Уряд: тінь росте. Експерти: нічого дивного

Так уявляють покарання для "тіньовиків" українські діти (малюнок із виставки "Податки очима дітей")

Розрахунки міністерства економіки України показали зростання рівня тінізації приблизно з літа минулого року. Експерти кажуть, що здивовані не результатами дослідження, бо давно вже їх передбачали, а тим, що уряд визнав факт зростання тінізації економіки.

Повідомляючи про результати власних досліджень, міністерство економіки добирало слів і було дуже обережним в оцінках.

"За попередніми оцінками, у першому кварталі 2012 року два методи розрахунку тіньової економіки із чотирьох, використовуваних Мінекономрозвитку, показали зростання тінізації, один - незмінність її рівня, і тільки монетарний метод показав детінізацію", - йдеться у повідомленні міністерства.

При цьому інтегральний показник першого кварталу 2012 року у порівнянні із відповідним періодом 2011 року, за розрахунками урядових експертів, "зріс на 0,4 пункту, але його округлення до цілого значення дало сталий рівень тінізації - 34%". Утім, за наведеними міністерством економіки графіками, вже у другому кварталі 2011 року рівень тінізації був нижчим і дорівнював 33%.

Нинішній рівень тінізації, як наголошують у міністерстві, є набагато нижчим за показники 2010 та 2009 років, коли частка економіки в тіні складала 38% та 40% відповідно.

До кінця року рівень тінізація української економіки може зрости ще більше, попереджають у мінекономіки. Серед факторів ризику урядові фахівці називають "рецесійні процеси у країнах єврозони та збереження значних фінансових (боргових) проблем на зовнішніх ринках, які у разі їх розширення можуть спричинити різке уповільнення темпів економічного зростання в Україні".

З іншого боку, як йдеться у дослідженні мінекономіки, на зростання "тіні" можуть вплинути "внутрішні ризики дестабілізації економічної ситуації, зростання девальваційних очікувань і низька кредитна активність".

Водночас оглядачі називають дещо інші фактори зростання частки "тіні" в українській економіці.

Реформа, яка потребує реформування

Заступник голови парламентського комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна каже, що здивована не самими результатами дослідження міністерства економіки, а радше тим, що вони були оприлюднені.

Про зростання тінізації, каже депутат від НУНС, експерти попереджали вже давно, і вона зумовлена багатьма факторами - від зростання корупції до змін у податковій системі, реформа якої була, начебто, покликана знизити рівень податків та спростити їх адміністрування.

"У першу чергу, причиною зростання "тіні" є неналежне управління, висока корупція. І треба визнавати, що зростання тінізації - це внутрішня проблема виконавчої влади, її способу управління, а не скидати це на зовнішні фактори. Хабарі легально ніхто не бере, всі хочуть тільки готівкою. Тому у бізнесу немає іншого виходу, як тримати певну частину доходів у тіні, щоб обслуговувати ці нелегальні потреби адміністративної системи. А щодо податкової реформи, то ми ж одразу казали, що ніякої реформи не відбулося. Уряд спростовував це два роки, а тапер сам виходить із новою концепцією нової податкової реформи. Тому поклик реформи до детінізації економіки залишився без реалізації", - каже Ксенія Ляпіна.

Водночас, як твердить старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Володимир Дубровський, новий Податковий кодекс взагалі посилив фіскальне навантаження на бізнес, а відтак, не міг сприяти подоланню тінізації економіки.

"До нього податкове навантаження становило 22-23%, тоді як зараз - понад 25%. І якщо ви скажете якомусь бізнесмену, що новий Податковий кодекс знизив податковий тиск на бізнес, то він просто підніме вас на сміх. Відповідно, бізнес ховається у тіні, бо якщо треба сплачувати більше, то більше і стимулів щось приховати. До того ж, сильно вплинуло на тінізацію зменшення кількості малих підприємств, що працювали легально за спрощеною системою оподаткування. Тільки у 2010 році малий бізнес втратив півтора мільйона робочих місць, але не думаю, що всі ці люди дійсно пішли з бізнесу. Я гадаю, що більша частина із них просто перейшла у тінь", - каже пан Дубровський.

