Ольга Бурда Бі-Бі-Сі, Київ

	Газпром

- “Велика вісімка” занепокоєна зростанням цін на харчі та обіцяє збільшити допомогу на розвиток.

- Росія списала 16 мільярдів доларів боргу африканських країн і збирається відмовитися ще від півмільярда.

- “Газпром” передчуває, що азійський газ подорожчає для нього удвічі.

- Скільки коштуватиме він для України, не береться прогнозувати ніхто.

- Українські аграрії просять у влади грошей.

- Членство в СОТ зобов‘язує державу скорочувати пільги та дотації сільгоспвиробникам.

Саміт Великої вісімки у Японії зобов’язався збільшити допомогу на розвиток. У заяві провідних країн світу йдеться про глибоке занепокоєння ростом цін на харчі, а також міститься запевнення в рішучості ужити всіх необхідних заходів. Із Хоккайдо у північній Японії, де відбувається саміт, передав економічний кореспондент Бі-бі-Сі Ендрю Волкер)

Перед самітом багато його учасників критикували Велику Вісімку за неспроможність виконувати за графіком свої попередні зобов’язання щодо допомоги. Три роки тому на саміті в Британії Велика вісімка пообіцяла збільшити допомогу до 50 мільярдів доларів до 2010 року. Половину з доданої суми планували спрямувати до Африки.

Учасники визнають, що деякі країни Вісімки дотримуються в цьому питанні графіка, але в цілому є відставання. Цю обіцянку знову підтвердили на саміті в Японії. У розширеній заяві про кризу цін на харчі міститься занепокоєння, що така ситуація може відкинути мільйони людей назад, у бідність. Лідери Великої Вісімки твердять, що на вирішення проблеми вони вже виділили більш, ніж 10 мільярдів доларів, які ідуть на допомогу людям із найвразливіших прошарків. Учасники саміту також закликали країни із надлишком сировини зробити її доступною для країн, які цього потребують.

Росія списала 16 мільярдів доларів боргу африканських країн. Дев‘яносто відсотків всієї суми – то неповернені гроші за отриману африканськими країнами російську військову техніку. Списання боргів відбувається за виконання Росією своїх зобов‘язань із надання допомоги Африці. Кілька місяців тому Москва вибачила борг Лівії взамін на контракти для російських компаній.

Вже наступного року закупівельні ціни на азійський газ можуть збільшитися для російського “Газпрому” удвічі. З такою звісткою навідався до російського прем‘єра Владіміра Путіна президент компанії Алєксєй Міллєр. За словами керівника “Газпрому”, наміри азійських країн підвищити ціну на свій газ є обґрунтованими з огляду на високі ціни на енергоресурси в Європі. За прогнозом Міллера, середньоєвропейська ціна на газ до кінця цього року зросте до 500 доларів за 1000 кубометрів. Україні прем‘єр Тимошенко після нещодавньої зустрічі з Путіним пообіцяла не раптове, а поступове подорожчання газу.

Втім в ефірі одного з українських телеканалів вона не наважилася прогнозувати ціну на найближчий рік:

"Коли ми слідкуємо за даними біржових торгів, то ми бачимо, що ціна на нафту збільшується кожну годину. У ціноутворенні ціни на газ та вугілля пов‘язані між собою спеціальними формулами. І тому не може бути такого, щоб у світі ціна на газ була практично удвічі вища, ніж в Україні."

Громадські організації виробників сільськогосподарської продукції просять Верховну Раду підтримати запропоновані урядом Тимошенко зміни до бюджету на цей рік, оскільки, як сказано в листі до депутатів, аграрний сектор дуже потребує додаткових коштів. Їх вчасне отримання, на думку сільгоспвиробників, дозволить закупити харчі для формування продовольчого резерву, а здешевлення кредитів для тваринницьких підприємств допоможе відновити виробництво м‘яса. Віце-президент Української аграрної конфедерації Іван Томич зокрема сказав:

"Через державний фонд українські фермери отримують нині надто малу частину кредитних ресурсів, щоб дати позички тим людям, які започатковують нову справу (ведення фермерських господарств) та які створюють нові робочі місця. Ми розраховуємо на такі кардинальні зміни в бюджеті 2009 року."

На прямі види допомоги селянам держава має право виділяти не більше 5% свого ВВП, каже заступник міністра економіки Валерій П‘ятницький. Світова Організація Торгівлі, до якої Україна долучилася нещодавно, вітає відмову від пільг та прямих дотацій агросекторові та розвиток інших, непрямих видів підтримки села.

"Ми маємо на сьогоднішній день ті можливості щодо рівня внутрішньої підтримки, які відповідають традиційним обсягам підтримки, що надавалися упродовж останніх років до нашого вступу в СОТ. А з іншого боку, ми мусимо переорієнтуватися на ті форми підтримки, які в рамках СОТ не обмежуються. Це, наприклад, так звані "зелені скрині".

СОТівська програма “зелена скриня” заохочує необмежену державну підтримку сільської інфраструктури та збуту аграрної продукції.