інтереси України. Під час нинішніх переговорів українська сторона досить критично поставилась до ситуації навколо української національної меншини в Румунії. Костянтин Грищенко закликав румунську сторону сприяти збільшенню кількості шкіл у Румунії з українською мовою викладання, заявивши, що Україна тим часом виконує свої зобов'язання, згідно з Європейською хартією мов національних меншин. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||