Зарплата у "конверті": навіщо платити більше?

Згідно із дослідженням міністерства економічного розвитку, найбільшу тінізацію економіки показує метод "витрати населення-роздрібний товарообіг", і становить 44%. За оцінками експертів, реальні зарплати українців "у конвертах" можуть бути у 3-4 рази вищими, аніж офіційні, які зазвичай тримаються на мінімально дозволеному рівні.

Виступаючи на з'їзді Партії регіонів у липні цього року, президент Віктор Янукович оцінив загальний рівень тінізації української економіки у понад 30% і заявив, що одним із методів її подолання може стати виведення зарплат із тіні.

Водночас оглядачі вже не перший рік - фактично відтоді, як ставка податку на доходи громадян була знижена до 13-15-17% - заявляли, що зарплата все одно залишатиметься у "тіні" і "конвертах", оскільки стягнення у соціальні фонди - Пенсійний та страховий - залишаються високими, і бізнес вважає їх надмірними.

Експерт CASE Володимир Дубровський каже, що за масштабами "тіні" поставив би тіньові зарплати десь на друге місце. Але ситуація не покращиться, якщо не вирішити проблему, про яку кажуть бізнесмени, - надмірність "добровільних" соціальних внесків, які, як каже експерт, цілком можна вважати справжніми податками.

"Соціальні внески - це найбільші податки, які сплачуються в Україні. Я наголошую на тому, що це є податки, бо за їх несплату ідуть такі самі санкції, як за несплату податків. Вони найбільші не тільки за абсолютними обсягами, але й за ставками. І в Україні податки вищі за 30% просто не сплачуються. Є країни, де люди довіряють державі і владі, тим самим пенсійним фондам, і де вони готові платити більші податки. В Україні все, що вище 15%, сплачуватися не буде, яким би не було суворим покарання, яке лише збільшує "тінь". Тобто тиском тут нічого не досягнеш. Якщо ж буде знижено цей соціальний внесок, до, як кажуть підприємці, хоча б 18%, тоді можна буде сподіватися, що значна частина зарплат вийде із тіні, якщо паралельно будуть створені дієві стимули до того, щоб людина бачила, як її внески позначаться на її ж пенсії", - каже Володимир Дубровський.

Справжні передовики тіньової економіки

Член парламентського комітету з питань підприємництва Ксенія Ляпіна каже, що за масштабами, за охопленням кількості економічних суб'єктів, "конвертована" зарплата, так само як і хабарі дрібним чиновникам, є, безумовно, найбільшою складовою тінізації економіки. Водночас, якщо оцінювати за сумами грошей, залучених в оборудках, то найбільшими складовими тінізації є система відшкодування ПДВ та деякі галузеві проекти, особливо у будівництві і транспорті, каже вона.

"Найбільш тінізованими є, безумовно, ПДВ і деякі, умовно кажучи, галузеві програми, де обсяги хабарів набагато вищі, а кількість охоплених суб'єктів - набагато менша. Будівництво доріг, програми будівництва по Євро 2012, яке відбувалося вкрай непрозоро, - дуже зручні схованки для "тіні", - каже пані Ляпіна.

Володимир Дубровський вважає, що у відсотковому вимірі найбільш тінізованим є сектор державних закупівель, де "лише "відкати" становлять від 30% до 50%, а це вже більше відсотка тінізації будь-якого іншого сектора".

Натомість, якщо брати абсолютні показники, то тут, як каже експерт CASE, на перше місце, напевне, вийдуть так звані трансферні ціні.

"Це коли підприємство продає свою продукцію за заниженою ціною, здебільшого на експорт, а різниця між цією ціною і ринковою залишається в офшорі", - пояснює Володимир Дубровський.

Навесні цього року, коли уряд просив парламент Клацнути збільшити видатки державного бюджету на понад 33 мільярди гривень (на підвищення пенсій, виплату компенсацій за втрачені в Ощадбанку СРСР кошти та підтримку іпотеки під 3%), джерелами доходів для їх покриття називалося зростання економіки та її детінізація. Проте від квітня цього року темпи зростання української економіки уповільнилися, а тепер, як виглядає, не справджуються і надії на виведення економіки із тіні.