МВФ та Європейський центробанк розчаровують Європу

МВФ і надалі вважає ЄС найпроблемнішою ланкою світової економіки. Останні заяви голови Європейського центрального банку також не підбадьорили ринки.

Виступаючи у штаб-квартирі МВФ у Вашингтоні, його керівник Крістін Лаґард заявила, що фінансова ситуація у єврозоні викликає найбільше занепокоєння. Вона також наголосила, що МВФ не залишить "стіл переговорів" із найпроблемнішою європейською країною - Грецією.

Серед інших "зон ризику" пані Лаґард назвала і США, де економічні проблеми можуть загостритися, якщо Конгресу не вдасться подолати ідеологічні розбіжності і вирішити, що буде далі з податками, на які ще за часів адміністрації президента Джорджа Буша було запроваджено пільги.

Директор-розпорядник МВФ також закликала уряди країн зберігати режим жорсткої економії задля подолання кризи.

У липні МВФ <link type="page"><caption> погіршив</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2012/07/120717_imf_new_forecast_az.shtml" platform="highweb"/></link> прогнози щодо розвитку економік переважної більшості країн на цей рік. При цьому, погіршення стосувалося як розвинених країн, так і країн, які раніше називалися <link type="page"><caption> "локомотивами"</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2012/07/120718_world_economy_driver_az.shtml" platform="highweb"/></link> світової економіки, передусім, Китаю, Бразилії та Індії.

Останнім часом на адресу МВФ надходить критика з боку незалежних економістів, які вважають, що реакція фонду на кризу у єврозоні є хибною і що вона суперечить офіційній лінії ЄС на чолі з Німеччиною. Проте пані Лаґард відкинула ці звинувачення.

"Я здивована таким ворожим ставленням", - заявила керівник МВФ і нагадала, що саме Фонд першим попереджав про необхідність рекапіталізації банків у деяких європейських країнах, до чого у тому ж ЄС поставилися доволі критично, закликавши до збільшення антикризових фондів та тіснішої фіскальної та банківської інтеграції.

Криза не знає кордонів

3 серпня МВФ також оприлюдив другу доповідь про міждержавний вплив кризи (Spillover report). На думку експертів фонду, єврозона вже відчула кризу на повну потужність, а от основний вплив кризи на інші регіони - ще попереду.

"У єврозоні ситуація вимагає зміни правил гри, - необхідно терміново робити кроки до банківського союзу, бюджетної інтеграції, поступовому скороченню бюджетних витрат, а також кредитно-грошовому стимулюванні", - йдеться у доповіді МВФ.

Серед інших ризиків у доповіді згадується "фіскальний обрив" у США, коли наприкінці поточного року завершиться термін дії низки податкових пільг, можливість різкого уповільнення китайської економіки та боргова криза у Японії.

У випадку, якщо ситуація і надалі погіршуватиметься, ВВП країн зони євро може скоротитися на 5%, економіка США - на 2%, японська економіка - на 1%. Все це супроводжуватиметься слабкими темпами розвитку економік країн, що розвиваються, а також падінням цін на сировинні товари.

ЄЦБ також не додає визначеності

Тим часом виступ голови Європейського центрального банку Маріо Драґі, від якого очікували оприлюднення конкретних пропозицій щодо подолання боргової кризи у зоні євро, розчарував учасників ринку. Це одразу ж відбилося на падінні європейських фондових індексів та зростанні ціни запозичень для проблемних країн єврозони, передусім Італії та Іспанії. Якщо однорічні бонди для Іспанії до промови голови ЄЦБ коштували 6,6%, то після неї - 7%, а для Італії вартість запозичень зросла із 5,7% до 6,2%.

Пан Драґі не тільки не повідомив подробиць планів Європейського центробанку з вирішення боргової кризи, але й заявив, що і від самих країн - претендентів на допомогу - вимагатимуться певні кроки.

На прес-конференції у штаб-квартирі ЄЦБ у Франкфурті пан Драґі заявив, що ситуація погіршується, і що банк в принципі готовий допомогти країнам, які зіштовхнулися з високою вартістю запозичень. Ця допомога полягатиме у тому, що Європейський центробанк викуповуватиме їхні борги за ціною, нижчою, ніж на відкритому ринку.

Водночас голова ЄЦБ повідомив, що нові бонди, у які переоформлюватимуться борги проблемних країн, будуть "коротшими", ніж раніше, тобто строк їх погашення буде меншим за десять років. Це, на його думку, має заспокоїти Німеччину, уряд якої побоюється, що країні доведеться роками підтримувати на плаву боргові зобов'язання слабших країн зони євро.

Проте, за словами пана Драґі, цей механізм запрацює лише впродовж "найближчих тижнів", а не зараз. Він також не надав інформації про те, коли розпочнеться викуплення бондів проблемних країн, скільки Європейський центробанк може витратити на це і як довго триватиме ця програма.

Ще однією "поганою" новиною для проблемних країн є те, що спочатку вони мають звернутися по допомогу до однієї з двох допомогових агенцій - Європейського стабілізаційного фонду чи Європейського фонду фінансової стабільності. Однак гроші від цих інституцій надаються лише в обмін на меморандум, у якому зазвичай передбачається подальше скорочення бюджетних видатків та підвищення податків.

Саме тому, на думку аналітиків, такі країни як Італія та Іспанія не звернуться по допомогу, і ситуація у єврозоні знову зайде у глухий кут.