Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

Причини знецінення української валюти, роль у цьому Національного банку та його помилок журнал “Контракти” аналізує разом із колишнім міністром економіки Володимиром Лановим:

"Національний банк міг зупинити стрімку девальвацію гривні, якби вийшов на міжбанк із валютними інтервенціями вчасно. Наприклад, коли курс досяг позначки 5,5 гривень за долар. Тоді зростання можна було б призупинити і взяти під контроль. Падіння гривні все одно тривало б, оскільки проблеми з експортом і відсутність достатньої кількості валютної виручки посилювали девальвацію, але це падіння не було б таким стрімким. Пізні інтервенції вже не могли загальмувати маховик. Нацбанк не дав ринку стабільності і не вказав вектор руху. Заборонити ж банкам видавати депозити – це найгірше рішення з можливих. Банкіри, які повинні розуміти, що головне – це довіра вкладників, раптово забули про це. Зараз центробанк здебільшого займається санацією комерційних банків – це необхідна, але далеко не єдина його робота. НБУ рятує банки, але руйнує грошову одиницю. А головне зараз – стабільний курс із тенденцією до зміцнення гривні й ослаблення долара".

"Фокус", досліджуючи долю кредитів та позичальників, прогнозує, що цього року українці повернуть банкам близько 200 тисяч автомобілів, що перебувають у заставі. Але купити їх задешево найближчим часом не вдасться, - пише тижневик:

"Не вдаючись до сумнівних схем, продати заставне авто дуже складно.
Справа в тому, що при легальній схемі продажу ціна вживаної машини значно зростає. А тому експерти застерігають: незважаючи на небувалу кількість повернень заставних машин , стрімкого падіння цін на них поки що не очікується. Проблема – у вітчизняному законодавстві, за яким банкам не вигідно відбирати авто. По-перше, якщо банк його продає, то мусить заплатити 20% податку на додану вартість. Клієнт, який взяв кредит, зобов’язаний заплатити з продажу подоходний податок 15%, але знову ж таки це робить банк як податковий агент. Якщо ж реалізація відбувається через міністерство юстиції на аукціоні, то фірми, які його проводять, забирають собі 30% за влаштування торгів. Тобто, банк втрачає ще 30%, а в підсумку отримує залишкову вартість автомобіля в 35%. Це абсолютно невигідно”, - цитує “Фокус” автодилера Олега Назаренка, який вважає, що зрушити організований ринок заставних машин із мертвої точки може лише зміна законодавства. Альтернатива цьому – продажі за сірими тіньовими схемами.

Тижневик "Кореспондент" дослідив, де і як шукають заробітків українці, які втратили роботу вдома. Безробітний український середній клас їде на Захід – збирати ягоди та чистити коней. Нова зарплатня за ту працю не дуже поступається старій. На думку фахівців із пошуків робочої сили, багатьом українцям слід замислитися над тим, що жити треба там, де є робота, а не працювати там, де є житло, як всі звикли:

"До цього змушує ситуація на ринку праці. Попри те, що в багатьох європейських країнах від трудових мігрантів позбавляються, там все ще залишаються сфери, які потребують робочих рук. Це переважно або кваліфіковані, або сезонні роботи. Українські рекрутери стверджують, що в Європі потрібні зварювальники, суднобудівники та інженери. В Німеччині – програмісти, біологи та хіміки. В Польщі – збирачі врожаю та заводські робітники. В Скандинавії – водії-дальнобійники, медсестри, збирачі ягід та працівники ферм.

Криза кризою, а яблука та полуниці в Польщі як родили, так і родитимуть, і їх треба збирати. І як альтернатива тому, що в Україні роботи зараз просто немає, то збір фруктів за кордоном – найпростіший варіант. Щоправда, й поляки повернулись із закордонних заробітків і сидять без роботи. Але польський зварювальник, який заробляв у Норвегії 10 тисяч доларів, збирати полуницю за 500 доларів не піде. А українець піде", - впевнена представниця польської рекрутингової агенції Юлія Якимчук, яку цитує журнал "Кореспондент".

“Гайда на пиво!” – такий заголовок редакційної статті в "Українському тижні". Криза – поняття також відносне, - такий принаймні один із висновків можна зробити, прочитавши історію від Юрія Макарова:

“Ми виходимо з того, що успішні люди – розумні люди (навіть тоді, коли лаємо їх дурнями та пройдисвітами). Але це не так, точніше, не завжди так. Побіжне знайомство з членами українського так би мовити “Клубу мільярдерів” переконує: співвідношення геніїв та клінічних ідіотів у цьому середовищі таке саме, як і в будь-якій довільно взятій вибірці. Тобто, ніщо людське їм не чуже. Моїй приятельці пощастило: вона не втратила роботу. Їй просто скоротили робочий тиждень, тепер вона працює щодвадні. Так само скоротили й витрати на офіс: тепер моя подруга сидить в одному кабінеті зі своє начальницею і має змогу чути всі її телефонні розмови. Як ви гадаєте, чим найбільше в цей доленосний час для свого бізнесу, кар’єри, а також усієї української економіки стурбована керівниця? Правильно: вона замовляє ювелірні прикраси. Шалено гарні італійські прикраси з емалі та білого золота. Начальницю не зупиняє те, що її чують дівчата, яким уже другий місяць затримують платню. Чи не так само поводиться й частина українських еліт?”, -
запитує "Український тиждень".