Про це Фідель Павленко запитав фінансового експерта, радника голови правління “УкрГазБанку” Олександра Охрименка.

Основний винуватець – це уряд... Те, що ми маємо зараз, проблеми з суттєвою девальвацією гривні – це перш за все проблема неправильної зовнішньоекономічної політики уряду. О.Охрименко

О.Охрименко: На жаль, в Україні цей механізм неможливо застосувати. В країні є суттєва проблема, пов’язана з підтриманням вторинної ліквідності банківської системи. Попри те, що в Україні існують державні цінні папери, Нацбанк встановлює облікову ставку, але не існує чіткого механізму, який би дійсно давав можливість банкам рефінансувати свої зобов’язання по обліковій ставці. На сьогодні, наприклад, облікова ставка – 12%. Але це зовсім не означає, що банки можуть звернутися до Національного банку і якимось чином отримати кошти під ставку 12%, тому що сьогодні банк надає рефінансування під значно більшу ставку. Тобто і до цього механізм рефінансування банківської системи не працював, і сьогодні він не працює.

Бі-Бі-Сі: Будь-якому комерційному банку не лише не вигідно, а й неможливо надавати людям дешеві кредити, оскільки сам банк не може залучити собі дешеві кредити.

О.Охрименко: Так, Національний банк не надає, на жаль, комерційним банкам гроші по обліковій ставці.

Бі-Бі-Сі: На вашу думку, наскільки у сьогоднішніх фінансових негараздах в Україні впливовим є чинник регулювальної діяльності чи бездіяльності з боку уряду і Нацбанку?

Реальний курс гривні – не більше 5,34. Оце той курс, який абсолютно реально можна було б встановити, якби на самому початку Нацбанк почав проводити адекватні дії на валютному ринку. О.Охрименко

О.Охрименко: Основний винуватець – це уряд. Тому що про від’ємне економічне сальдо давно говорили, давно уряду вказували на цю проблему. Але уряд фактично жодних дії зі зменшення цього від’ємного сальдо не здійснював, а навпаки, збільшував. Тобто те, що ми маємо зараз, проблеми з суттєвою девальвацією гривні – це перш за все проблема неправильної зовнішньоекономічної політики уряду.

Бі-Бі-Сі: Але суттєва проблема пересічної людини в тому, що пенсія чи зарплатня, яку отримують в гривнях, знецінюються дуже швидко. Пересічна людина за традицією намагається убезпечити свої заощадження в іноземній валюті, і не може її купити або щодня бачить зростання курсу. Чи має Нацбанк, який все ж має валютні резерви, втручатися на міжбанківському валютному ринку?

О.Охрименко: Він зобов’язаний втручатися. Я звичайно, не можу відповісти за Нацбанк, чому він зайняв таку пасивну позицію, то він виходить на ринок, то він не виходить, то встановлює обмеження по коливанню, то знімає. Це некоректно. Необхідна якась одна стратегія.

Бі-Бі-Сі: Минулого місяця була зустріч банкірів із Нацбанком і з президентом України. Тоді було заявлено, що такі наради стануть регулярними, відбуватимуться раз на тиждень, і спільно – влада, комерційні банки і Національний банк – намагатимуться регулювати курс. Чи відбуваються і надалі такі наради?

О.Охрименко: На жаль, це більше була політична подія, а не економічна.

Бі-Бі-Сі: Наскільки важливим є психологічний чинник, ажіотажний попит, з точки зору банкіра?

О.Охрименко: На сьогодні основним чинником є те, що ми бачимо передусім на готівковому ринку. Це виключно психологічний фактор.

Бі-Бі-Сі: Якби прибрати оцей психологічний чинник, який реальний курс гривні?

О.Охрименко: Реальний курс гривні – не більше 5,34. Якщо рахувати з економічної точки зору, то це той рівень, вище якого до всіх цих подій ставало невигідно купувати імпорт. Оце той курс, який абсолютно реально можна було б встановити, якби на самому початку Нацбанк почав проводити адекватні дії на валютному ринку. Якби дійсно була облікова ставка, ліквідність, регулярне надходження валюти на продаж. А оскільки цього не відбулось, відбулась така ситуація. Фактично курс уже серйозно зависили і відбулась гра для чорного ринку. Це просто безглуздо.