Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

“Тиждень” пише про те, що вирішити проблему різкого зниження податкових надходжень уряд може двома шляхами: скороченням видатків або збільшенням емісії грошей.

“Корреспондент” вважає, що заради соціальної підтримки населення напередодні майбутніх президентських виборів уряд Юлії Тимошенко готовий завести країну у економічну безвихідь.

“Контракти” у статті “Стоп-кадр” пишуть про зростання безробіття в Україні і про те, які фахівці нині користуються попитом на ринку праці.

Курс гривні

“Фокус” у статті “Другий десяток” розмірковує над тим, як при відсутності якихось значущих подій в економіці курс гривні за один тиждень зміг підскочити з 8.25 до 9.5 гривень за долар, а потім знову повернутися на первинні позиції.

Часопис також подає 5 варіантів подальшого розвитку подій на валютному ринку – від Зімбабвійського, коли долар коштуватиме 15 гривень, до фантастичного, коли долар впаде, і коштуватиме 5 гривень: “Якщо уряд так і не зможе розжитися грошима у Євросоюзу, США, Росії чи міжнародних фінансових організацій, експерти не виключають, що дефіцит у 50 мільярдів гривень буде покрито за рахунок емісії.

Увімкнення друкарського верстату нічого хорошого не принесе. Якщо влада, уряд та НБУ і надалі пливтимуть за течією, українська грошова одиниця може знецінитися до 15 гривень за долар.

Якщо ж МВФ відмовиться кредитувати Україну, але Нацбанк при цьому не включить друкарський верстат, ситуація з курсом буде кращою, хоча девальвація гривні триватиме. Адже валюту в країні активно купуватимуть приватні компанії та банки, які мають віддавати борги перед іноземними кредиторами.

Є і ще один сценарій, що передбачає відмову від кредиту МВФ. Мова йде про свідому відмову уряду від допомоги цієї організації. Деякі експерти вважають, що рекомендації фонду застаріли років на 20, і що саме виконання вимог МВФ привело до дефолту Аргентину у 2001 році.

На думку експертів, якщо грамотно підійти до такого сценарію, то курс можна утримати на рівні 12 гривень за долар.

Не зважаючи на всі складності, у березні Україна все ж таки, має шанси отримати другий транш кредитної лінії МВФ. Після надходження грошей МВФ у другий тиждень березня відбудеться певне зміцнення гривні.

Проте тиск на гривню збережеться, і до кінця року курс сягне 10 гривень за долар. Єдиний сценарій, який передбачає зміцнення гривні – це різке падіння американського долара відносно інших світових валют.

І хоча експерти вважають такий сценарій найменш вірогідним, повністю виключати його не можна. Таким чином, якщо долар знеціниться у два рази, то гривня може зміцнитися у два рази до 5 гривень за долар,” – пише “Фокус.”

Інфляція попереду?

“Тиждень” у статті “Позики не дано” пише про те, що вирішити проблему різкого зниження податкових надходжень уряд може двома шляхами: скороченням видатків або збільшенням емісії грошей: “Зараз, як і в першій половині 90-х років, уряд може покрити бюджетний дефіцит за рахунок пришвидшення роботи друкарського верстата. Якщо друкарський верстат запрацює на повну потужність, Україну очікує поглиблення економічної кризи.

Найочевиднішим наслідком тане зростання інфляції. Щоб не вмикати друкарський верстат, уряд Юлії Тимошенко шукає фінансову підтримку за кордоном. Крім того, уряд намагається відновити призупинене фінансування МВФ. Проте, на думку експертів, профінансувати дефіцит бюджету за рахунок закордонних позик нереально.

Навряд чи Україна отримає хоча б долар безпосередньо від США, Японії або Норвегії, адже, власне, для надання такої допомоги вони і створили Міжнародний валютний фонд.

Отримати позики у комерційних структур також нереально. Схоже, терези таки схиляються до помірного інфляційного сценарію. Якщо уряд зможе досягти компромісу із Фондом, Україна отримає 9.5 мільярдів доларів, яких вистачить для стримування зростання курсу долара та інфляції,” – припускає “Тиждень.”

Популізм

“Корреспондент” у статті “Пані Руїна” пише про те, що заради соціальної підтримки населення напередодні майбутніх президентських виборів уряд Юлії Тимошенко готовий завести країну у економічну безвихідь: “На тлі інших країн, які переглядають свої доходи, скорочують соціальні видатки та зменшують податкове навантаження на бізнес, Україна виглядає білою вороною. Адже уряд і парламентська більшість на чолі із БЮТ збільшують соціальні виплати і ужорсточують фіскальну політику.

Більшість економістів упевнені, що іти на непопулярні кроки, які є такими необхідними зараз, Тимошенко заважають її президентські амбіції. “Те, що в Україні найгірша економічна ситуація в економці – це неправда,” – не втомлюється заявляти прем’єр-міністр. Проте, вона вже не може переконати ані місцевих аналітиків, ані міжнародних експертів. Досягнень у команди прем’єра дійсно досить мало.

Головним плюсом роботи Кабміну, який не заперечує жоден із фінансових фахівців, залишається часткове скасування валютного коридору і девальвація гривні, яка, фактично, врятувала великих експортерів. Є і ще крапля позитиву.

Наприклад, схвалені урядом заходи на підтримку металургійної галузі принесли позитивний результат. Але стосовно іншого картина є мало привабливою. Дров у палаюче багаття українських проблем додає і криза у стосунках між президентом та урядом,” – пише “Корреспондент.”

Зростання безробіття

“Контракти” у статті “Стоп-кадр” пишуть про зростання безробіття в Україні і про те, які фахівці нині користуються попитом на ринку праці: “До січня 2009 року рівень безробіття в Україні досяг 3% активного населення – 930 тисяч осіб. Але вже у січні кількість українців, як звернулися до центрів зайнятості, зменшилася порівняно із груднем 2008 року на 45%. Однак зменшення кількості звернень до служби зайнятості пояснюється не покращенням економічної ситуації, а законодавчими змінами.

Із середини січня претендувати на компенсаційні виплати з безробіття не можуть люди, які мають земельну ділянку. Крім того, звільнені «за угодою сторін» можуть розраховувати на грошову компенсацію лише три місяці після втрати роботи — тепер право на допомогу з безробіття мають тільки офіційно скорочені працівники.

До того ж, компанії масово поновили виплату зарплат у конвертах, легально демонструючи мінімальні оклади, а це означає, що навіть після скорочення колишні працівники таких компаній будуть практично позбавлені допомоги з безробіття.

Таким чином, доцільність звернення до центрів зайнятості досить сумнівна,” – пишуть “Контракти,” і прогнозують, що до кінця цього року рівень безробіття в Україні може зрости до 7.7%, - для порівняння – безробіття на початку 1990-х років становило 11.7%.

Часопис також подає перелік найменш потрібних нині професій: менеджери з персоналу, менеджери з продажу автомобілів, торгівці нерухомістю, страховики та фахівці з кредитування. Водночас, найбільшим попитом користуються колектори та анти колектори, юристи, кризові менеджери та менеджери з продажу товарів.