Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Організація країн-експортерів нафти ОПЕК, які контролюють до 40% світового видобутку, ухвалила рішення про скорочення видобутку нафти на 2 мільйони барелів на день від 1 січня наступного року. Це скорочення видобутку – найбільше за всю історію. Представники Саудівської Аравії, яка відіграє лікуючу роль в ОПЕК, вважають, що Росія, Мексика, Норвегія та інші країни-видобувники нафти, які не входять до картелю, також мають зменшити свій видобуток, аби припинити падіння цін на цей ресурс.

Віце-прем’єр російського уряду Ігор Сечин, якій був присутній на зустрічі ОПЕК, заявив, що Москва готова підтримати цю організацію у скороченні видобутку, яке може скласти до 300 тисяч барелів на день. При цьому Росія також хоче стати постійним спостерігачем в ОПЕК. Про готовність зменшити видобуток заявили також і представники Азербайджану. Якщо це відбудеться, то загальне скорочення пропозиції нафти на світових ринках складе до 3% від нинішніх обсягів. Від липня цього року ціни на нафту впали на 70% зі 147 до трохи більше 40 доларів за барель.

Керівництво Комісії з цінних паперів та біржової діяльності США повідомило про початок внутрішнього розслідування у зв’язку із тим, що її працівники ще у 1999 році знали про шахрайські ознаки у діяльності Бернарда Медоффа, якого нині звинувачують у створенні фінансової піраміди. За попередніми оцінками, через його діяльність великі банки та приватні інвестори втратили близько 50 мільярдів доларів.

У той час, як на світових ринках відбувається подальше падіння долара на тлі зменшення облікової ставки Федеральною резервною системою США у діапазоні від 0 до чверті відсотка, в Україні курс долара і надалі стрімко зростає. Торги на міжбанківському валютному ринку відбувалися у межах 9.3-9.6 гривень за долар. Учасники ринку пояснюють це черговим виходом на ринок Нафтогазу, який намагається купити долари для того, аби розрахуватися із газовими боргами. Крім того, за умов постійного зростання курсу долара, українські експортери притримують свою валютну виручку.

Раніше за кризових умов Національний банк запроваджував обов’язковий продаж валюти експортерами. Проте нині такі заходи навіть не розглядаються, аби, як кажуть представники секретаріату президента, уряду та НБУ, не ускладнювати і без того важке становище експортерів, які потерпають від падіння попиту на свою продукцію на світових ринках. Утім, міністр фінансів Віктор Пинзеник минулого тижня заявляв, що понад 30-відсоткове падіння гривні вже збільшило доходи українських експортерів на 68%.

Керівник головної служби соціально-економічного розвитку президентського секретаріату Роман Жуковський твердить, що при курсі 7.5 гривень за долар неповернення валютних кредитів в Україні сягало до 25% їх вартості, а при курсі у понад 9 гривень за долар можна очікувати, що неповернення кредитів сягне 60%. Тим часом президент переніс на четвер заплановану на середу зустріч із головою Нацбанку та міністром фінансів. За словами пана Жуковського, таке рішення президента пов’язане із негативними подіями на валютному ринку, і тим, що він хоче мати більше часу, аби вивчити додаткові документи. Від початку року офіційний курс гривні впав на 53%, а ринковий – на 87%.

94.6% українців не задоволені економічною ситуацією в країні – такими є результати опитування, проведеного центром соціальних досліджень “Софія.” При цьому “поганою” економічну ситуацію в державі вважають 58.6% учасників опитування, тоді як ще у вересні цього року такі оцінки давали менше 40% опитаних. 54.4% опитаних вважають, що відповідальність за те, що антикризові заходи є малоефективними, несе президент Віктор Ющенко. Ще 38% переконані, що це відбувається через уряд та прем’єра Юлію Тимошенко. 26.8% покладають відповідальність на парламентарів. Тим часом згідно із дослідженням Київського інституту проблем управління, 77.1% українців вже відчули на собі наслідки економічної кризи, а ще 12.7% учасників опитування твердять, що криза їх поки що не зачепила. При цьому при погіршенні ситуації, кожен десятий готовий взяти участь у акціях протесту та страйках аби виїхати за кордон, 45.3% просто спробують знайти іншу роботу, 16% - сподіватимуться на державну допомогу.

Верховна Рада не змогла ухвалити рішення про денонсацію угоди між Радянським Союзом та Кіпром про уникнення подвійного оподаткування. За оцінками експертів, Кіпр входить до трійки найулюбленіших офшорних зон українських бізнесменів, а тому ця угода дозволяє деяким деяким з них взагалі уникати оподаткування. За денонсацію угоди проголосували 211 депутатів із БЮТ та Нашої України. Фракції Партії регіонів та комуністів за скасування угоди із Кіпром не голосували. При цьому депутати від КПУ пояснили свої дії тим, що президентом Кіпру є комуніст. Фракція Блоку Литвина відала за законопроект лише один голос.