Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

Україна заявила про бажанян вступити до СОТ ще майже 15 років тому, але лише наприкінці минулого року завершила необхідні переговори і процедури.

Процес набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі, що тривав від 1993 року, вийшов на фінішну пряму.

Проте набути повноправного членства у СОТ Київ зможе лише після того, як угоду буде ратифіковано парламентом, при цьому своє рішення депутати мають ухвалити до 4 липня цього року.

У засіданні Генеральної Ради СОТ, де відбуватиметься підписання протоколу, має взяти участь і український президент Віктор Ющенко, який тиждень тому під час економічного форуму у Давосі заявив, що членство у СОТ пришвидшить зростання української економіки на понад 1.5% на рік.

Але що дасть членство України у цій організації пересічним українцям? Чи зможуть вони купувати дешевші чи якісніші товари? – з цього питання я почала розмову із співробітником Інституту Світової Економіки Академії Наук Іриною Клименко.

І. Клименко: Я належу до тих економістів, які вважають, що монополія шкодить більше, ніж конкуренція. Конкуренція знижує ціни, а монополія їх підвищує. Якщо ринки закриті, входження на ринок є дуже дорогим. Це відбувається тоді, коли держава начебто намагається когось захистити, а насправді просто піднімає плату за вхід. Я не можу сказати, як конкретно це відбиватиметься на цінах, але, звичайно, всі країни рухаються шляхом конкуренції, і ця конкуренція забезпечує прогрес для економіки.

Бі-Бі-Сі: А які галузі української економіки виграють та програють від вступу до СОТ? Багато хто каже, що, наприклад, металургія від членства у СОТ тільки виграє, бо отримає полегшений доступ на світові ринки, і тому членство у СОТ підтримують великі українські металургійні компанії-експортери та їх власники, а сільське господарство, навпаки, багато що втратить.

І. Клименко: Вступ до СОТ був би дійсно неможливим, якби від цього не виграли великі фінансово-промислові групи. А якщо казати про тих, хто програє, то, наскільки я можу судити з тої дискусії, що ведеться вже впродовж багатьох років, то весь час кажуть, що будуть великі збитки для сільського господарства, автомобілебудування, суднобудування від такої відкритості економіки. Але так само, як у людей є ті, хто шукає можливості, і ті, хто шукає перешкоди, так само і в бізнесі, - немає галузей, які програють, є бізнеси, які програють, тому що вони не змінюються. Завдяки СОТ, можливо, наша країна просто буде змушена змінитися.

Бі-Бі-Сі: Але чи буде Україна використовувати цей козир членства у СОТ, якщо вона його таки отримає, у переговорах, у стосунках із Росією? Тобто чи ми побачимо виконання обіцянок про те, що той, хто перший вступає у СОТ, не заважає іншому, чи ми побачимо більш жорстку українську позицію у газових, торгівельних переговорах?

І. Клименко: Гадаю, це (членство у СОТ) може бути використане для зміцнення позицій України у її стосунках з Росією.

Бі-Бі-Сі: Тобто якщо відбудеться підписання угоди про членство України у СОТ, вже за тиждень під час переговорів українського та російського президентів у Москві ми побачимо якісь наслідки цього?

І. Клименко: Знаєте, через тиждень точно нічого бачити не будемо, тому що дійсним членом СОТ ми зможемо стати тільки після того, як відбудеться ратифікація угоди Верховною Радою. Але якщо вже станемо повноправним членом СОТ, то справді, у якихось дуже гострих моментах Україна зможе використати такий козир, як це було, до речі, і з Грузією, яка є членом СОТ.

Бі-Бі-Сі: А Ви не виключаєте такої можливості, що до 4 липня Верховна Рада може і не ратифікувати цю угоду?

І. Клименко: Звичайно, не виключаю, бо це буде політичним рішенням, і воно залежатиме від розстановки політичних сил у парламенті на певний момент, адже ви знаєте, яка хитка більшість є у Верховній Раді. Можливо, ця хитка більшість буде посилена інтересами саме металургів.