Світовий банк: немає довіри, немає і реформ

У Стратегії партнерства з Україною, розрахованій на 2012-2016 роки, Світовий банк проаналізував причини систематичного провалу реформ в Україні і попередив про нові загрози для української економіки.

При цьому загальна тональність документу є досить відвертою і жорсткою.

Україна виходить із економічної кризи 2009 року із серйозними структурними недоліками, які так і не були виправлені. Водночас традиційні джерела економічного зростання в Україні є практично вичерпаними.

Стабільність державних фінансів і надалі підривається величезними соціальними виплатами та неефективними державними послугами, якість яких постійно погіршується.

Фінансовий сектор є досить вразливим, а бізнес-клімат є таким, що Україна систематично опиняється на нижніх сходинках міжнародних рейтингів.

Крім того, як ідеться у новій Стратегії партнерства, частка тіньової економіки в Україні – одна з найвищих у світі. Навіть із даними офіційної національної статистики, що їх наводить експерти банку, у 2010 році 4,7 мільйонів українців віком від 15 до 70 років працювали в неформальному секторі, що відповідає майже 23% загальної зайнятості.

Попри те, що експорт упродовж останніх двох років вдалося відновити, виробництво так і не змогло вийти на докризовий рівень, а сама економіка сильно залежить від змін у цінах на сировину та міжнародної фінансової допомоги.

Прірва між очікуваннями громадськості та реаліями економічної ситуації дещо нівелює певні досягнення, що все ж таки мали місце впродовж останніх 10 років - зниження рівня бідності, достатньо пристойні прогнози щодо зростання (2.5% у 2012 році, по 4% у 2013-2014 роках) та порівняно низький, як для регіону, рівень державного боргу.

Замість реформ - корупція та "прихватизація"

Навіть під загрозою добре відомих усім економічних та соціальних проблем, українські уряди, що змінюють один одного, мають складності із втіленням реформ.

"З часу проголошення незалежності в 1991 році поступ у реалізації реформ в Україні відставав від встановлених цілей і суспільних прагнень. Значна частина труднощів із впровадженням реформ пов’язана з фундаментальними проблемами економічного і політичного управління. Корупція і “приватизація” держави фінансово-промисловими групами набула величезних масштабів і загальновизнано вважається основною перешкодою для розвитку", - йдеться у Стратегії партнерства 2012-2016.

Попри прогрес у переговорах щодо укладення угоди про зону вільної торгівлі із ЄС, сумніви щодо відданості Києва європейським політичним цінностям можуть бути тим фактором, що відсуває момент інтеграції.

Впродовж останнього десятиліття українська влада ухилялася від боротьби із корупцією та "прихватизацією", і довіру громадськості до державних інституцій було підірвано. Це, у свою чергу, призвело до того, що у суспільстві виник опір болючим, але необхідним реформам у галузі соціальних виплат та державних послуг. Без довіри реформи неможливі, без реформ державний сектор залишатиметься у жалюгідному стані.

Гроші - на порозуміння влади і народу

Експерти Світового банку та оглядачі також дійшли висновку, що слабкість державного урядування також пояснюється браком конструктивного діалогу між владою та громадянським суспільством та бізнесом.

При цьому у Світовому банку нагадують, що нинішній президент Віктор Янукович прийшов до влади із мандатом на проведення ефективнішого управління економікою на тлі розчарування суспільства суперечками політиків та економічними і соціальними наслідками цих суперечок.

Відтак, стратегія партнерства з Україною на 2012-2016 роки має на меті допомогти Україні подолати складності із втіленням реформ, окреслених у президентській програмі, і у такий спосіб досягти прогресу у задекларованих реформах та європейській інтеграції.

Зокрема, йтиметься про підтримку зусиль влади, спрямованих на покращення стосунків із громадянським суспільством та бізнесом, аби перетворити недовіру суспільства на підтримку. У Світовому банку навіть називають ці два напрямки - діалог влади із суспільством та бізнесом - "двома стрижнями" подальшої допомоги банку Україні.

Підтримку банку дістануть також і проекти, що забезпечують більшу відкритість та підзвітність владних органів.

Передбачається, що у перші два роки втілення нової програми співпраці Світовий банк буде готовий надати Україні по 500 мільйонів доларів.

Минула Стратегія співпраці, що була розрахована на 2008-2011 роки, передбачала, що Україна може отримати до 6 мільярдів доларів від Світового банку. Насправді ж на грудень 2011 року Україна отримала лише 2,3 мільярда, а виконання програми у банку називають "помірковано незадовільним".

Співпраця з МВФ і ситуація у ЄС як фактори ризиків

Як ідеться у Стратегії партнерства, головним ризиком для її виконання є те, що відносини влади з бізнесом і громадянським суспільством не поліпшуються.

Водночас найбільшим макроекономічним ризиком для України у Світовому банку називають проблеми, пов’язані із доступом до зовнішнього фінансування. Зокрема, у Світовому банку не виключають можливості переривання угоди між Україною та Міжнародним валютним фондом, і це на тлі того, що на 2012 рік припадають значні суми з обслуговування боргу, в тому числі, і перед МВФ.

"У 2012 році державному, банківському та корпоративному секторам України доведеться сплатити близько 50 млрд доларів США (майже 30% прогнозованого ВВП) зовнішнього боргу. Уряд України повинен буде сплатити в 2012 році 8,2 млрд доларів США (4,5% ВВП) внутрішнього та зовнішнього боргу. Отож, потреби у фінансуванні державного сектора роблять украй важливими виважену макроекономічну політику та структурні реформи, які сприятимуть відновленню офіційної фінансової підтримки та розбудові довіри інвесторів. Однак заплановані на жовтень 2012 року вибори до Верховної Ради України можуть послабити необхідні обмеження державних видатків і зашкодити реалізації цих важливих заходів", - йдеться у Стратегії партнерства з Україною 2012-2016.

Певним "лакмусовим папірцем" за таких обставин має стати підвищення тарифів на енергоносії для населення та комунальних підприємств, яке у Світовому банку називають "перевіркою серйозності намірів уряду".

Крім того, у своєму експорті Україна дуже сильно залежить від економічного зростання в ЄС, а українська банківська система перебуває під досить сильним впливом подій у європейському банківському секторі.

Утім, як підсумовують у Світовому банку, "досвід подій 2008-2009 років показує, що влада може діяти і діє швидко під час кризи, аби відновити доступ до фінансування".